Рішення № 137881788, 02.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

з участю:

представника позивача адвоката - Михалевича Д.А.

представника відповідача - Бідюка Ю.В.

представника відповідачів адвоката - Муравської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» про повернення коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору щодо купівлі нерухомого майна дійсним,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» про повернення коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору щодо купівлі нерухомого майна дійсним

Просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ-ЛІДІЯ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 124 263,7 (сто двадцять чотири тисячі двісті шістдесят три ) гривні 07 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтував наступними доводами.

23 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «НТЛ-ЛІДІЯ» було укладено попередній договір щодо купівлі нерухомого майна.

Пунктом 1 Договору встановлено, що предметом договору є домовленість сторін, згідно якою Продавець виявив намір продати, а Покупець купити майно, а саме - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою, що знаходиться в оренді, площею 0, 0313 га.

Водночас у п. 6 Договору зазначається, що відповідно до ст. 635 ЦК України сторони дійшли згоди про наступне: підтверджуючи намір укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості до 30 січня 2025 року та з метою забезпечення його укладання, в момент підписання даного Договору, Покупець передав, а продавець отримав гарантійну суму, яка складає еквівалент 3 000 (три тисячі) доларів США. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14 квітня 2025 року 3 000 доларів США еквівалентно 124 263,7 грн.

У Договорі зазначено, що продавець отримав гарантійну суму, передбачену п.6 Договору у присутності ФОП ОСОБА_2 .

Вважає, що Договір був укладений у простій письмовій формі, що в розумінні ст. 216 ЦК України прямо свідчить про нікчемність такого правочину та вказана обставина не підлягає додатковому доказуванню. Як наслідок, грошові кошти, які були передані в якості гарантійного платежу підлягають поверненню на користь позивача.

25.05.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява ТзОВ «НТЛ-ЛІДІЯ» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору щодо купівлі нерухомого майна дійсним.

Просили визнати попередній договір щодо купівлі нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 з земельною ділянкою, що знаходиться в оренді, площею 0,0313 га укладений 23 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ НТЛ-ЛІДІЯ дійсним.

Свої вимоги обгрунтували наступними доводами.

Договір від 23.10.2024 був укладений сторонами добровільно, з дотриманням вимог Цивільного кодексу України щодо форми, змісту та порядку укладення договорів. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. У договорі були відображені всі істотні умови, визначені законом. Вказане вище відповідає висновку викладено у постанові Верховного суду у справі № 367/5215/19 від 17 травня 2021 року. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19 вказано, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства. Позивач та відповідач по справі, домовилися щодо усіх істотних умов купівлі-продажу нежитлового приміщення, що підтверджується умовами договору, відбулося виконання умов договору в присутності свідків, зі свого боку виконали взяті на себе попередні зобов`язання, даний правочин відповідає дійсній волі сторін, але покупець нерухомого майна, ухилився від нотаріального посвідчення договору та, в подальшому, відмовився укладати договір купівлі-продажу, як того вимагав попередній договір. Також наголошують, що ніяких претензій, вимог чи заперечень ОСОБА_3 від моменту укладання договору до подачі позовної заяви до суду не пред`явив. Досудового врегулювання даного спору не намагався вчинити, що свідчить про те, що укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 з земельною ділянкою, що знаходиться в оренді, площею 0,0313 га. повністю відповідав інтересам сторони покупця, обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків у майбутньому. У зв`язку з чим, суд повинен врахувати ці обставини, прийняти до розгляду зустрічні позовні вимоги та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

У судовому засіданні представник позивача адвокат Михалевич Д.А., який діє згідно ордеру Серія ВК № 1168377 від 14.04.2026 , позов ОСОБА_1 підтримав, та просив задовольнити. Зустрічний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ТзОВ «НТЛ-Лідія» адвокат Муравська О.О., яка діє згідно ордеру Серія ВК № 1173260 від 23.05.2025, у судовому засіданні первинний позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, підтримала зустрічний позов та просила задовольнити.

Ухвалою суду від 18.04.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 26.05.2026 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» про повернення коштів зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору щодо купівлі нерухомого майна дійсним.

