Рішення № 137882826, 23.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2026 р. Cправа № 902/211/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 23, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради (вул. Гальчевського Якова, буд. 15-А, с-ще Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252)

до: Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" (вул. Єрусалимка, буд. 20, кв. 2, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 44 060,39 грн

за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,

представників сторін:

прокурора Суходоля М.В. за посвідченням;

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 54-604вих-26 від 20.02.2026 (вх. № 235/26 від 20.02.2026) керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради з вимогами до Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020, у сумі 44 060,39 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 24.02.2026, постановив позовну заяву Немирівської окружної прокуратури № 54-604вих-26 від 20.02.2026 (вх. № 235/26 від 20.02.2026) залишити без руху та встановив прокурору строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № б/н від 26.02.2026 (вх. № 01-30/2004/26), поданою через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", прокурором усунено недоліки позовної заяви.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/211/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.03.2026, про що 02.03.2026 постановив відповідну ухвалу.

13.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 13.03.2026 (вх. № 01-30/2581/26 від 13.03.2026).

20.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив № 54-983вих-26 від 20.03.2026 (вх. № 01-30/2823/26 від 20.03.2026).

25.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло заперечення № 25-03 від 25.03.2026 (вх. № 01-30/2961/26 від 25.0.2026) на відповідь на відзив № 54-983вих-26 від 20.03.2026 (вх. № 01-30/2823/26 від 20.03.2026).

30.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" прокурором подано відповідь на заперечення №?54?1109вих?26 від 30.03.2026, яка зареєстрована загальним відділом "Канцелярія суду" 31.03.2026 за вх. №?01?30/3144/26.

У судовому засіданні (31.03.2026) встановлено, що відповідь на відзив № 54-983вих-26 від 20.03.2026 (вх. № 01-30/2823/26 від 20.03.2026) подана прокурором з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 02.03.2026. Оскільки клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не подано, суд, керуючись статтею 118 Господарського процесуального кодексу України, залишив зазначену відповідь на відзив без розгляду.

Крім того, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суд з`ясував, що Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради не надано пояснень щодо обґрунтування власної актуальної правової та процесуальної позиції у справі № 902/211/26, у зв`язку з чим суд зобов`язав зазначений орган надати відповідні обґрунтовані пояснення.

Водночас, у зв`язку з неявкою уповноваженого представника позивача в судове засідання та відсутністю клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язав Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради надати пояснення щодо причин неявки представника та неподання відповідного клопотання.

За результатами судового засідання 31.03.2026 судом відкладено підготовче судове засідання на 23.04.2026, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

01.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив № б/н від 01.04.2026 (вх. № 01-30/3226/26 від 01.04.2026), у прохальній частині якої заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відповіді на відзив та поновлення відповідного процесуального строку.

22.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради надійшла заява № б/н від 22.04.2026 (вх. № 01-30/3977/26 від 22.04.2026), у якій заявник просить здійснити розгляд справи № 902/211/26 без участі уповноваженого представника Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради.

23.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло заперечення № 45 від 23.04.2026 (вх. № 01-30/4006/26 від 23.04.2026).

За результатами судового засідання, що відбулося 23.04.2026, судом задоволено клопотання, викладене у прохальній частині відповіді на відзив № б/н від 01.04.2026 (вх. № 01-30/3226/26 від 01.04.2026), та поновлено процесуальний строк для подання відповіді на відзив, у зв`язку з чим зазначену відповідь на відзив долучено до матеріалів справи. Водночас судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

На визначену судом дату з`явився прокурор у справі.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явилися.

З урахуванням неявки представників позивача та відповідача суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 23.06.2026 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що у період з вересня по грудень 2020 року відповідач під час виконання робіт з капітального ремонту приміщення їдальні Комунального закладу "Вороновицький ліцей" (за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Вороновиця, вул. Гагаріна, 2) фактично встановив кухонний вентилятор марки "Ventservice" серії "KFS-355/2.2/2-400" виробництва "Aerostar". Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ від 23.12.2022 № 5434/22-21, проведеної у межах кримінального провадження № 42021022240000015, ринкова вартість вказаного обладнання станом на 14.12.2020 становила 39 474,61 грн.

