Рішення № 137883114, 01.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/466/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенко А.А.

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

за позовом

Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», м. Миколаїв Миколаївської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія», м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 1 511 590,50 грн,

Представники учасників справи що з`явились до суду:

Позивача - Сидоров Д.А. в порядку самопредставництва в режимі вдеоконференції

Відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» звернулось з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» про стягнення 1 511 590,50 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2026, яке відкладено на 09.06.2026.

Відповідач, скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, разом з тим відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання участі свого предствника не забезпечив.

Суд у підготовчому засіданні 09.06.2026 заслухавши думку представника позивача дійшов висновків закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.07.2026.

У судовому засіданні 01.07.2026 судом за участю уповноважених представників сторін проголошено про перехід до стадії прийняття рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що vіж комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг та відповідачем по дані справі, товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія», укладено договір про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025р..

Згідно до п. 10.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2026 до 31.12.2026.

За змістом п. 5.1. Договору, строк (термін) поставки товару: з 01.01.2026 до 10.12.2026.

Жодного товару відповідач позивачу не поставив.

Пропозиція ТОВ «ТСК» щодо поставки 150 т. товару замість 1000 т. КП «ЕЛУ автодоріг» суперечить умовам Договору. Водночас поставка у запропонованому обсязі ТОВ «ТСК» не була здійснена, при цьому КП «ЕЛУ автодоріг» не вчиняло жодних дій, що перешкоджали б її здійсненню. У зв`язку із непоставкою товару договір було розірвано.

Просить Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» на користь Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» суму 719 805,00 грн штрафу в розмірі 10% ціни договору про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025, суму 791 785,50 грн штрафних санкцій згідно п. 7.2. договору про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025.

Позиція відповідача.

Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву за змістом якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА СОЛЯНА КОМПАНІЯ» позов не визнає, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вважає, що на момент подання позову у позивача не настало право вимоги щодо стягнення коштів у вигляді штрафних санкцій за договором, оскільки термін виконання зобов`язань за договором №651/1225 від 24.12.2025р. не настав, про що свідчить наступне.

24.12.2025 між КП «ЕЛУ автодоріг» та ТОВ «ТОРГОВА СОЛЯНА КОМПАНІЯ» було укладено договір поставки солі технічної №651/1225.

При укладанні Договору, Відповідач виходив з того, що відповідно до п.5.1. Договору строк (термін) поставки товару - до 10.12.2026.

Строк постачання є істотною умовою договору, відповідно до ст. 712 ЦК України.

Внесення змін до умов Договору відбувається у двосторонньому порядку, шляхом підписання відповідної угоди (п.п. 12.2 Договору).

Додаткових угод відносно зміни строку (терміну) постачання між Сторонами не укладалося.

Замовлення, на які посилається Позивач є односторонніми актами, що не погодженні Відповідачем, тому не породжують прав та обв`язків для Сторін, а тим більше не можуть вносити зміни до істотних умов договору, такі як строки постачання.

22.02.2026р. на адресу Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» відповідачем направлено лист с проханням переглянути ціну договору через суттєве зростання ціни на ринку.

Можливість зміни вартості товару передбачена, як Договором так і діючим законодавством України про публічні закупівлі. Позивачем надана довідка Торгово- промислової палати № 04 від 18 лютого 2026 р. на підтвердження неможливість закупівлі товару за ціною договору, що дорівнює 2 879,22 грн. за 1 т в т.ч. ПДВ, тоді як мінімальна закупівельна ціна солі на ринку за інформацією ТПП складає 3 000 грн за 1 т.

У відповідь на пропозицію переглянути ціну товару, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЛІНІЙНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОДОРІГ» надіслало відмову в перегляді ціни договору та повідомило про намір розірвання договору.

Окремої уваги вимагає твердження позивача про фактичне розірвання на його думку договору №651/1225 від 24.12.2025р.

Відповідач вважає договір №651/1225 від 24.12.2025 діючим через недосягнення сторонами згоди щодо підстав розірвання договору та недотримання КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЛІНІЙНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОДОРІГ» процедури дострокового розірвання договору, погодженої Сторонами в п.6.2 Договору.

06.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» отримали лист позивача про розірвання договору з додаванням додаткової угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025 без накладення ЕЦП.

10.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» направило на адресу позивача відповідь з додаванням підписаної додаткової угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025 з протоколом розбіжностей, просили повернути підписаний екземпляр протоколу розбіжностей.

Протоколом розбіжностей до додаткової угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025р. відповідач висловив свою незгоду з підставою розірвання договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025, оскільки позивачем неодноразово проігноровано наші листи з аргументованою пропозицією зміни вартості товару.

Згідно до п. 6.2.1. Договору, Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» має право достроково, розірвати змінити Договір про закупівлю (односторонньо відмовитися від договору у повному обсязі або частково) у разі невиконання або неналежного виконання Постачальником зобов`язань за Договором, повідомивши про це його у строк не менш ніж за 10 діб до дати розірвання/зміни Договору.

Відповідно до п. 6.2.1.1. Договору, з усіх підстав для розірвання Договору, зазначених у цьому Договорі, Сторонами або Стороною, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку. У такому випадку Замовник повідомляє про це Постачальника у строк не менш ніж за 10 діб до дати розірвання договору. Розірвання цього договору Замовником відбувається шляхом направлення додаткової угоди до цього Договору про розірвання Договору на електронну/поштову адресу Постачальника. У разі якщо Постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня вручення йому додаткової угоди про розірвання цього Договору не підписав її та/ або не надав під розписку/не направив її примірник (засвідчений за допомогою ЕЦП у разі направлення на електронну адресу) на електронну/поштову адресу Замовника, така додаткова угода вважається погодженою та підписаною Постачальником, а цей Договір розірваним з дня вручення Постачальнику зазначеної вище додаткової угоди.

Поштовий лист з додатковою угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025р. від позивача відповідачу доставлено Укрпоштою 13.04.2026р., тобто відлік 5 (п`яти) робочих днів починається від цієї дати.

16.04.2026р. на адресу позивача відповідачем направлено оригінали підписаної додаткової угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025р. з протоколом розбіжностей. Номер поштової накладної на підтвердження дати відправлення 4900500338666.

Протокол розбіжностей позивачем не підписано, отже сторонами додаткова угода про розірвання договору не погоджена вцілому.

Таким чином, через непідписання позивачем протоколу розбіжностей до додаткової угоди до договору поставки солі технічної №651/1225 від 24.12.2025р., порушення процедури розірвання договору та вважає Договір діючим.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Між комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг та відповідачем по дані справі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія», укладено договір про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025. Ідентифікатор закупівлі: UA-2025-11-11- 012624-a.

Згідно до п. 10.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2026 до 31.12.2026.

За змістом п. 5.1. Договору, строк (термін) поставки товару: з 01.01.2026 до 10.12.2026.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Постачання Товару відбувається за рахунок Постачальника на адресу: м. Миколаїв, вул. Гречишникова, буд. 54 Згідно до п. 5.3, Договору, поставка товару здійснюється партіями, відповідно до заявок Замовника, які надсилаються на електрону адресу Постачальника saltcompany@ukr.net, або за телефоном +380506574232.

У відповідності до абз. 2 п. 6.3.4. Договору, постачальник гарантує поставку товару відповідно до заявок Замовника у кількості, що визначена цим Договором.

Листами вих. № 2605/34-01/34/020/26 від 02.02.2026 та вих. № 2985/34- 01/34/07/26 від 05.02.2026 КП «ЕЛУ автодоріг» надіслало ТОВ «ТСК» заявку на постачання товару за Договором кількістю 1000т. у строк до 25.02.2026 р.

Згідно до листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» вих. № 42 від 13.02.2026, вих. №49-23/02/26 від 23.02.2026, вих. №52-25/02/26 від 25.02.2026, вих. №72-30/03/26 від 30.03.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» вказало, що поставка товару можлива тільки після підвищення ціни за одиницю товару за Договором.

Доказів поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» позивачу за Договором суду не надано.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною 1 статті 599 ЦКУ, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В частині 1 статті 598 ЦКУ вказано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 610 ЦКУ, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Згідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до абз. 2 п.3. ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», Позивач є суб`єктом, на якого розповсюджуються вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема але не виключно - вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12 жовтня 2022р. (далі - Особливості).

За змістом п.10 Особливостей, Замовники здійснюють закупівлі товарів вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом "Порядок проведення відкритих торгів" цих особливостей.

З огляду на викладене вище, Договір було укладено за результатами закупівлі, яка здійснювалася шляхом застосування процедури «Відкриті торги», ідентифікатор закупівлі: UA-2025-11-11-012624-a.

Відповідно до п.11.2. Договору, істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент, кількість товару та вимоги щодо його якості); ціна; строк дії договору.

Згідно до пп.2 п.12.1. Договору та пп.2 п.19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.10 цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

З огляду на викладене вище, зміна ціни в бік збільшення за одиницю товару в Договорі, регулюється вимогами пп.2 п. 19 Особливостей, у зв`язку з чим Сторони не можуть на власний розсуд змінювати ціну за одиницю товару в Договорі.

З огляду на викладене вище, за умови документального підтвердження коливання ціни за одиницю товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю сторони можуть узгодити збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно такому коливанню.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Цінова довідка Закарпатської торгово- промислової палати №04 від 18 лютого 2026 року, на думку суду не містить інформації про коливання ціни солі технічної на ринку з доставкою на адресу Позивача, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю, а тому не може свідчити про коливання ціни на ринку згідно пп.2 п.19 Особливостей, крім того в довідці вказано лише мінімальну та максимальну ціну станом на лютий 2026 року, а в самій довідці в примітці ( п. 3) вказано, що цінова довідка носить виключно інформаційний характер.

Окрім цього, підвищення ціни за одиницю товару в Договорі у відповідності до вимог пп.2 п.19 Особливостей є правом Сторін, а не обов`язком Замовника на вимогу Постачальника.

Відповідно до листа ТОВ «ТСК» вих. №1-22/11/25 від 22.11.2025, наявного у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТСК» (ідентифікатор закупівлі: UA-2025-11-11- 012624-a), останнє надало безумовну згоду на укладання договору на умовах, викладених у проєкті договору у Додаток №3 до тендерної документації. Таким чином, ТОВ «ТСК» погодилось з умовами Договору та самостійно запропонувало ціну Договору в складі своєї тендерної пропозиції.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, згідно до викладеного вище, ТОВ «ТСК» не здійснило жодної поставки Згідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надіслання Відповідачем повідомлень, які за своїм змістом свідчать про відмову від виконання Договору підтверджує його волевиявлення не виконувати зобов`язання згідно умов Договору, що виключає можливість його виконання у майбутньому та є самостійною підставою для висновку про порушення зобов`язання.

З огляду на викладене вище, одностороння відмова від виконання договору без передбачених договором або законом підстав суперечить вимогам ст. 525, 526, 629 ЦК України та є порушенням зобов`язання у розумінні ст. 610 ЦК України.

Згідно до п.7.4. Договору, Замовник має право накласти штраф на Постачальника за порушення інших умов, що передбачені цим договором (умов, що не стосуються строків виконання зобов`язань) у розмірі до 10% ціни договору (в залежності від ступеня наслідків, що наступили у зв`язку із невиконанням умов цього Договору), у тому числі за порушення гарантійних зобов`язань.

У листах КП «ЕЛУ автодоріг», зокрема вих. №2985/34- 01/34/07/26 від 05.02.2026, ТОВ «ТСК» було повідомлено, що КП «ЕЛУ автодоріг» здійснює зимове утримання, у тому числі оброблення протиожеледними матеріалами усіх дорожніх об`єктів місцевого значення у м. Миколаєві.

Згідно до п. 5.8. та додатку 5 технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 №54, сіль технічна є ключовим протиожеледним матеріалом, яким здійснюється оброблення дорожніх об`єктів під час зимового утримання, з урахуванням досвіду КП «ЕЛУ автодоріг» в обробленні дорожніх об`єктів протиожеледними матеріалами, під час здійснення таких заходів підприємство використовує переважно сіль технічну.

Оскільки, ТОВ «ТСК» не здійснило та відмовилось здійснювати продаж з доставкою на адресу КП «ЕЛУ автодоріг» солі технічної за Договором, КП «ЕЛУ автодоріг» не отримало товар за Договором, на який розраховувало під час здійснення заходів з оброблення протиожеледними матеріалами усіх дорожніх об`єктів місцевого значення у м. Миколаєві.

06.04.2026 позивач надіслав відповідачу лист із повідомленням про розірвання договору додавши примірник додаткової угоди про розірвання договору.

Згідно п. 7.8 п. 10.3 Договору його розірвання чи закінчення дії не є підставою для несплати штрафних санкцій по договору.

Згідно п. 3.1. Договору, ціна Договору складає 7 198 050,00 грн. (сім мільйонів сто дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.)

На підставі п. 7.4. Договору, КП «ЕЛУ автодоріг» нарахувало ТОВ «ТСК» штраф у розмірі 10% ціни Договору, у сумі 719 805,00 грн. (сімсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ять гривень 00 коп.).

Розрахунок: 7 198 050,00 /100 x 10 = 719 805,00.

Згідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за цим Договором, Постачальник сплачує Замовнику

штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка ціни Договору, за кожний день прострочення поставки товару визначеного у п.1.2. цього Договору, а за прострочення понад кожні тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно до п. 5.3, Договору, поставка товару здійснюється партіями, відповідно до заявок Замовника, які надсилаються на електрону адресу Постачальника saltcompany@ukr.net, або за телефоном +380506574232.

У відповідності до абз. 2 п. 6.3.4. Договору, постачальник гарантує поставку товару відповідно до заявок Замовника у кількості, що визначена цим Договором.

Листами вих. № 2605/34-01/34/020/26 від 02.02.2026 та вих. № 2985/34- 01/34/07/26 від 05.02.2026 КП «ЕЛУ автодоріг» надіслало ТОВ «ТСК» належним чином оформлену заявку на постачання товару за Договором кількістю 1000т. у строк до 25.02.2026.

Проте, ТОВ «ТСК» не здійснило жодної поставки за Договором.

З огляду на викладене вище, з 26.02.2026р. ТОВ «ТСК» прострочило виконання зобов`язання за Договором.

Нарахування санкції згідно п. 7.2. Договору здійснено за період з 26.02.2026 по 06.04.2026 та складає 791 785,50 грн. (сімсот дев`яносто одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять гривень 50 коп.)

Кількість днів у періоді з 26.02.2026 по 06.04.2026 становить 40 днів

0,1 відсотка ціни Договору, за кожний день прострочення поставки товару:

7 198 050,00 грн. (ціна Договору)/ 1000 = 7 198,05 грн. (0,1 % ціни Договору) х 40 (дн.) = 287 922,00 грн.

Додатково 7% ціни Договору за прострочення понад кожні тридцять днів : 7 198 050,00 грн. (ціна Договору)/100 x 7 = 503 863,50 грн.

Загальна сума 791 785,50 грн)

За змістом абз. 2 п. 7.3. Договору, Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе належним чином факт настання форс-мажорних обставин, та що вона вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Підписуючи Договір, з умовами якого ТОВ «ТСК» погодилось згідно свого листа вих. №1-22/11/25 від 22.11.2025, за ціною Договору згідно своєї пропозиції, ТОВ «ТСК» взяло на себе зобов`язання за Договором, а тому - могло вжити заходів щодо завчасного накопичення солі технічної для належного виконання таких зобов`язань.

З огляду на викладене вище, ТОВ «ТСК» не вжило всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Окрім цього, зазначена вище цінова довідка Закарпатської торгово- промислової палати №04 від 18 лютого 2026 року, не містить інформації про коливання ціни солі технічної з доставкою на адресу Позивача на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю, а тому не може свідчити про коливання ціни на ринку згідно пп.2 п.19 Особливостей та з огляду на викладене вище - не є належним доказом настання форс-мажорних обставин

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

При цьому, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/4058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Питання допустимості збільшення сторонами договору ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» виступало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22, за наслідками розгляду якої ухвалено постанову від 24.01.2024.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням вищенаведених висновків щодо застосування цієї норми права, дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 також дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону.

Суд враховує, що з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено випадок внесення змін до істотних умов у разі зміни зокрема середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулась з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню цині такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Між тим, з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, за яким підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості для реалізації стандарту більшої переконливості (такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №645/5557/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначив про те, що реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова соляна компанія» (88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, Київська набережна, будинок 3-А, код ЄДРПОУ: 44751214) на користь Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Гречишникова, 54, код ЄДРПОУ: 03349499) суму 719 805,00 грн (сімсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ять гривень 00 коп.) штрафу в розмірі 10% ціни договору про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025, суму 791 785,50 грн (сімсот дев`яносто одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять гривень 50 коп.) штрафних санкцій згідно п. 7.2. договору про закупівлю товару №651/1225 від 24.12.2025 а також суму 18 139,09 грн (вісімнадцять тисяч сто тридцять дев`ять гривень 09 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2026

Суддя А.А. Худенко