Замінене засідання у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження., призначене підготовче засідання на 12-00 год. 08.07.2025 з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.07.2025 закрите підготовче засідання, призначений судовий розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Заслухавши учасників судового процесу, показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

За первинним позовом ОСОБА_1 встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Положеннями ч.1 ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними» № 9 від 05 листопада 2009 року, у разі якщо під час розгляду спору буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемніш, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2024 року у справі № 918/1043/21, де суд вказав, що за недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «НТЛ-ЛІДІЯ» було укладено попередній договір щодо купівлі нерухомого майна.

Пунктом 1 Договору встановлено, що предметом договору є домовленість сторін, згідно якою Продавець виявив намір продати, а Покупець купити майно, а саме - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою, що знаходиться в оренді, площею 0, 0313 га.

Водночас у п. 6 Договору зазначається, що відповідно до ст. 635 ЦК України сторони дійшли згоди про наступне: підтверджуючи намір укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості до 30 січня 2025 року та з метою забезпечення його укладання, в момент підписання даного Договору, Покупець передав, а продавець отримав гарантійну суму, яка складає еквівалент 3 000 (три тисячі) доларів США. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14 квітня 2025 року 3 000 доларів США еквівалентно 124 263,7 грн.

У Договорі зазначено, що продавець отримав гарантійну суму, передбачену п.6 Договору у присутності ФОП ОСОБА_2 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила, що до її агентства звертався ОСОБА_5 з метою відчуження нерухомого майна. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено попередній договір про намір укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна. В подальшому ОСОБА_1 відмовився від укладення договору. ОСОБА_5 відмовився повернути ОСОБА_1 внесені кошти на підтвердження наміру щодо укладення договору. Попередній договір нотаріально посвідчений не був.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що нею була подана реклама на об`єкт який мав намір відчужити, проводила огляд приміщення. ОСОБА_1 неодноразово оглядав приміщення. За 10 днів до укладення угоди ОСОБА_8 відмовився купувати приміщення та попросив повернути йому кошти.

Допитаний у судовому засіданні 10.02.2026 року ОСОБА_5 суду показав, що маючи у власності приміщення по АДРЕСА_1 вирішив його продати про що сповістив ріелтору. Покупця шукали ріелтори. Потенційним покупцем був ОСОБА_8 , який оглядав приміщення, яке йому сподобалося, на пропозицію внести завдаток, ОСОБА_8 погодився та вніс 3000 доларів США при цьому пояснював, що має на продаж нерухомість після продажу якої буде мати кошти для внесення та придбання приміщення по АДРЕСА_1 . Попередній договір укладали в присутності ріелторів, які сказали, що достатньо простої письмової форми для укладення попереднього договору на придбання нерухомого майна. Не заперечив щодо повернення коштів, проте на даний час як пенсіонер та особа яка має інвалідність, має певні матеріальні труднощі, тому після реалізації приміщення зможе повернути позивачу кошти.

За клопотанням представника відповідача судом було надано строк для позасудового урегулювання спору, проти чого не заперечував представник позивача.

Станом на 22.06.2026 спір у позасудовому порядку сторонами не урегульований.

Отже, суд дійшов висновку, що сукупністю достовірно встановлених доказів підтверджується, що сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

В даних правовідносинах, відповідно до положень ст. ст. 635, 657 ЦК України законодавець встановив обов`язкову умову для такого типу договорів, а саме його нотаріальне посвідчення.

Всупереч вимогам законодавства Договір був укладений у простій письмовій формі, що в розумінні ст. 216 ЦК України прямо свідчить про нікчемність такого правочину та вказана обставина не підлягає додатковому доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 доведений належними та допустимими доказами, та підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на його користь грошових коштів, які були передані як гарантійний платіж.

Оскільки суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, то зустрічний позов ТОВ «НТЛ-ЛІДІЯ» до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 1242,64 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» про повернення коштів, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ-ЛІДІЯ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що відповідно до курсу НБУ еквівалентно 124 263,7 (сто двадцять чотири тисячі двісті шістдесят три ) гривні 07 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ-ЛІДІЯ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) грн. 64 коп.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «HTЛ-ЛІДІЯ» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору щодо купівлі нерухомого майна дійсним, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ "НТЛ-ЛІДІЯ" , місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Нечипорука, буд. 8, код ЄДРПОУ 32413369

Повне рішення виготовлене 02.07.2026 .

Суддя О.В.Панас