Рішення № 137882835, 02.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. Cправа № 902/196/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт", 23320, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Сутиски, вул. Соборна, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38782983

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроодиниця Трейд", 04202, місто Київ, будинок 10, Літера А, Мінське шосе, ідентифікаційний код юридичної особи 44735192

про стягнення 444 559,35 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/196/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроодиниця Трейд" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № ФР.НА-000346/24 від 24 листопада 2024 року, умов публічної пропозиції (оферти) розміщеної на сайті позивача у розмірі 444 559,35 гривень, з яких: 417 380,55 гривень основного боргу, 17 446,20 гривень інфляційних втрат та 9 732,60 гривень 3% річних.

02 червня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/196/26, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроодиниця Трейд" (04202, місто Київ, будинок 10, Літера А, Мінське шосе, ідентифікаційний код юридичної особи 44735192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" (23320, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Сутиски, вул. Соборна, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38782983) 412 444,30 гривень основного боргу, 7 228,46 гривень 3% річних та 6 294,96 гривень судових витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 4 936,25 гривень основного боргу, 2 504,14 гривень 3% річних, 17 446,20 гривень інфляційних втрат - відмовлено.

03 червня 2026 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" надійшла заява №б/н від 02.06.2026 (вх. № 01-30/5682/26 від 03.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/196/26.

Повне судове рішення у справі № 902/196/26 складено 15 червня 2026 року.

Ухвалою від 15.06.2026 судом прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" №б/н від 02.06.2026 (вх. № 01-30/5682/26 від 03.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/196/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено позивача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви.

Ухвалу суду від 15.06.2026 року надіслано сторонам; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позові позивачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 51 600,00 грн. та у судовому засіданні 02.06.2026 представником позивача заявлено про подання документів на підтвердження понесених витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

02 червня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/196/26, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроодиниця Трейд" (04202, місто Київ, будинок 10, Літера А, Мінське шосе, ідентифікаційний код юридичної особи 44735192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" (23320, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Сутиски, вул. Соборна, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38782983) 412 444,30 гривень основного боргу, 7 228,46 гривень 3% річних та 6 294,96 гривень судових витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 4 936,25 гривень основного боргу, 2 504,14 гривень 3% річних, 17 446,20 гривень інфляційних втрат відмовлено.

На проголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Повне судове рішення у справі № 902/196/26 складено 15 червня 2026 року.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 08.06.2026.

Представником позивача 02.06.2026 сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначену заяву та докази подані заявником у межах строків, визначених положеннями статей 129, 240 ГПК України.

До поданої до суду заяви представником позивача долучено докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 51600,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії ВТ № 1074830 від 09.02.2026 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" у справі № 902/196/26 здійснював адвокат Гончаров Михайло Васильович.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду 02.06.2026 докази витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги адвокатом № 339 від 04.02.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Гончаровим М.В. відповідно до договору про надання правничої допомоги адвокатом № 339 від 04.02.2026 спільно підписаний адвокатом та товариством, рахунок на оплату, платіжну інструкцію № 2602174 від 19.02.2026 про сплату ТОВ "Френдт" на користь адвоката Гончарова Михайла Васильовича 51 600,00 гривень із призначенням платежу "оплата за послуги адвоката згідно договору № 339 про над. правничої допомоги від 04.02.2026".

За умовами пункту 1.1. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Френдт" як клієнтом та адвокатом Гончаровим Михайлом Васильовичем як адвокатом договору про надання правничої допомоги № 339 від 04.02.2026 (далі - договір) клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання у правовому напрямку забезпечити реалізацію прав і обов`язків клієнта згідно вимог чинного законодавства; надавати правову допомогу, правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, виконувати складання позовних заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення, зокрема про стягнення з ТОВ "Агроодиниця Трейд" (код ЄДРПОУ 44735192) основного боргу та штрафних санкцій за договором поставки № ФР.НА-000346/24 від 28 листопада 2024 року, з усіма правами та обов`язками, якими наділений Клієнт положеннями ГПК України. Підставою для надання правничої допомоги є даний договір.

