Ухвала суду № 137883187, 18.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/22/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.06.2026 Справа № 908/676/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

Кредитор - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, поштова адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, адреса електронної пошти: sud@privatbank.ua, електронна адреса: www.pb.ua наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд»)

Боржник - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

У судовому засіданні присутній керуючий реструктуризацією Соловей Ю.А.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останньої.

Шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/676/26 визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2026 прийнято заяву про відкриття провадження (проваджень) у справі про неплатоспроможність до розгляду; присвоєно справі номер провадження 26/22/26; підготовче засідання призначено на 07.04.2026.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі № 908/676/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (свідоцтво № 1895 від 29.12.2018); призначено попереднє судове засідання на 18.06.2026.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 15.04.2026р.

До суду з грошовими вимогами до боржника надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 1 580 280,90 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд зазначає про таке.

Згідно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

До суду надійшли письмові повідомлення боржника та керуючого реструктуризацією про результати розгляду кредиторських вимог. Боржником та керуючим реструктуризацією вимоги Заявника визнані частково у сумі 926 925,30 грн кредитної заборгованості, у сумі 54 961,95 грн пені та в розмірі 5 324,80 грн сплаченого судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.

Суд розглянув заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та установив наступне:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року у справі №331/2755/15ц позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість - 62 803,05 доларів США, яка складається із: 17 790,11 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 856,96 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 118,38 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 33036,84 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10,56 доларів США -штраф (фіксована частина); 2990,11 доларів США- штраф (процента складова).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.02.2020 року у справі № 331/2755/15ц вирішено: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Жовніренко Ірини Володимирівни задовольнити частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2019 року по цій справі скасувати. Позов АТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь АТКБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № ZPCOAR57540013від 29.07.2008 у розмірі 22 337, 60 доларів США (двадцять дві тисячі триста тридцять сім доларів США 60 центів), із яких: за тілом кредиту 17 748, 27 доларів США, за відсотками 3 338,87 доларів США, пені 1 250, 36 доларів США. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2 231, 89 грн. (дві тисячі двісті тридцять одну гривню 89 коп.)компенсації судових витрат зі сплати судового збору.

Так у Постанові Запорізького апеляційного суду від 25.02.2020 року у справі №331/2755/15ц, яка була залишена в силі Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2020 року у справі №331/2755/15ц, зазначено наступне: Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження№ 14/10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

29.07.2008 сторони уклали кредитно-заставний договір №ZPCOAR57540013, за умовами якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі17 400,92 доларів США зі сплатою 9,6% річних зі строком повернення до28.07.2015 шляхом внесення щомісячних платежів у строки і в порядку, визначеному у додатку до кредитного договору .

У договорі сторони передбачили, що частина кредиту у розмірі 14 602,05доларів США надається з метою придбання позичальником авто, частина кредиту у розмірі 985,65 доларів США - з метою оплати перших страхових платежів за договором страхування на перший рік дії кредиту, частина кредиту у розмірі 7,34доларів США надається з метою оплати коштів за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі, частина кредиту у розмірі 1 752, 25 доларів США надається з метою оплати винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту, частина кредиту у розмірі 53,64 доларів США надається з метою оплати вартості поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що сплачується в момент видачі кредиту (п.17.1 Договору.

У зв`язку із порушенням позичальником графіку погашення кредиту, у травні 2012Банк у відповідності з п.12.2.1 договору визнав вказану подію дефолтом і зареєстрував у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави - придбаний за кредитні кошти автомобіль.

Отже, у відповідності з умовами договору у травні 2012 року Банк визнав строк виконання зобов`язання таким, що настав.

У такий спосіб кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

За таких обставин кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України, а тому нарахування після травня 2012року Банком процентів і пені є такими діями, що не ґрунтуються на законі.

Поза увагою суду першої інстанції залишилася і та обставина, що розмір нарахованої банком пені за порушення умов договору значно перевищує суму основного боргу, і що банком заявлена до стягнення, а судом стягнута крім пені і сума, судових штрафів.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки(пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штрафі пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Увалюючи рішення про стягнення з позичальника на користь банку 4 118 доларів США заборгованості з комісії, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами(договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15 рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником(споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року№ 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній у постанові від 16 листопада 2016 року по справі №6-1746цс16.

При апеляційному перегляді справи було з`ясовано, що 04.05.2012позичальник передала ПриватБанку за актом прийому-передачі заставний автомобіль, ринкова вартість якого відповідно до звіту складала 80 000 грн.,14.05.2012 надала ПриватБанку нотаріально посвідчену довіреність на право відчуження заставного автомобіля, який 12.02.2013 був проданий за 72 000 грн., а виручені від продажу кошти у відповідності з умовами договору були спрямовані банком на погашення витрат з реалізації автомобіля і 9 007, 88 доларів США - на погашення пені.

Отже, розмір заборгованості, визначеної станом на травень 2012 року, що має сплатити позичальник на користь Банку, підлягає зменшенню на 9 007, 88доларів США, і становить відповідно 22 337, 60 доларів США (двадцять дві тисячі триста тридцять сім доларів США 60 центів), із яких: за тілом кредиту 17 748, 27доларів США, за відсотками 3 338,87 доларів США, пені 1 250, 36 доларів США.

Вимоги Банку про стягнення комісії, судових штрафів, відсотків і пені, нарахованих після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

Разом з тим в заяві про грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» заявляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена, судове рішення не виконано, а борг станом на 06.04.2026 за кредитним договором №ZPCOAR57540013 від 29.07.2008 складає 1 567 525,90 грн (35 660,52 долара США), з яких: 781 998,09 грн (17 790,11 доларів США) - борг за тілом кредиту; 390 942,55 грн (8 893,77 доларів США) - борг за процентами; 3 586,00 грн (81,58 доларів США) - борг за комісією; 390 999,26 грн (8 895,06 доларів США) - борг за пенею.

Також боржниця має заборгованість перед кредитором з відшкодування судового збору, стягнутого судовим рішенням в позовному провадженні у розмірі 3 654,00 грн.

Однак виходячи з вищевикладеного грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в зазначеному в заяві розмірі розраховані невірно та підлягають частковому визнанню, а саме в розмірі 981 887,25 грн. (22 337, 50 доларів США), з яких: 780 158,93 грн. (17 748, 27 доларів США) - борг за тілом кредиту; 146 766,37 грн. (3 338,87 доларів США) - борг за процентами; 54 961,95 грн. (1 250, 36 доларів США) - борг за пенею.

Заперечень до суду не надійшло.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 926 925,30 грн кредитної заборгованості із віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів, у розмірі 54 961,95 грн пені із віднесенням до третьої черги задоволення вимог кредиторів та у розмірі 5 324,80 грн сплаченого судового збору за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника із відшкодуванням до задоволення вимог кредиторів.

Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 648 030,80 грн відхилити.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

Зобов`язати конкурсних кредиторів розглянути проєкт плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Судове засідання призначити на 04.08.2026 о 12-30 у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4.

Копії цієї ухвали надіслати кредитору, боржнику та арбітражному керуючому Солов`ю Ю.А.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано-02.07.26.

Суддя О.О. Юлдашев