Водночас, на переконання прокурора, відповідач умисно вніс завідомо недостовірні відомості до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2020 року, складеного на виконання Підрядного договору від 25.08.2020 № 25-08. Зокрема, у пункті 106 акта відповідач відобразив встановлення радіального вентилятора марки "КВТ 355D2 IE2 Thermo fan" (1 шт) вартістю 83 535,00 грн, включивши до документа витрати, які фактично не поніс. Унаслідок таких дій вартість виконаних робіт та використаних матеріалів було безпідставно завищено на суму 44 060,39 грн.

На підставі наведеного прокурор вважає, що відповідач протиправно заволодів бюджетними коштами у розмірі 44 060,39 грн, чим заподіяв матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету в особі Відділу освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради Вінницької області на вказану суму.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Обґрунтовуючи заперечення, викладені у відзиві, відповідач зазначає, що керівник окружної прокуратури посилається на обставини, пов`язані з наявністю кримінального провадження № 42021022240000015 від 09.04.2021, яке ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області було закрите на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а заявлений у його межах цивільний позов залишено без розгляду із роз`ясненням права на звернення в порядку цивільного судочинства.

На переконання відповідача, указане кримінальне провадження жодним чином не стосується Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" як юридичної особи, оскільки за чинним законодавством України суб`єктом кримінального правопорушення може бути виключно фізична особа, а цивільний позов до підприємства в межах кримінального процесу не пред`являвся. Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала, тобто позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має пред`являтися до фізичної особи, чия вина доведена у встановленому законом порядку, що свідчить про визначення прокурором неналежного відповідача у цій справі.

Крім того, відповідач зазначає, що ПП "СЕРВІСВІНБУД" належним чином та в повному обсязі виконало всі підрядні роботи, передбачені Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020, та передало їх замовнику на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формами № КБ-2в та № КБ-3, які були підписані замовником та представником технічного нагляду без жодних зауважень, при цьому самі акти та Договір є чинними, у судовому порядку не скасовувалися і не визнавалися недійсними.

Посилання прокурора на висновки експертів та акт Територіального управління Рахункової палати від 26.01.2021 № 30-10/18-03о як на докази заподіяння збитків відповідач вважає безпідставними, оскільки ці документи містять суперечливі дані щодо розміру шкоди (44 060,39 грн згідно із експертизою та 44 500,00 грн згідно із актом Рахункової палати), а відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України ухвала про закриття кримінального провадження не має преюдиційного значення для господарського суду, тому ці обставини підлягають доказуванню на загальних підставах.

З огляду на те, що позов пред`явлено до юридичної особи в порядку господарського судочинства, перебіг позовної давності обчислюється з моменту, коли прокурор дізнався про порушення права, тобто з дати внесення відомостей до ЄРДР 09.04.2021. Звернувшись до Господарського суду Вінницької області лише 19.02.2026, на переконання відповідача, прокурор пропустив встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Прокурор, заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, наголошує, що твердження останнього про неможливість юридичної особи бути відповідачем у цій справі є хибним. За твердженням прокурора, оскільки чинне законодавство пов`язує кримінальну відповідальність виключно з фізичними особами, це жодним чином не виключає цивільно-правової відповідальності підприємства.

На думку прокурора, положення статті 1172 Цивільного кодексу України чітко вказують на те, що юридична особа зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану її працівником (у цьому випадку - директором) під час виконання ним службових обов`язків. Факт закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 Кримінального кодексу України), як зазначає прокурор, є нереабілітуючою підставою, яка підтверджує наявність у діях особи складу правопорушення, а отже, не звільняє підприємство від обов`язку відшкодувати завдані збитки.

Прокурор вважає, що цей спір підлягає розгляду саме Господарським судом Вінницької області, оскільки шкоду було завдано в межах господарських відносин, а саме під час виконання Підрядного договору № 25-08 від 25.08.2020, укладеного між суб`єктами господарювання за результатами публічної закупівлі на майданчику "Prozorro".

Щодо доказової бази, прокурор наголошує, що відсутність обвинувального вироку суду не заважає господарському суду самостійно встановити факт заподіяння шкоди на загальних підставах. На переконання прокурора, матеріали кримінального провадження, зокрема висновки експертиз та акти перевірок, є належними та допустимими доказами в розумінні ГПК України. При цьому, як стверджує прокурор, саме по собі підписання актів приймання виконаних робіт за формами № КБ-2в та № КБ-3 без зауважень не є безумовним підтвердженням відсутності збитків і не позбавляє замовника права заявляти претензії, якщо приховані недоліки чи завищення вартості були виявлені пізніше. Прокурор указує, що позовні вимоги ґрунтуються на висновках судових експертиз, які є найбільш точними й обґрунтованими дослідженнями обсягу невідповідностей у роботах ПП "СЕРВІСВІНБУД".

