Рішення № 137882823, 01.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Cправа № 902/60/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код юридичної особи 21560045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183)

про стягнення 146 608,41 гривень

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183)

до Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код юридичної особи 21560045)

про стягнення 635,97 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/60/26 за первісним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення за договором підряду № 280425-23Е від 30.04.2025 року неустойки у розмірі 146 608,40 гривень, з яких 86 756,12 гривень пені та 59 852,29 гривень штрафу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення за договором підряду № 280425-23Е від 30.04.2025 року неустойки (пені) у розмірі 635,97 гривень.

03 червня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/60/26.

08 червня 2026 року представником ТОВ "Олеріт" сформовано у підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву №б/н від 08.06.2026 (вх. № 01-30/5894/26 від 09.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/60/26.

Ухвалою від 12.06.2026 судом прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" №б/н від 09.06.2026 (вх. № 01-30/5894/26 від 09.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/60/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено позивача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви.

Ухвалу суду від 12.06.2026 року надіслано сторонам; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Повне судове рішення у справі № 902/60/26 складено 22 червня 2026 року.

24 червня 2026 року до суду від представника АТ "Укрпошта" надійшли заперечення на клопотання представника ТОВ "Олеріт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу № б/н від 24.06.2026 (вх. № 01-30/6399/26 від 24.06.2026).

Розглянувши заяву представника ТОВ "Олеріт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У зустрічній позовній заяві ТОВ "Олеріт" зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат товариства на правничу допомогу становить 10 000,00 гривень, у відзиві на первісну позовну заяву - 20 000,00 гривень.

19.02.2026 ТОВ "Олеріт" подано до суду клопотання № б/н від 18.02.2026 (вх. № 01-30/1697/26 від 19.02.2026) про подання у порядку визначеному статтею 129 ГПК України документів на підтвердження понесених витрат.

03 червня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/60/26, яким первісний позов Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення за договором підряду № 280425-23Е від 30.04.2025 року неустойки у розмірі 146 608,40 гривень задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Олеріт" (ідентифікаційний код юридичної особи 31836183) на користь АТ "Укрпошта" (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045) 43 378,06 гривень пені, 29 926,15 гривень штрафу та 2 662,40 гривень cудових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом про стягнення 43 378,06 гривень пені та 29 926,14 гривень штрафу відмовлено. Також вказаним рішенням зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення за договором підряду № 280425-23Е від 30.04.2025 року пені у розмірі 635,97 гривень задоволено частково, стягнуто з АТ "Укрпошта" (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045) на користь ТОВ "Олеріт" (ідентифікаційний код юридичної особи 31836183) 463,09 гривень пені та 1 938,76 гривень cудових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 172,88 гривень пені відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 723,64 гривень покладено на ТОВ "Олеріт".

На проголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без їх проголошення.

Повне судове рішення у справі № 902/60/26 складено 22 червня 2026 року.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 29.06.2026.

Представником ТОВ "Олеріт" 08.06.2026 сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначену заяву та докази подано заявником в межах строків, визначених положеннями статей 129, 240 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник ТОВ "Олеріт" просив стягнути з АТ "Укрпошта" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1272998 від 12.02.2026 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" у справі № 902/60/26 здійснював адвокат Мєнков Євгеній Павлович.

Представником ТОВ "Олеріт" з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення докази понесених витрат, зокрема договір про надання правової допомоги № 13/01-26 від 27.01.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.06.2026, акт здачі-прийняття наданих послуг від 05.06.2026.

За умовами пункту 1.1. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" як замовником та адвокатом Мєнковим Євгенієм Павловичем як виконавцем договору про надання правової допомоги № 13/01-26 від 27.01.2026 (далі - договір) виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні та інші юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього (представництво) в Господарському суді Вінницької області по справі № 902/60/26 за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 146 608,41 гривень.

