Ухвала суду № 137883438, 01.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.07.2026Справа № 910/8433/25

За заявою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд

про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року

у справі № 910/8433/25

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд

про стягнення 17 864 091,78 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

За участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Єзута К.С. за довіреністю від 26.12.2025 року № 056/02-2007.

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач, Департамент) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (далі відповідач, Підприємство) про стягнення 12 495 244,61 грн. безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розрахованого позивачем на підставі технічної документації щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Володимира Качали (Качалова), будинок 40, у Солом`янському районі міста Києва, а також 1 120 464,00 грн. 3 % річних та 4 248 383,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків.

Рішенням від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 року, господарський суд міста Києва задовольнив позов Департаменту та стягнув з Підприємства на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету міста Києва 12 495 244,61 грн. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 1 120 464,00 грн. 3 % річних та 4 248 383,17 грн. інфляційних втрат. Крім того, суд стягнув з Підприємства на користь Департаменту 214 369,10 грн. судового збору.

24.03.2026 року на виконання вказаного рішення господарський суд міста Києва видав відповідні накази.

05.06.2026 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства від 04.06.2026 року № 056/02-832, в якій останнє просило суд відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25 строком на 1 рік з дня постановлення ухвали за наведеною заявою.

Ухвалою від 08.06.2026 року господарський суд міста Києва прийняв до розгляду та призначив заяву Підприємства від 04.06.2026 року № 056/02-832 до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2026 року.

30.06.2026 року через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення Департаменту від 30.06.2026 року, в яких останній по суті не заперечував щодо відстрочення виконання судового рішення відповідно до вимог частин 4-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.07.2026 року представник Підприємства надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд її задовольнити та відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25 на 1 рік з дня постановлення ухвали за відповідною заявою.

Позивач про дату, час і місце розгляду заяви Підприємства від 04.06.2026 року № 056/02-832 був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Розглянувши подану Підприємством заяву про відстрочення виконання рішення суду від 12.11.2025 року № 056/02-832, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За умовами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Згідно з частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У рішенні від 26.06.2013 року № 5-пр/2013 Конституційний Суд України зазначив, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відстрочення це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду і є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В обґрунтування заяви від 04.06.2026 року № 056/02-832 Підприємство посилалося на те, що негайне стягнення з нього коштів за судовим рішенням у примусовому порядку призведе до повного зупинення діяльності (банкрутства) стратегічного комунального підприємства без фактичного задоволення вимог Департаменту в повному обсязі через відсутність вільних ліквідних коштів.

Так, відповідач є комунальним підприємством, заснованим на власності територіальної громади міста Києва, підпорядковується Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконує стратегічні завдання в межах реалізації державних та міських цільових програм, виступаючи замовником будівництва та реконструкції об`єктів житлового призначення, а також здійснює обслуговування об`єктів житлового фонду столиці, у тому числі будинків маневреного фонду.

Наразі Підприємство забезпечує виконання будівельних робіт на об`єктах, призначених для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які втратили майно внаслідок бойових дій, а також військовослужбовців Збройних Сил України, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих захисників, на підтвердження чого Підприємство долучило до заяви від 04.06.2026 року № 056/02-832 ряд відповідних документів.

У той же час, арешт коштів на банківських рахунках відповідача призводить до повної зупинки розрахунків з підрядними організаціями, унеможливлює закупівлю будівельних матеріалів та консервацію незавершеного будівництва. Продовження примусового виконання рішення суду призведе до зриву строків введення об`єктів в експлуатацію, невиконання зобов`язань перед державними органами щодо забезпечення житлом вищезазначених категорій громадян та прямого порушення суспільних інтересів.

Більше того, Підприємство здійснює управління та технічне обслуговування багатоквартирних житлових будинків, у тому числі об`єктів маневреного житлового фонду столиці, який використовується для екстреного тимчасового розселення громадян, які втратили житло внаслідок надзвичайних ситуацій (зокрема ракетних обстрілів, пожеж або руйнувань). Разом із тим, блокування рахунків відповідача унеможливлює оплату праці оперативно-ремонтного персоналу (у штаті Підприємства налічується близько 60 працівників), закупівлю технічного обладнання для ліквідації аварійних ситуацій та проведення розрахунків за енергоносії, що у свою чергу ставить під загрозу безпеку та належні умови проживання тисяч мешканців та позбавляє столицю можливості належно та оперативно використовувати маневрений фонд у кризових ситуаціях.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги обґрунтованість викладених відповідачем у заяві від 04.06.2026 року № 056/02-832 посилань та підтвердження їх належними доказами, зважаючи на відсутність заперечень Департаменту проти відстрочення виконання судового рішення відповідно до вимог частин 4-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги інтереси сторін та зважаючи на принципи розумності і справедливості, а також дотримуючись принципу добросовісності стосовно інших осіб, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25.

У той же час, суд зазначає, що за імперативними приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Оскільки відстрочення виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 року).

Зважаючи на викладені обставини, беручи до уваги обґрунтованість посилань Підприємства у заяві від 04.06.2026 року № 056/02-832 та одночасно враховуючи імперативні приписи частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про часткове задоволення означеної заяви відповідача та відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25 на 1 рік з дня його ухвалення, тобто до 12.11.2026 року.

За таких обставин, заява Підприємства від 04.06.2026 року № 056/02-832 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд від 04.06.2026 року № 056/02-832 про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року в справі № 910/8433/25 до 12.11.2026 року.

3. У задоволенні решти вимог заяви Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд від 04.06.2026 року № 056/02-832 відмовити.

4. Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (01.07.2026 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повну ухвалу складено та підписано 02.07.2026 року.

Суддя В.С. Ломака