За позицією прокурора, відповідач, наполягаючи на належному виконанні робіт, не надав жодного належного доказу або альтернативного висновку експерта на спростування даних слідства, а його посилання на процесуальні норми є лише спробою уникнути відповідальності.

Аргументи відповідача щодо пропуску строку позовної давності прокурор вважає безпідставними. На думку прокурора, перебіг позовної давності не можна обчислювати з моменту внесення відомостей до ЄРДР, оскільки сама реєстрація провадження ще не свідчить про встановлення факту шкоди та винуватої особи. Прокурор підкреслює, що остаточно розмір збитків та факт порушення права було підтверджено лише після отримання висновків експертиз та завершення розслідування.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на обставину переривання строку позовної давності відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України. Оскільки цивільний позов спочатку було пред`явлено в межах кримінального процесу, і він був залишений без розгляду лише під час закриття справи судом, прокурор доводить, що строк позовної давності для звернення до господарського суду не сплив, а розпочав свій перебіг заново з моменту набрання ухвалою суду законної сили.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на тому, що позов пред`явлено до неналежного відповідача - Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД".

На переконання відповідача, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли прокурор дізнався або об`єктивно міг дізнатися про сам факт порушення права. Таким моментом, як зазначає відповідач, є або дата внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР - 09.04.2021, або дата складення акта Територіального управління Рахункової палати, який зафіксував нібито виявлені порушення.

Відповідач вважає, що в будь-якому з цих випадків на момент звернення прокурора з даною позовною заявою до Господарського суду Вінницької області (19.02.2026) встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності сплив.

Як наголошує відповідач, відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України та норм Господарського процесуального кодексу України, пропуск строку позовної давності, про застосування якого заявила сторона у справі до ухвалення рішення, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на заперечення відповідача прокурор наполягає на тому, що строк позовної давності у цій справі не сплив. На думку прокурора, доводи відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.

За твердженням прокурора, звернення до Господарського суду Вінницької області відбулося в межах строків, установлених чинним законодавством України, що виключає підстави для відмови в задоволенні позову з мотивів пропуску процесуальних строків.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.08.2020 між Відділом освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради (Замовник) та Приватним підприємством "СЕРВІСВІНБУД" (Генпідрядник) було укладено Підрядний договір № 25-08, за умовами пункту 1.1 якого Генпідрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт приміщення їдальні будівлі Комунальний заклад "Вороновицький ліцей" Вінницької області по вул. Гагаріна, 2 в смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області. (Коригування ПКД) здає виконані роботи Замовнику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об`єкта, що виникли внаслідок неякісно виконаних робіт.

Відповідно до п. 1.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені проектною документацією і можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві".

Згідно із п. 3.1 Договору Договірна ціна робіт: 7 790 866,00 грн без урахування ПДВ, в тому числі фінансування робіт у поточному році складає: 7 790 866,00 грн без урахування ПДВ.

У пункті 4.2 Договору передбачено, що Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання документів Замовником.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному Державними будівельними нормами (п. 4.4 Договору).

Пунктом 13.1 Договору визначено, що замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, зберігання, подача на об`єкт матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання здійснюється силами Генпідрядника. Він контролює якість, кількість і комплектність поставки цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та випадкового пошкодження до моменту здачі виконаних робіт Замовнику.

За умовами п. 18.1 Договору приймання - передача закінчених робіт (об`єкта) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Відповідно до п. 21.1 Договору до договірної документації, крім Договору, входять Додаткові угоди до Договору, Договірна ціна, Локальні кошториси, Графік фінансування робіт, Графік виконання робіт. Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання Договору

У разі виявлення між окремими документами розбіжностей, перевага буде надаватися Договору, якщо інше не буде узгоджено Сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

22.12.2020 між Відділом освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради та Приватним підприємством "СЕРВІСВІНБУД" було укладено додаткову угоду № 2 до Підрядного договору, відповідно до умов якої сторони, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 4.5 Підрядного договору № 25-08 від 25.08.2020, через зміну графіка фінансування, виникнення додаткових робіт та коригування проектно-кошторисної документації, вирішили викласти пункти 3.1 та 5.1 Основного договору в новій редакції, встановивши, що договірна ціна доручених генпідряднику робіт складає 1 622 673,00 грн без урахування ПДВ, а терміном фактичного закінчення виконання робіт є дата підписання акта виконаних робіт згідно із проектом (строк виконання робіт - до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань).

Згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року (форма № КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма № КБ-2в), вартість фактично виконаних будівельних робіт склала 755 358,00 грн з урахуванням ПДВ.

При цьому пунктом 106 розділу "Вентиляція" акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма № КБ-2в) відображено використання матеріального ресурсу "вентилятори радіальні, марка КВТ 355D2 IE2 Thermo fan" (обґрунтування С130-66, варіант 25) у кількості 1 штуки вартістю 83 535,00 грн.

Оплата виконаних робіт у загальному розмірі 755 358,00 грн була здійснена Відділом освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП "СЕРВІСВІНБУД" відповідно до платіжних доручень № 3 та № 10 від 22.12.2020 на суми 585 856,00 грн та 169 502,00 грн відповідно.

Територіальним управлінням Рахункової палати по Вінницькій, Кіровоградській та Хмельницькій областях (м. Вінниця) проведено аудит ефективності виконання заходів з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету у Відділі освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради.

За результатами проведеного аудиту складено акт від 26.01.2021 № 30-10/18-03о, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до проектної документації (локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 "Вентиляція") пунктом 62 передбачено встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2 (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн.

Водночас, згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт від 14.12.2020 № 3/12 за грудень 2020 року (локальний кошторис № 2-1-1 "Загальнобудівельні роботи", розділ "Вентиляція") до виконаних робіт включено пункт 106 "Вентилятори радіальні марки КВТ 355D2 ІЕ2" (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн, а з урахуванням єдиного податку (5 %) 87 711,80 грн.

Разом із тим, як зазначено в акті аудиту, під час вибіркового огляду виконаних будівельних робіт встановлено, що ПП "СЕРВІСВІНБУД" фактично встановило вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400 замість передбаченого проектною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2.

Крім того, в акті аудиту наведено посилання на інформацію, розміщену на інтернет-ресурсі "prom.ua", відповідно до якої вартість аналогічного вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) становила 43,2 тис. грн з ПДВ, що, за висновками аудиторів, на 44,5 тис. грн менше вартості обладнання, включеного до акта приймання виконаних будівельних робіт.

З огляду на наведене в акті аудиту зроблено висновок, що підрядною організацією під час виконання робіт з монтажу системи вентиляції були використані матеріальні ресурси, які не відповідають проектній документації, чим, на думку органу державного фінансового контролю, порушено вимоги статті 877 Цивільного кодексу України, пункту 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668, а також умови укладеного Договору. Крім того, в акті зазначено, що всупереч вимогам пунктів 99 та 100 зазначених Загальних умов Відділом освіти зазначені роботи були прийняті та оплачені в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів.

У межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021022240000015 постановою слідчого від 08.08.2022 було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено таке питання: "Яка ринкова вартість нового вентилятора кухонного KFS-355/2.2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) станом на 14.12.2020?".

Відповідно до висновку експерта № 5434/22-21 встановлено, що ринкова вартість нового вентилятора кухонного Ventservice KFS-355/2.2/2-400 виробництва ТОВ "Aerostar" (Україна) станом на 14.12.2020 могла становити 39 474,61 грн.

Надалі постановою слідчого від 06.02.2023 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої також доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання щодо визначення різниці між вартістю вентилятора радіального КВТ 355D2 IE2 Thermo fan, зазначеного в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, та ринковою вартістю фактично встановленого вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400, визначеною у висновку судової товарознавчої експертизи № 5434/22-21.

За результатами проведення судово-економічної експертизи складено висновок експерта від 15.02.2023 № 894/23-21, відповідно до якого різниця між вартістю вентилятора радіального КВТ 355D2 IE2 Thermo fan, зазначеною в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, та ринковою вартістю фактично встановленого вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 станом на 14.12.2020 могла становити 44 060,39 грн.

25.12.2025 Вінницький районний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою, серед іншого, задовольнив клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Слободяника Ігоря Анатолійовича.

Зазначеною ухвалою суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, також на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.

У зв`язку із зазначеним кримінальне провадження, внесене 09.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022240000015 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Також зазначеною ухвалою цивільний позов прокурора Немирівської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.

Таким чином, на думку прокурора, внаслідок внесення до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2020 року недостовірних відомостей щодо вартості та обсягів фактично виконаних робіт, відбулося безпідставне завищення вартості виконаних робіт та використаних матеріалів на суму 44 060,39 грн, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом установлено, що факт виконання підрядних будівельних робіт у передбаченому умовами Договору обсязі підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), який підписаний обома сторонами Підрядного договору № 25-08 від 25.08.2020 та є первинним документом, що засвідчує вид, обсяг і вартість фактично виконаних робіт.

Підписання зазначеного акта сторонами свідчить про погодження обсягу та вартості виконаних робіт, а також є підставою для здійснення розрахунків за договором підряду. Фактичне виконання робіт у заявленому в акті обсязі є підставою для виникнення у підрядника права на отримання оплати за виконані роботи.

Як убачається з матеріалів справи, Територіальним управлінням Рахункової палати по Вінницькій, Кіровоградській та Хмельницькій областях (м. Вінниця) проведено аудит ефективності виконання заходів з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету у Відділі освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради.

За результатами проведеного аудиту складено акт від 26.01.2021 № 30-10/18-03о, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до проєктної документації (локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 "Вентиляція") пунктом 62 передбачено встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн.

Водночас згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт від 14.12.2020 № 3/12 за грудень 2020 року (локальний кошторис № 2-1-1 "Загальнобудівельні роботи", розділ "Вентиляція") до виконаних робіт включено позицію щодо встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн, а з урахуванням єдиного податку (5 %) 87 711,80 грн.

Разом із тим, як зазначено в акті аудиту, під час вибіркового огляду виконаних будівельних робіт встановлено, що ПП "СЕРВІСВІНБУД" фактично встановило вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400 замість передбаченого проєктною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2.

Крім того, в акті аудиту наведено посилання на інформацію з відкритих джерел (інтернет-ресурс "prom.ua"), згідно із якою вартість аналогічного вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) становила близько 43,2 тис. грн з ПДВ, що, за висновками аудиторів, є суттєво нижчим за вартість обладнання, включеного до акта приймання виконаних робіт.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, за результатами виконання спірного Підрядного договору хоча сторонами було складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про їх вартість, однак їх зміст не повною мірою відповідає фактично виконаному обсягу робіт, оскільки до акта включено відомості щодо встановлення обладнання, яке за своїми технічними характеристиками та маркуванням не відповідає передбаченому проєктною документацією та фактично встановленому під час виконання робіт.

Суд враховує, що відповідачем під час розгляду справи не наведено будь-якого обґрунтування причин заміни передбаченого проєктною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 на вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази погодження такої заміни в установленому порядку, зокрема внесення змін до проєктно-кошторисної документації або погодження відповідних коригувань замовником, що могло б свідчити про правомірність відступу від проєктної документації під час виконання будівельних робіт.

За таких обставин суд виходить із того, що включення до акту приймання виконаних будівельних робіт відомостей про встановлення обладнання, яке не відповідає проєктній документації, не підтверджене належними доказами погоджених змін до умов Підрядного договору, а відтак заміна відбулася без належних на те підстав.

Доводи відповідача про те, що ПП "СЕРВІСВІНБУД" належним чином та в повному обсязі виконало всі підрядні роботи, передбачені Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020, та передало їх замовнику на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формами № КБ-2в та № КБ-3, який був підписаний замовником та представником технічного нагляду без жодних зауважень, а також що зазначений акт та Договір є чинними та у судовому порядку не скасовувалися і не визнавалися недійсними, суд оцінює критично з огляду на те, що підписання первинних документів саме по собі не виключає необхідності перевірки відповідності фактично виконаних робіт умовам Договору, проєктній документації та будівельним нормам, а також не може автоматично підтверджувати належне та повне виконання зобов`язань у разі наявності розбіжностей між проєктною документацією та фактичним виконанням робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно із ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України (тут і далі - чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства можна дійти висновку, що у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Частиною 1 ст. 226 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарський сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов`язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

За усталеною судовою практикою господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданими збитками є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що збитки стали об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Як було встановлено судом вище, у матеріалах справи відсутні докази коригування чи внесення замовником будь-яких змін до проєктно-кошторисної документації, як і докази укладення сторонами додаткових угод щодо зміни вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 на вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400.