Згідно з пунктом 2.1. договору послуги надаються замовнику шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань; надсилання та отримання відповідних запитів пов`язаних з наданням правової допомоги у цій справі; складання необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, скарг, претензій, заперечень, позовних заяв та ін.; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника в суді; особистої участі викнавця в суді (судових засіданнях) з усіма правами (без обмежень), передбаченими ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема але не виключно: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; подати зустрічний позов, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до пункту 2.2. договору терміни консультування та підготовки документів: початок надання послуг визначається з моменту підписання договору. Закінчення визначається моментом винесення рішення Господарським судом Вінницької області за справою 902/60/26.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що за послуги за п. 1.1. даного договору замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) гривень. Кошти сплачується на розрахунковий рахунок зазначений в виставленому рахунку за надані послуги.

Згідно з пунктом 5.3. договору після завершення надання послуг сторони укладають акт здачі-прийняття послуг.

05 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" та адвокатом Мєнковим Євгенієм Павловичем підписано акт здачі-прийняття наданих послуг (далі - акт), за змістом якого адвокатом надано, а клієнтом оплачено наступну професійну правничу допомогу:

- аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини;

- консультування щодо спірних правовідносин;

- аналіз судової практики за подібними справами, пошук релевантних судових рішень;

- підготовка та подача доказів у справі;

- складання відповідних процесуальних документів, зокрема але не виключно відзив на позовну заяву, заперечення, клопотання, письмові пояснення та ін.;

- складання та подання зустрічного позову з додатками та розрахунками;

- особистої участі виконавця в суді (судових засіданнях).

Згідно з абзацом 9 акту за домовленістю сторін вартість наданої професійної правничої допомоги становить 20000,00 (двадцять тисяч гривень) 00 коп.

Відповідно до акту замовник підтверджує, що правова допомога надана в повному обсязі. Сторони не мають одна до одної претензій з приводу її якості, своєчасності та повноти наданих послуг.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник АТ "Укрпошта" у відповіді на відзив зазначив, що товариство заперечує проти заявленого попереднього (орієнтовного) розміру судових витрат ТОВ "Олеріт", з огляду на його неспівмірність зі складністю справи, часом витраченим на вказану справу адвокатом ТОВ "Олеріт".

У запереченнях від 24.06.2026 представник АТ "Укрпошта" заперечив щодо заявленої до стягнення ТОВ "Олеріт" суми судових витрат, зауважив, що відповідно до переліку юридичних послуг, вказаних у договорі про надання правової допомоги №13/01-26 від 27.01.2026, акті здачі-приймання наданих послуг від 05.06.2026, та аналогічного переліку, наведеного у детальному описі робіт (наданих послуг) від 05.06.2026, жоден з документів не містить деталізації обсягу фактично виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом; окремі послуги дублюють одна одну; не зазначено скільки годин витрачено на кожну дію, яка погодинна ставка адвоката, вартість кожної послуги окремо, а тому на переконання АТ "Укрпошта" з наданих документів немає можливості перевірити обґрунтованість заявленої суми (20 000,00 грн).

Крім того, представником АТ "Укрпошта" зазначено, що до заяви не було додано документів, які підтверджують реальність сплати послуг адвоката стороною, а саме: рахунків на оплату послуг, та платіжних доручень/квитанцій , що підтверджують оплату.

На переконання АТ "Укрпошта", заявлена сума витрат у розмірі 20 000 гривень не відповідає критеріям реальності, необхідності та співмірності, визначеним статтями 126, 129 ГПК України; відповідно до обставин справи, її рівня складності, реально витраченого часу адвокатом, розмір витрат на правову допомогу, співмірність таких послуг з ринковими цінами адвокатських послуг, розрахунок витрат на правову допомогу, заявлений ТОВ "Олеріт" є завищеним.

З урахуванням наведеного, представник АТ "Укрпошта" у задоволенні заяви представника ТОВ "Олеріт" про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень просив відмовити.

