Рішення № 137883622, 25.06.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/454/26

Провадження № 2-о/131/17/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Демчишиної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання; про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересована особа: Іллінецька міська рада Вінницького району Вінницької області ,-

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1

предствник заявника, адвокат Токарчук М.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою в якій вказав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Новоросійськ Краснодарського краю російської федерації і в 1972 році заявник разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 переїхали проживати в Україну, а саме: в село Сорока Іллінецького району Вінницької області, де певний час проживали разом з матір`ю в найманій квартирі, після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 1974 року почали спільно проживати та створили сім`ю. З ними разом проживав і ОСОБА_1 та вважав ОСОБА_3 за свого рідного батька.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, постійно працювали на Сорочанському комбінаті хлібопродуктів, який знаходиться в селі Сорока, то весною 1974 року від комбінату для спільного проживання їм надали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , де заявник певний час проживав з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У вересні 1997 року ОСОБА_1 після одруження разом зі своєю дружиною почав проживати неподалік через дорогу від батьківського житла, а саме в АДРЕСА_2 .

Проживаючи разом в одній квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизували дану квартиру та обоє в рівних долях стали її співвласниками, отримавши 25 червня 2001 року свідоцтво про право власності на житло, яке було зареєстроване в БТІ, однак про цю конкретну інформацію щодо приватизації квартири заявник дізнався аж після смерті матері.

Починаючи з лютого 1974 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали спочатку в найманій квартирі в селі Сорока, а з весни 1974 року в даній квартирі як чоловік та дружина, однак без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, спільно утримували домашню птицю, використовували земельну ділянку на якій спільно саджали та вирощували картоплю та інші городні культури для споживання сім`ї, мали спільний сімейний бюджет та несли спільні витрати по сплаті комунальних послуг та на інші необхідні сімейні витрати і все придбане ними майно було спільним їхнім майном як чоловіка та дружини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 під час спільного проживання з ОСОБА_2 на 60 році життя тяжко захворів та помер.

Його похованням займалась ОСОБА_2 і заявник разом зі своєю дружиною також їй допомагали в цьому.

Після смерті ОСОБА_3 ніхто з відповідними заявами в нотаріус про прийняття спадщини не звертався і спадкова справа після його смерті в нотаріусі не відкривалась. Заявнику достовірно відомо, що після смерті ОСОБА_3 нікого з рідні які б могли бути спадкоємцями серед живих у ОСОБА_3 не залишилось і таких осіб які б мали право на спадкування окрім ОСОБА_2 , яка прожила з ним разом в одній квартирі більше 30 років, а тому після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 мала право на спадкування в порядку четвертої черги відповідно до умов передбачених ст. 1264 ЦК України. (2003 р.)

Після поховання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 залишилась одна проживати у цій же квартирі за якою доглядала та проводила в ній періодично ремонти, тобто фактично вступила у володіння нею.

ІНФОРМАЦІЯ_5 після тяжкої хвороби на 78 році життя померла ОСОБА_2 , яка за час життя заповіту не складала і після її смерті та поховання, ОСОБА_1 як єдиний син що відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України має право на спадкування в порядку першої черги, 15 серпня 2024 року звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Таранюка Т.Є.

За заявою ОСОБА_1 була відкрита спадкова справа про що заявник цієї ж дати 15 серпня в нотаріуса отримав відповідний витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Інших спадкоємців чи осіб які б мали право претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, а тому в нотаріус ніяких заяв щодо спадкування від інших осіб не надходило.

Після того як заявник відшукав документи (техпаспорт) на право власності на квартиру в якій проживала ОСОБА_2 та передав в нотаріус, щоб прийняти спадщину після її смерті, то заявник отримав письмове роз`яснення від нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва на право спадкування після смерті матері ОСОБА_2 на цілу квартиру АДРЕСА_1 по тій причині, що 1/2 частка вищевказаної квартири згідно свідоцтва на право власності на житло від 25 червня 2001 року окрім ОСОБА_2 належить колишньому її співмешканцю в цій квартирі ОСОБА_3 , а тому з суті нотаріального роз`яснення слідує що для прийняття ОСОБА_1 у спадщину всієї квартири виникає необхідність в судовому порядку встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 з лютого 1974 року по 4 липня 2004 року та факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що матиме юридичний наслідок - прийняття спадщини цілої квартири в нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, згідно ОСОБА_1 свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Новоросійськ Краснодарського краю російської федерації і його матір`ю вказана ОСОБА_2 . Проте у всіх інших документах - в паспорті громадянки України, в свідоцтві про право власності на житло, в свідоцтві про смерть ім`я матері записано « ОСОБА_4 », проте згідно витягу з наукового словника «Власні імена людей» в редакції Л.Г. Скрипника та Н.П. Двятківської, (стор. 166), ім`я ОСОБА_4 є запозичене з англійської мови «Nelly», являється пестливим словом - на українській мові згідно цього ж словника, а тому слова « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » мають одне і те ж значення.

В свідоцтві про право власності на житло від 25 червня 2001 року по батькові ОСОБА_3 вказано « ОСОБА_6 », однак у всіх інших документах - в його атестаті про закінчення школи, в його пенсійному посвідченні, посвідченні ветерана праці та в його свідоцтві про смерть по батькові як « ОСОБА_7 ».

Проте, згідно витягу з наукового словника « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в редакції Л.Г. Скрипника та ОСОБА_8 . Двятківської, (стор. 80) щодо слова « ОСОБА_6 » необхідно дивитись слово « ОСОБА_9 », тобто ці слова мають одне і те ж значення, а тому в нотаріуса до значення слів « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_9 », « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » претензій не має та встановлення родинних стосунків чи інших фактів що мають юридичне значення для спадкування нотаріус не вимагає за відсутності в такому потреби.

Відтак, заявник вважає достатніми підставами просити суд встановити факт постійного проживання в період з лютого 1974 року по 04 липня 2004 року спадкодавця ОСОБА_3 разом з його матір`ю, спадкоємцем ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 та факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги викладені у заяві та просили їх задоволити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Іллінецької міської ради Вінницької області не з`явився, натомість подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги заявника визнав. В заяві представник заінтересованої особи зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 займалась його похованням разом із сином, а після поховання залишилась проживати у цій же квартирі за якою доглядала.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали за адресою АДРЕСА_3 .

Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, доходить до слідуючого висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу.

Юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Варто звернути увагу на ту обставину, що при, вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення інших фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи , ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю|складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. .

Європейський суд, з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може і охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Так, судом установлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 липня 2004 року (а. с. 16) та ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 19).

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується паспортом ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого Іллінецьким РВ УМВС України в Вінницькій області від 17.09.1997 (а.с. 5), паспортом ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 (а.с. 9) та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 червня 2001 року, виданого ВАТ «Сорокський комбінат хлібопродуктів» що зареєстроване в Тульчинському БТІ співвласниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 12).

Факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 в період з лютого 1974 року по 04 липня 2004 року підтверджується довідками старости Жаданівського старостинського округу виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області №139 та №140 від 07.03.2025 року в яких зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно були зареєстровані та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_3 . Вінницького (раніше - Іллінецького) району Вінницької області (а.с. 18).

За таких обставин суд вважає доведеним юридичний факт, а саме факт спільного проживання в період з лютого 1974 року по 04 липня 2004 року спадкодавця ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .

Щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1259 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо (п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом у четверту чергу, відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти,; від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Так, судом установлено, 15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Таранюка Т.Є. ( а. с. 49).

ОСОБА_2 , за час життя заповіту не складала.

15.08.2024 року відкрилась спадкова справа № 79/2024 до майна померлої ОСОБА_2 , (а.с. 44-50), відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 78009209 (а.с. 10).

На усне звернення ОСОБА_1 приватний нотаріус Вінницького нотаріального округу Таранюка Т.Є. повідомив, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на цілу квартиру АДРЕСА_1 , не можлива, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 червня 2001 року ВАТ «Сорочанський комбінат хлібопродуктів» її власниками є: ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_3 , (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), які проживали за однією адресою, але не були подружжям.

Для визначення чи має право на спадкування ОСОБА_2 згідно ст. 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_3 (віднесення її до спадкоємців четвертої черги спадкування) та, відповідно, визначення чи належить їй частка зазначеної квартири як особі, що фактично прийняла спадщину після ОСОБА_3 , необхідно звернутися до компетентного суду відповідно до листа від 23.05.2025 № 173/01-16 (а.с. 17).

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру № 84770214 від 03.04.2026, виданого приватним нотаріусом Таранюком Т.Є., за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с. 33).

Разом з тим, факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі ОСОБА_3 на момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на час відкриття спадщини) в квартирі АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у досліджених матеріалах справи.

Таким чином, заявником доведений факт прийняття спадщини ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом зі ОСОБА_3 породжує юридичні наслідки, а саме: його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначених фактів не пов`язується з вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1217, 1223 ЦК України, ст. ст. 293, 294, ст. ст. 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання; про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання в період з лютого 1974 року по 04 липня 2004 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в квартирі АДРЕСА_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Повний текс рішення виготовлено 02.07.2026.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_4 , PHОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Іллінецька міська рада Вінницької області, поштова адреса: 22700, вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницького району, Вінницької області, код ЄДРПОУ: 03333618.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО