Ухвала суду № 137881811, 01.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19634/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю стягувача ОСОБА_1 ,

представника стягувача Грозіка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_2 адвоката Белінського Павла Євгеновича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

УСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 адвокат Белінський П.Є. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просив переглянути за новоявленими обставинами рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року, скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Заяву обґрунтовував тим, що 27 січня 2025 року Рівненським міським судом Рівненської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти за договором позики в розмірі 65 600 євро 75 євроцентів та судові витрати у розмірі 15 140 грн 00 коп.

Судом встановлено, що згідно розписки від 22 грудня 2021 року ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 40 000 євро, з щомісячною виплатою 5% за їх користування, які зобов`язалася повернути повністю з відсотками. В подальшому 24 січня 2022 року сторони збільшили розмір позики на 25 000 євро.

31 січня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено Договір позики.

Пунктом 1 Договору передбачено, що позикодавець передав позичальнику позику в розмірі 65 000 євро, що на момент укладення цієї угоди за офіційним курсом НБУ гривні до євро становить еквівалент суми 2671500 грн, яку позичальник отримав 22 грудня 2021 року відповідно до договору позики у простій письмовій формі, укладеного позикодавцем та позичальником з визначеними умовами, викладеними в розписці від 22 грудня 2021 року, і зобов`язаний повернути позикодавцю в строк до 30 квітня 2024 року.

Пунктом 2 Договору передбачено, що позика повертається в євро валюті. Про повернення суми позики позикодавець зобов`язується надати заяву про повний розрахунок по даному договору, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

Пунктом 3 Договору передбачено, що за користування коштами позичальник зобов`язується сплачувати проценти в розмірі 3,7% від суми позики вказаної в п. 1 цього договору, за кожен місяць користування позикою у строк до 22 числа щомісячно по 2400 євро до дня повернення позики починаючи з 22 січня 2022 року, відповідно до узгодженого графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до цього Договору). Проценти сплачуються у готівковій формі.

В свою чергу, в пункті 4 Договору зазначено, що позикодавець підтверджує отримання суми коштів за користування позикою згідно графіку платежів за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 2400 євро та у листопаді 2023 року у розмірі 800 євро, що підтверджується фактичним графіком здійснених платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до цього Договору).

Відповідно до пункту 6 Договору сторони стверджують та свідчать, що надання позикодавцем грошових коштів, визначених в п. 1 даного Договору у позику та їх отримання позичальником відбулось у повному розмірі в готівковій формі.

Відповідно до пункту 7 Договору позичальник зобов`язується повернути 65000 євро основної суми позики та заборгованість по сплаті відсотків за користування позикою у розмірі 6400 євро та наступні грошові внески по сплаті відсотків за користування позикою за період лютий 2024 року квітень 2024 року в сумі 7200 євро в строк до 30 квітня 2024 року.

07 червня 2024 року та 29 липня 2024 року позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення позики, що підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта».

Позивач підтверджує, що 07 жовтня 2024 року відповідач сплатила йому заборгованість за відсотками по серпень 2024 року включно та частково за вересень, борг який залишився по відсоткам становить 600 євро 75 євроцентів.

Встановлені судом факти, враховуючи системний характер грошових операцій ОСОБА_1 , свідчать про те, що ці операції мають ознаки професійної діяльності з надання фінансових послуг у вигляді валютних операцій в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про валюту і валютні операції», Закону України «Про кредитні спілки», Закону України «Про платіжні послуги» та інших нормативних актів.

12 травня 2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Белінський П.Є. звернувся до Національного банку України з адвокатським запитом за вих. № 5/26-41, в якому просив надати інформацію про наявність або відсутність у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг протягом періоду часу з 22 грудня 2021 року до дня надання відповіді на цей запит, у тому числі станом на 22 грудня 2021 року, на 31 січня 2024 року та на 05 лютого 2024 року.

15 травня 2026 року у відповідь на адвокатський запит Національний банк України повідомив, що Національним банком не видаються ліцензії на: провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам фізичним особам.

Відтак, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Договір позики є нікчемним. Наслідком укладення нікчемного договору є його абсолютна юридична недійсність з моменту підписання. Такий договір не породжує жодних прав та обов`язків.

Факт відсутності у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг у вигляді валютних операцій є істотною для справи обставиною, яка не була відома відповідачу до отримання відповіді з Національного банку України, яка датована 15 травня 2026 року, і не встановлювалася судом під час розгляду справи по суті.

Стягувач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, просили відмовити в її задоволенні.

Боржник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

23 червня 2026 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2026 року задоволена.

Однак участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 не прийняв, оскільки не активував технічні засоби.

Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Таким чином, оскільки ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку несе учасник справи, який подав відповідну заяву, суд проводить розгляд справи за відсутності представника боржника ОСОБА_4 .

Заслухавши стягувача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в розмірі 65 600 євро 75 євроцентів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15 140 грн 00 коп.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2025 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року залишено без змін.

12 травня 2026 року адвокат Белінський П.Є. звернувся із адвокатським запитом до Національного банку України, в якому просив надати інформацію про наявність або відсутність у ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на здійснення фінансових послуг протягом періоду часу з 22 грудня 2021 року до дня надання відповіді на запит, у тому числі станом на 22 грудня 2021 року, на 31 січня 2024 року та на 05 лютого 2024 року.

15 травня 2026 року Національний банк України листом за №25-0010/44751 надав відповідь на адвокатський запит, з якої слідує, що Національним банком не видаються ліцензії: на провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам фізичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року).

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_2 адвокат Белінський П.Є. посилається на відповідь Національного банку України від 15 травня 2026 року на його адвокатський запит від 12 травня 2026 року, згідно якого НБУ не видаються ліцензії: на провадження діяльності з надання фінансових послуг, вид діяльності з надання фінансових послуг, надання фінансових платіжних послуг, здійснення валютних операцій резидентам фізичним особам.

Разом з тим, вказана обставина могла бути відома ОСОБА_2 на час ухвалення судом рішення 27 січня 2025 року і вона не відноситься до нововиявлених обставин у розумінні ст. 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду і скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами відсутні.

Керуючись ст. 353, 354, 423-429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Белінського Павла Євгеновича про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 02 липня 2026 року.

Суддя О.О. Першко