Суд зауважує, що положеннями частини п`ятої статті 126 ГПК України встановлено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Мєнковим Євгенієм Павловичем послуг з професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Олеріт" у справі № 902/60/26.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання адвокатом правничої допомоги зазначеної у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничих витрат, договорі про надання правової допомоги № 13/01-26 від 27.01.2026, акті здачі-прийняття наданих послуг від 05.06.2026.

Також, із протоколів судових засідань вбачається надання представником ТОВ "Олеріт" послуг щодо представництва інтересів ТОВ "Олеріт" у судових засіданнях у справі № 902/60/26.

Обставини фактичного надання ТОВ "Олеріт" правничих послуг адвокатом підтверджуються матеріалами справи та відповідають змісту укладених сторонами та долучених до матеріалів справи договору, акту здачі - приймання наданих послуг.

Доводи АТ "Укрпошта" щодо ненадання детального погодинного розрахунку виконаних адвокатом робіт із зазначенням часу, витраченого на кожну процесуальну дію, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявлених сум, недоведеності понесених витрат судом відхиляються.

Суд зауважує, що розмір гонорару та вартість наданих послуг сторонами погоджено у договорі. Водночас, чинне процесуальне законодавство не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування правничих витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагається й наведення обгрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/31641/17), від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Щодо визначення вартості наданих послуг та невідповідності їх ринковим цінам вартості таких послуг суд зауважує, що визначення сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги вартості таких послуг є правом сторін договору та не суперечить свободі договору.

Щодо недолучення до заяви документів, які підтверджують реальність сплати послуг адвоката стороною, суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Із поданих представником ТОВ "Олеріт" доказів понесених товариством витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що вартість правничих витрат визначена сторонами у фіксованому розмірі та складає 20000,00 гривень.

Водночас, зі змісту акту здачі - приймання наданих послуг вбачається об`єднання адвокатом послуг наданих за первісним та за зустрічним позовом у справі № 902/60/26 з аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини; консультування щодо спірних правовідносин; аналізу судової практики за подібними справами, пошуком релевантних судових рішень; підготовки та подачі доказів у справі; складання відповідних процесуальних документів, зокрема але не виключно відзив на позовну заяву, заперечення, клопотання, письмові пояснення та ін.; складання та подання зустрічного позову з додатками та розрахунками; особистої участі виконавця в суді (судових засіданнях).

У акті здачі - приймання наданих послуг вартість наданих послуг з правової (правничої) допомоги за первісним та за зустрічним позовом окремо не визначено.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги за первісним позовом у справі № 902/60/26 судом задоволено частково не з підстав їх необгрунтованості, а з підстав зменшення судом неустойки, понесені ТОВ "Олеріт" судові витрати на правничу допомогу за наданими послугами за первісним позовом покладаються на ТОВ "Олеріт".

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу за зустрічним позовом.

Суд погоджується з доводами АТ "Укрпошта" щодо неспівмірності заявлених ТОВ "Олеріт" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом за зустрічним позовом зі складністю справи.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією зустрічний позов про стягнення пені за прострочення оплати не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується правовою кваліфікацією спірних правовідносин, аналізом доказів, чітко врегульована нормами права і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний стороною та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Приймаючи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності витрат на правничу допомогу, їх дійсної необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Олеріт" на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у сумі 5 000,00 гривень.

З огляду на викладене, вимоги статті 129 ГПК України, у задоволені решти заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 гривень слід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача за зустрічним позовом).

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги за зустрічним позовом задоволені частково, судові витрати ТОВ "Олеріт" на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом у розмірі 5 000,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких 3 641,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу покладаються на АТ "Укрпошта", 1 359,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу покладаються на ТОВ "Олеріт".

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код юридичної особи 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183) 3 641,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення з Акціонерного товариства "Укрпошта" 15 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 359,00 гривень покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт".

6. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 01.07.2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.