Ухвала суду № 137883500, 01.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.07.2026Справа № 910/7940/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ващенко Т.М., розглянувши без виклику учасників справи

заяву Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141)

про забезпечення позову

у справі за позовом Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП" "БАДДІЗ" (04071, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 43791806)

особи, які можуть отримати статус учасників справи:

1. ОСОБА_1 (м. Армянськ, АР Крим)

2. ОСОБА_2 (м. Київ)

3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна (м. Київ)

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна (м. Київ)

5. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун Андрій Іванович (м. Київ)

6. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук Олена Олександрівна (м. Київ)

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП" "БАДДІЗ" про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 161,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А", та господарський блок площею 22,6 кв. м, літ. "Б" за цією ж адресою. Означене майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:419:0003, яка належить до земель комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, та не передавалась у власність чи користування будь-яким особам під будівництво. Відтак розташовані на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна є самочинно збудованими, а їх існування та реєстрація порушує права територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до прохальної частини якої Київська міська рада просить суд:

- до набрання рішенням у справі законної сили накласти арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- до набрання рішенням у справі законної сили накласти арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна загальною площею 22,6 кв.м., господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав га нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вносити будь - які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно об`єкта нерухомого майна загальною площею 22,6 кв. м., господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вносити будь - які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Київська міська рада посилається на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається ряд вчинених незаконних перереєстрацій Об`єкту нерухомого майна із порушенням положень статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що свідчить про вчинення відповідачем та третіми особами дій, направлених на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав земель комунальної власності у місті Києві.

Так, вперше Об`єкт нерухомого майна було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Сазоновою Оленою Миколаївною за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту, серія та номер: би, виданий 14.08.2020, видавник: Асоціація "Авістор-БУД"; інформаційна довідка, серія та номер: 1313, виданий 31.08.2020, видавник: КП КМР "КМБТІ"; Довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 2003, виданий 14.08.2020, видавник: Асоціація "Авістор-БУД" на об`єкт нерухомого майна.

Надалі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Коліжук Оленою Олександрівною прийнято рішення від 23.10.2020 № 54738761 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю "МКП "БАДДІЗ" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., а саме: нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності на Об`єкт нерухомого майна - акт приймання-передачі майна, серія та номер: 661, 662, виданий 21.10.2020, видавник: Коліжук О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Коліжук О.О. прийнято рішення від 16.07.2021 № 59316393 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ "МКП "БАДДІЗ" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., а саме: нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності на Об`єкт нерухомого майна - декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КВ101210705162, виданий 05.07.2021, видавник: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Документ отримано з ЄРД; акт приймання-передачі майна, серія та номер: 661, 662, виданий 21.10.2020, видавник: Коліжук О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Разом з цим, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Чорногуз Ольгою Валеріївною прийнято рішення від 01.06.2023 № 67851920 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 22,6 кв.м., а саме: господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності на Об`єкт нерухомого майна - технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5984-0211-6380-4448, виданий 23.05.2023, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: 10663-1241, виданий 24.04.2023, видавник: КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", довідка.

Надалі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Лігуном Андрієм Івановичем прийнято рішення від 15.06.2023 № 68037378 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ "МКП "БАДДІЗ", зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 22,6 Кв.м., а саме: господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності на Об`єкт нерухомого майна - акт приймання-передачі, серія та номер: 3282-3284, виданий 12.06.2023, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун А.І.; рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: 5, виданий 12.06.2023, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун А. І.

Враховуючи те, що реєстрація, перереєстрація та передача об`єкту нерухомого майна здійснена щодо різних осіб, зазначене свідчить про недобросовісність даних правочинів, а відповідач та треті особи були достовірно освідомлені, що придбають майно незаконно.

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18).

У зв`язку з тим, що Київська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі Земельної ділянки ні відповідачу, ні іншим фізичним чи юридичним особам, рішення приватного нотаріуса Лігу на А.І. від 15.06.2023 № 68037378 та приватного нотаріуса від Коліжук О.О. від 16.07.2021 № 59316393 щодо реєстрації права власності на Об`єкти нерухомого майна призводять до незаконного набуття прав на Земельну ділянку, а отже їх державна реєстрація є незаконною.

За доводами позивача, за даних обставин у відповідача вбачається можливість та намір щодо подальшого відчуження Об`єкту нерухомого майна фізичним, юридичним особам, що значно ускладнить або й унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Київської міської ради.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем у разі відсутності забезпечення позову, дає право останньому здійснювати заходи щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна та вчиняти інші дії, а саме вільно відчужувати його третім особам (як фізичним так і юридичним).

Таким чином, враховуючи правомочності власника, які визначені у частині першої статті 317 ЦК України, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження відповідачем спірного майна, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.

Київська міська рада вважає, що такий захід забезпечення як накладення арешту на спірне майно, розташоване на земельній ділянці комунальної форми власності, яка безоплатно використовується відповідачем для розміщення та експлуатації цього ж майна, має логічний зв`язок з предметом заявлених позовних вимог, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки об`єкт нерухомості залишається у його володінні, а можливість розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в разі задоволення такого позову.

Вказане за доводами позивача свідчить про наявність підстав для вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Судом встановлено наявність спору про статус нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 161,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А", та господарського блоку площею 22,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, літ. літ. "Б", яке находиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:419:0003 комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, як самочинно збудованого, та пред`явлення позову про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення означених об`єкта нерухомого майна і приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Врахувавши підстави виникнення такого спору, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що вільне розпорядження відповідачем таким спірним майном до ухвалення рішення суду, у разі задоволення позову не призведе до реального та ефективного захисту порушених прав територіальної громади міста Києва, у разі відчуження відповідачем спірного майна та зміни власника такого майна.

У разі зміни власника спірного нерухомого майна зміниться суб`єктний склад сторін даного спору, що унеможливить ефективний захист порушених прав територіальної громади міста Києва без подання інших позовів та вчинення інших дій.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно боржника та предметом спору про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення цих же об`єктів нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, співмірність і адекватність заявленого заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно боржника.

Так, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд встановив наявність прямого зв`язку між пред`явленим заявником заходом забезпечення позову і предметом спору між сторонами щодо знесення самочинно збудованого нерухомого майна, існування реальної загрози розпорядження боржником цим майном для зміни суб`єктного складу учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Європейським судом з прав людини у справі Торнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, та гарантуванню відновлення прав територіальної громади міста Києва на користування та розпорядження земельною ділянкою, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином обґрунтовано та доведено в установленому законом порядку наявність визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, тож суд задовольняє дану заяву про забезпечення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишаються у його володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

При цьому саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що оскільки забезпечення позову в даній справі спрямоване виключно на забезпечення виконання можливого рішення суду, то означене не спричинить збитків боржнику.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання рішенням у справі №910/7940/26 законної сили накласти арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. До набрання рішенням у справі №910/7940/26 законної сили накласти арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна загальною площею 22,6 кв.м., господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. До набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав га нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно об`єкт нерухомого майна загальною площею 161,5 кв.м., нежитлова будівля літ. "А" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2167345380000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вносити будь - які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

5. До набрання рішенням у справі №910/7940/26 законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно об`єкта нерухомого майна загальною площею 22,6 кв. м., господарський блок літ. Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2743384280000), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вносити будь - які записи про такі зміни для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

6. Ця ухвала набирає законної сили 01.07.2026, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

7. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

8. Стягувачем за даною ухвалою є: Київська міська рада (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141).

9. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "МКП" "БАДДІЗ" (04071, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 43791806).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тетяна Миколаївна Ващенко