Згідно з пунктом 4.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту фактичного виконання, але не довше 31 грудня 2026 року.

Пунктом 4.2. договору сторони визначили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги узгоджено сторонами у розмірі 51 600,00 (п`ятдесят одна тисяча шістсот) гривень з розрахунку 2000,00 (дві тисячі) грн. за одну годину роботи, згідно з предметом цього договору, зокрема щодо вивчення документів, складання позовних заяв, інших процесуальних документів, участі у судових засіданнях та гонорару спіху у результаті задоволення судом позовних вимог. Вказану суму гонорару клієнт сплачує в безготівковому порядку на підставі рахунку адвоката.

02 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Френдт" та адвокатом Гончаровим Михайлом Васильовичем підписано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Гончаровим М.В. відповідно до договору про надання правничої допомоги адвокатом № 339 від 04.02.2026.

За змістом вказаного детального опису сторонами визначено, що сторони склали цей акт на виконання розділу "4. Строк дії. оплата та інші умови" договору № 339 про надання правничої допомоги адвокатом від 06 лютого 2026 року та адвокатом виконано на користь клієнта наступні роботи (надані послуги):

1. вивчення документів та надання консультації клієнту з питання стягнення з ТОВ "Агроодиниця Трейд" (код ЄДРПОУ 44735192) основного боргу, 3 відсотків річних та збитків від інфляції за договором поставки № ФР.НА-000346/24 від 28.11.2024; кількість витрачених годин на виконану роботу - 09.02.2026 року з 09:00 до 12:00; сума - 3 години х 2000,00 грн. що становить 6000,00 грн. (шість тисяч);

2. складення позовної заяви про стягнення з ТОВ "Агроодиниця Трейд" на користь ТОВ "Френдт" 444 559,35 гривень, зокрема основний борг у розмірі 417 380,55 гривень, індексації у зв`язку з інфляцією - 17 446,20 гривень, 3% річних - 9 732,60 гривень. Виконання обчислень індексації у зв`язку з інфляцією та 3% річних; кількість витрачених годин на виконану роботу - 12.02.2026 року з 09:00 до 17:00 13.02.2026 року з 09:00 до 16:00. Використано публічну пропозицію (оферту) на укладення договорів поставки та надання послуг, в яких товариство виступає виконавцем зобов`язань, які оплачуються контрагентом в редакції від 01 вересня 2024 року на 11 аркушах: договір поставки № ФР.НА-000346/24 від 28.11.2024; специфікацію № 1 від 28.11.2024 до договору поставки № ФР.НА- 000346/24: рахунок №4346 від 28.11.2024 на суму з ПДВ - 265 930,20 грн.: специфікацію № 2 від 29.11.2024 до договору поставки № ФР.НА-000346/24; рахунок №4366 від 29.11.2024 на суму з ПДВ - 424 737,60 грн.; видаткову накладну № 1983 від 03.12.2024; претензію № 1 від 09.01.2026 адресовану ТОВ "Агроодиниця Трейд": опис вкладення до цінного листа фіскального чеку та поштової накладної №2102100181783 від 09.01.2026; трекінг AT "Укрпошта" про вручення поштового відправлення №2102100181783 від 09.01.2026; опис вкладення до цінного листа фіскального чеку та поштової накладної № 2102100181791; трекінг AT "Укрпошта" про вручення поштового відправлення № 2102100181791 від 09.01.2026; інформаційне повідомлення AT "Перший український міжнародний банк" про зарахування коштів № 227 від 09.12.2024 на суму 50 000.00 грн; податкову накладну №3279 від 09.12.2024: інформаційне повідомлення AT "Перший український міжнародний банк" про зарахування коштів № 405 від 18.12.2024 на суму 65 93ОДО грн; податкову накладну №3368 від 18.12.2024; рахунок №187 від 23.01.2025; інформаційне повідомлення AT "Перший український міжнародний банк" про зарахування коштів № 53 від 29.01.2025 на суму 50 090.56 грн; податкову накладну № 193 від 29.01.2025; інформаційне повідомлення AT "Перший український міжнародний банк" про зарахування коштів № 629 від 10.06.2025 на суму 103 207,63 грн: податкову накладну № 3225 від 30.11.2024: податкову накладну №3251 від 03.12.2024; сервісний звіт від 03.12.2024; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.12.2024. Судову практику Верховного Суду, Цивільний кодекс України; Господарський процесуальний кодекс України. Закон України "Про судовий збір"; сума - 15 годин х 2000,0 грн., що становить 30000,00 грн. (тридцять тисяч);