Водночас актом від 26.01.2021 № 30-10/18-03о підтверджено факт заміни обладнання, передбаченого проєктною документацією, на інше обладнання.

Наведені обставини свідчать про те, що внаслідок дій відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради було завдано збитків, які полягають у надмірній сплаті грошових коштів за Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020.

З матеріалів справи вбачається, що у межах кримінального провадження № 42021022240000015 було проведено судову товарознавчу експертизу, якою визначено ринкову вартість фактично встановленого обладнання станом на 14.12.2020 у розмірі 39 474,61 грн, а також судово-економічну експертизу, за результатами якої встановлено різницю між вартістю обладнання, передбаченого проєктною документацією, та фактично встановленого обладнання у розмірі 44 060,39 грн.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у даній справі доведено факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт за Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020, що призвело до безпідставного витрачання Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж це мало б місце у разі належного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Отже, суд дійшов висновку, що Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради завдано збитків у розмірі 44 060,39 грн, що становить різницю між вартістю робіт, відображеною в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма № КБ-2в), та реальною ринковою вартістю фактично встановленого обладнання. Відтак зазначена сума збитків підлягає стягненню з відповідача.

Доводи відповідача щодо суперечливості висновків експертів та акта Територіального управління Рахункової палати суд відхиляє як безпідставні, оскільки зазначені документи мають різну правову природу, мету складання та методологію визначення вартості, а тому самі по собі не спростовують установлених у справі обставин.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що ПП "СЕРВІСВІНБУД" не є належним відповідачем у справі про відшкодування шкоди, оскільки, на думку відповідача, відповідальність за завдані збитки має нести виключно фізична особа, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Зазначені доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не відповідають положенням статті 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до яких юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, у спірних правовідносинах саме юридична особа, працівником якої під час виконання трудових обов`язків завдано шкоду, є належним суб`єктом цивільно-правової відповідальності. При цьому притягнення чи непритягнення конкретної фізичної особи до кримінальної відповідальності, так само як і встановлення її вини у кримінальному провадженні, не виключає та не замінює самостійної цивільно-правової відповідальності юридичної особи за завдані збитки.

Крім того, суд зазначає, що закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою та саме по собі не спростовує факту вчинення протиправних дій і не впливає на наявність цивільно-правових підстав для відшкодування завданої шкоди. Таке процесуальне рішення не звільняє юридичну особу від обов`язку відшкодувати збитки за наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, підтверджених належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на відсутність належного суб`єкта відповідальності є необґрунтованими.

Щодо заяви Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" про застосування строку позовної давності за позовом, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон), відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Закон набрав чинності 02.04.2020, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Разом з тим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120- IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Аналогічна позиція щодо обчислення строку позовної давності викладена, зокрема у постанові ВС КГС від 17.04.2024 у справі № 903/877/20(903/933/23).

Узагальнюючи наведене, суд враховує, що з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким у зв`язку із запровадженням на території України загальнодержавного карантину з 12.03.2020, який тривав до 30.06.2023, а також у зв`язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану, перебіг строків позовної давності було зупинено.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що станом на 20.02.2026, тобто на дату звернення прокурора з цим позовом до суду, позов подано в межах установленого законом строку позовної давності.

За таких обставин підстави для висновку про пропуск прокурором строку позовної давності відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє Приватному підприємству "СЕРВІСВІНБУД" в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Суд також враховує, що прокурором при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради дотримано порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому, як зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, питання наявності чи відсутності бездіяльності компетентного органу підлягає самостійній оцінці судом у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом з урахуванням установлених фактичних обставин справи.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе їх задовольнити з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено застосування коефіцієнта 0,8 для зменшення ставки судового збору, витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн підлягають покладенню на відповідача та стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" (вул. Єрусалимка, буд. 20, кв. 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 35763093) на користь Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Вороновицької селищної ради (вул. Гальчевського Якова, буд. 15-А, с-ще Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252; код ЄДРПОУ 41518846) 44 060 грн 39 коп збитки.

Стягнути з Приватного підприємства "СЕРВІСВІНБУД" (вул. Єрусалимка, буд. 20, кв. 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 35763093) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, рахунок UA 568201720343110002000003988, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 662 грн 40 коп.

Примірник повного судового рішення надіслати Немирівській окружній прокуратурі Вінницької області, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 02 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи