Ухвала суду № 137882876, 02.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 липня 2026 року Справа № 903/199/23 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши заяву Волинського обласного центру зайнятості

про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення

у справі №903/199/23

за позовом Волинського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області

про стягнення 42 397,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 по справі №903/199/23 позов Волинського обласного центру зайнятості було задоволено повністю; стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області на користь Волинського обласного центру зайнятості 42397 грн 16 коп. виплаченої допомоги по безробіттю; 2684 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

01.06.2023 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 по справі №903/199/23 було видано наказ про примусове виконання рішення.

15.06.2026 на адресу суду надійшла заява стягувача Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій останній просить зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області подати звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 у справі №903/199/23.

Заява мотивована тим, що боржником ГУ Пенсійного Фонду України у Волинській області рішення суду від 03.05.2023 у справі №903/199/23 не виконане, у зв`язку із відсутністю у боржника коштів на виконання даного рішення, а також тим, що виконання рішення належить до повноважень органів Державної казначейської служби. Наказ суду у даній справі прийнятий до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області, водночас на даний час рішення суду, яке набрало законної сили, не виконане.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Волинської області 22.06.2026 №01-4/12 на підставі п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України від 11.11.2024 №39 (редакція від 01.04.2025) призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №903/199/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу №903/199/23 розподілено судді Бідюк С.В.

Ухвалою суду від 23.06.2026 заяву Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/199/23 прийнято до розгляду. Розгляд заяви Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/199/23 вирішено здійснювати протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження. Головному управлінню Пенсійного Фонду України у Волинській області та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області у строк п`ять днів з дня отримання даної ухвали надати суду письмові пояснення по суті поданої заяви з доказами їх надіслання стягувачу.

29.06.2026 надійшли пояснення Головного управлінню Пенсійного Фонду України у Волинській області, в яких зазначає, що фактичне виконання судового рішення на даний час не здійснено з поважних причин, а саме, через відсутність в бюджеті Головного управління відповідних бюджетних призначень на виконання такого рішення суду. Головне управління є розпорядником коштів нижчого рівня. Фінансування видатків здійснюється централізовано на підставі сформованої розрахункової потреби на фінансування, направленої до Пенсійного фонду України. Головне управління відкритих рахунків в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання, не має.

Вказує, що виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03 травня 2023 року у справі № 903/199/23 є неможливим на даний час у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень. Річними планами доходів і видатків Головного управління на 2022 - 2026 роки коштів для виконання судових рішень (окрім рішень судів про призначення, перерахунки пенсій, пільг, субсидій та страхових виплат) не передбачено. З метою виконання судового рішення Головне управління звернулося до Пенсійного фонду України з запитом про виділення коштів на його виконання. У разі позитивного вирішення питання фінансування рішення суду буде виконано невідкладно. Відтак, просить відмовити з задоволенні заяви Волинського обласного центру зайнятості про встановлення судового контролю за виконанням рішення Господарського суду Волинської області від 03 травня 2023 року у справі № 903/199/23.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 по справі №903/199/23 позов Волинського обласного центру зайнятості було задоволено повністю; стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області на користь Волинського обласного центру зайнятості 42397 грн 16 коп. виплаченої допомоги по безробіттю; 2684 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

01.06.2023 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 по справі №903/199/23 було видано наказ про примусове виконання рішення.

14.04.2023 Ковельська філія Волинського ОЦЗ звернулася до ГУ Державної казначейської служби України у Волинській області з заявою про примусове виконання наказу.

Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області у листі від 01.08.2023 повідомило про неможливість виконання наказу, у зв`язку з відсутністю у боржника в органах Казначейства відкритих рахунків та немає бюджетних призначень та бюджетних асигнувань як розпорядника чи отримувача бюджетних коштів.

Розглянувши скаргу Волинського ОЦЗ, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області у листі від 06.02.2025 повідомило, що Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області надіслано лист від 23.01.2025 № 04-17- 06/564 щодо надання інформації про стан виконання рішення суду, про вжиті заходи щодо погашення заборгованості, встановленої Наказом № 903/199/23 та про те чи врахована потреба у фінансуванні видатків для виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 № 903/199/23 при складанні проекту бюджету Пенсійного фонду України на поточний рік. Станом на 30.01.2025 відповідь не надходила.

30.09.2025 Волинський ОЦЗ вчергове звернувся до Головного управління про надання інформації, щодо виконання рішення суду та заходи, що вживались для примусового виконання рішення суду.

У відповіді на лист від 24.10.2025 Головним управлінням зазначено, що після надходження на виконання наказу Головним управлінням скеровано численні листи до боржника про здійснення останнім заходів щодо виконання наказу Господарського суду, в боржника відсутні кошти на виконання прийнятого судового рішення. А також, що у боржника відсутні відкриті рахунки, з яких Головне управління, як уповноважений орган, може здійснити безспірне списання присуджених коштів, а боржник жодних дієвих заходів щодо виконання прийнятого судового рішення не здійснює.

30.09.2025 Волинським ОЦЗ скеровано лист до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області щодо сплати заборгованості за рішенням суду. Проте у відповідь 08.10.2025 боржник зазначив, що виконання наказу належить виключно до повноважень органів Державної казначейської служби.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

За приписами частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 05.07.2012, вказано, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З вказаного слідує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 18 та 326 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.

У ч. 2 ст. 345-1 ГПК України визначено, що стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 345-1 ГПК України передбачено, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Водночас, відповідно до ст. 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не є органами примусового виконання, що прямо визначено у ч. 4 зазначеної статті.

Суд встановив, що наказ суду у цій справі про примусове виконання рішення суду прийнятий до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області.

Водночас, враховуючи те, що боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, беручи до уваги те, що інший, аніж передбачений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядок виконання рішення у цій ситуації застосувати неможливо, з урахуванням усіх, вжитих стягувачем заходів, спрямованих на швидке та повне виконання рішення, суд вважає, що право Волинського обласного центру зайнятості, як стягувача, на доступ до правосуддя було б обмежене, у разі неможливості звернутися до суду із заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду.

При прийняті даного рішення суд керується таким. У пункті 40 рішення ЄСПЛ «Hornsby v. Greece» (Горнсбі проти Греції) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

ЄСПЛ також зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України» від 07 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви Волинського ОЦЗ про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 у справі № 903/199/23.

Суд звертає увагу боржника на вимоги щодо змісту звіту боржника про виконання судового рішення за ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також акцентує на обов`язках учасників справи : виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 2, ч. 3 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 234, 235, 326, 339, 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/199/23 задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13358826) у тримісячний строк з дня отримання цієї ухвали подати письмовий звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 у справі №903/199/23.

Ухвала господарського суду набирає законної з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Ухвала суду підписана 02.07.2026.

Суддя С. В. Бідюк