3. представництво інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області щодо розгляду позовної заяви, інших процесуальних заяв, аналізу документів електронної судової справи, одержання виконавчого документу (наказу); кількість витрачених годин на виконану роботу - незалежно від кількості призначених судових засідань, поданих додатково заяв та клопотань. Взято участь у судових засіданнях безпосередньо у Господарському суді Вінницької області: 31.03.2026, 22.04.2026, 21.05.2026 та 02.06.2026; сума - 10 600,00 грн. (десять тисяч шістсот);

4. гонорар успіху - у разі задоволення позовної заяви клієнт сплачує винагороду адвокатові у розмірі; сума - 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Згідно з абзацом 2 детального опису адвокат та клієнт підтверджують, що роботи виконані в обсязі та в строк, згідно з умовами зазначеного вище договору.

За умовами абзацу 3 детального опису за виконану роботу клієнт сплатив адвокату винагороду у розмірі 51 600,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча шістсот) гривень у безготівковому порядку згідно платіжної інструкції №2602174 від 19 лютого 2026 року.

Відповідно до наявної у матеріалах справи платіжної інструкції №2602174 від 19.02.2026 року ТОВ "Френдт" сплачено на користь адвоката Гончарова Михайла Васильовича 51 600,00 гривень із призначенням платежу - оплата за послуги адвоката згідно договору № 339 про над.правничої допомоги від 04.02.2026.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Гончаровим Михайлом Васильовичем послуг з професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Френдт" у справі № 902/196/26.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання адвокатом правничої допомоги зазначеної у договорі про надання правничої допомоги адвокатом № 339 від 04.02.2026, детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Гончаровим М.В. відповідно до договору про надання правничої допомоги адвокатом № 339 від 04.02.2026.

Також із протоколів судових засідань, вбачається надання представником позивача послуг щодо представництва інтересів товариства у судових засіданнях 31.03.2026, 22.04.2026, 21.05.2026 та 02.06.2026.

Обставини фактичного надання позивачу правничих послуг адвокатом підтверджуються матеріалами справи та відповідають змісту укладених сторонами та долучених до матеріалів справи договору, детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією ця справа (про стягнення заборгованості за договором поставки та нарахованих інфляційних втрат, відсотків річних) не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується правовою кваліфікацією спірних правовідносин, аналізом доказів, чітко врегульована нормами права і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг (детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом), підписаний позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.

Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін під час розгляду справи; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 51600,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

Щодо додаткової винагороди адвоката за позитивний результат "гонорар успіху адвоката" судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності витрат на правничу допомогу, їх дійсної необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 51600,00 гривень до 25000,00 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника позивача в частині розподілу/стягнення 26600,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23600,00 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1400,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроодиниця Трейд" (04202, місто Київ, будинок 10, Літера А, Мінське шосе, ідентифікаційний код юридичної особи 44735192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Френдт" (23320, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Сутиски, вул. Соборна, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38782983) 23 600,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заяви позивача про стягнення з відповідача 26600,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1400,00 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 02.07.2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.