Ухвала суду № 137883427, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2026Справа № 910/11319/24

Суддя Мудрий С.М., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи у справі

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт"

про стягнення заборгованості у розмірі 800 693,05 грн.

При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.

Представники учасників справи:

приватний виконавець: Лановенко Людмила Олегівна;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Питель Любомир Степанович

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (далі - Товариство) 800 693,05 грн, з яких:751 11,02 грн - основна заборгованість, 33 521,84 грн - інфляційні втрати, 16 054,19 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №2023-8-Т від 14.06.2023 в частині своєчасної та в повному обсязі компенсації витрат за спожиту електричну енергію на об`єкті будівництва та витрат на охорону об`єкта будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11319/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №910/11319/24 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11319/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 11; ідентифікаційний код 35624424) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34; ідентифікаційний код 31454734) 719 628 (сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 28 коп. основного боргу, 5 839 (п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн 61 коп. 3% річних, 20 244 (двадцять тисяч двісті сорок чотири) грн 58 коп. інфляційних втрат та 11 185 (одинадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн 69 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11319/24 залишено без змін.

05.11.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 видано наказ.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, без вилучення паспортного документа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 розгляд подання призначено на 30.06.2026.

26.06.2026 (зареєстровано судом 29.06.2026) через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на подання приватного виконавця.

29.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення.

29.06.2026 (зареєстровано судом 30.06.2026) через систему "Електронний суд" від приватного виконавця надійшли пояснення.

Заслухавши приватного виконавця та уповноваженого представника відповідача, дослідивши надані докази суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з огляду на таке.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження та виклики від 30.12.2025 і 31.12.2025 було направлено боржнику та керівнику ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт", а також засновникам товариства. Керівника товариства зобов`язано з`явитися до приватного виконавця 08.01.2026 та повторно 09.01.2026 для вирішення питання щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Однак у призначений час керівник боржника чи інша уповноважена особа боржника до приватного виконавця не з`явилися, про причини неявки не повідомили, що підтверджується актами приватного виконавця від 08.01.2026 та 09.01.2026.

Так, на переконання приватного виконавця, оскільки керівник боржника Старченко Петро Якович свідомо та будучи обізнаним про наявність відкритого виконавчого провадження, неодноразово ігнорував виклики приватного виконавця, не надавав на його вимогу витребувані документи та не виконує рішення суду, для стимулювання їх виконання , для забезпечення його знаходження на території України та виконання ним покладених на нього обов`язків по виконанню рішення та сплати боргу є за доцільне застосувати до боржника заходу забезпечення виконання судового рішення, саме тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, виконавець вказує, що за боржником зареєстроване нерухоме майно. Але за пошуком по конкретному об`єкту нерухомого приватним виконавцем встановлено їх відчуження.

Відповідач в обґрунтування поданих заперечень зазначає, що виклики приватного виконавця із застосуванням електронного кабінет підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи боржнику не надсилались. Надіслані виклики приватного виконавця були отримані боржником вже після настання дати та часу зазначеної у виклику. Зокрема виклик виконавця від 30.12.2025 року з приписом з`явитись 08.01.2026 року було отримано лише увечері 08.01.2026 року, а виклик виконавця від 31.12.2025 року з приписом з`явитись 09.01.2026 року було отримано лише 16.01.2026 року.

Крім того, належне боржнику нерухоме майно вже було реалізовано в межах іншого виконавчого провадження, що підтверджується актом про проведений електронний аукціон від 10.11.2025. Зазначена обставина свідчить про те, що майно Боржника не приховувалося та було використане для задоволення вимог стягувачів у порядку, визначеному законом.

Таким чином, боржник вважає подання виконавця таким, що фактично ґрунтується на наявності невиконаного рішення суду, що суперечить правовій природі тимчасового обмеження права виїзду як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.

У поданих стягувачем поясненнях останній підтримав подання приватного виконавця та просив задовольнити його повністю.

Так, з матеріалів подання вбачається, що 30.12.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилою Олегівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу № 910/11319/24 від 05.11.2025 (ідентифікатор доступу: 637Д0АБ1В52Г), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" з 14.04.2023 є ОСОБА_1 .

З наданих приватним виконавцем поштових відправлень щодо направлення боржнику викликів від 30.12.2025, від 31.12.2025 та відповідно до трекінгу вказаних відправлень вбачається, що поштове відправлення за № R067072048587 про виклик на 08.01.2026 отримано боржником 08.01.2026, а поштове відправлення № R067073666535 про виклик з`явитися на 09.01.2026 отримано боржником 16.01.2026.

Крім того, з наданого виконавцем Повідомлення № 11101125 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС зазначено, що 30.12.2025, 15:41:01 документ «Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором)» від 30.12.20125 виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_1 доставлено до електронного кабінету ЄСITC: ЄДРПОУ: 35624424; Назва: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНО-КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА "ГРАНІТ".

Постановою приватного виконавця від 31.12.2025 об`єднано виконавчі провадження НОМЕР_5, НОМЕР_1 у зведене виконавче провадження НОМЕР_2.

З наданого відповідачем акту від 10.11.2025 про проведення електронного аукціону в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 вбачається здійснення реалізації майна боржника.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Приписами статті 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями частини 3 статті 313 Цивільного кодексу України, зокрема, визначено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті реальне забезпечення виконання цього рішення суду.

Приватним виконавцем не доведено, що встановлення тимчасового обмеження керівнику боржника в праві виїзду за межі України буде гарантувати стягнення боргу за виконавчим провадженням. Одночасно, до подання не додано доказів наявності наміру керівника боржника перетнути державний кордон України з метою ухилення від виконання рішення суду.

Крім того, таке подання не містить доказів того, що керівник боржника дійсно ухиляється від виконання рішення та вчиняє наприклад умисні дії щодо відчуження майна чи виведення коштів чим ускладнює виконання грошового зобов`язання.

Відтак, саме посилання приватного виконавця на не виконання рішення суду не є достатнім обґрунтуванням для встановлення судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Старченка Петра Яковича відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа керівника боржника - юридичної особи Старченка Петра Яковича відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сергій МУДРИЙ