Рішення № 137881583, 30.06.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/635/26

Провадження № 2-о/548/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

30.06.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

предстаника заявника - адвоката Винниченко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Служба у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

Позиції учасників справи, процесуальні дії, вчинені по справі.

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту , що має юридичне значення.

В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що 30 січня 2010 року між заявницею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Шишацькою сільською радою Хорольського району Полтавської області, актовий запис №01, який було розірвано згідно з рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 19.08.2016 року у справі №548/1198/16-ц, що підтверджується копією даного рішення та копією ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 21.09.2016 року.

Від даного шлюбу мають одну неповнолітню дитину- сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про його народження Серія НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 продовжували з ним проживати разом однією сім`єю та вести спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за № 09-08/01/922 від 03.12.2024 року; письмовими поясненнями: ОСОБА_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , прож. за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_6 , прож. за адресою: АДРЕСА_4 .

До останніх днів свого життя ОСОБА_4 піклувався про заявницю і їхнього малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між ними були дружні, сімейні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, придбавали меблі, побутові речі для сім`ї. Придбали за спільний сімейний бюджет для ОСОБА_4 військове спорядження на війну.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по даний час.

Враховуючи введення воєнного стану та оголошення мобілізації, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2023 року за № 173 ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , що доводиться довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2024 року №251.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 загинув на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка Сватовського району Луганської області в результаті розтрощення голови, осколкового сліпого поранення голови, що підтверджується Сповіщенням сім`ї №156 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2024 року №11/4284.

07 березня 2025 року відбулося поховання ОСОБА_4 ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на кладовищі у селі Клепачі Лубенського району Полтавської області Клепачівського старостинського округу Хорольської ТГ, яке здійснила цивільна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що доводиться довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Вихідн. №09-08/01/170 від 07.03.2025 року.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

16.04.2026 року представник Міністерства оборони України Володимир Лисенко подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з урахуванням наявності інших осіб, які можуть претендувати на виплату одноразової грошової допомоги, вважає, що встановлення факту в даному випадку пов`язане з наступним вирішенням спору про право, тому вказана заява не може розглядатися в порядку окремого провадження та повинна бути залишена без розгляду. Крім того, заявник звертаючись до суду із вказаною заявою не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу. При цьому подані заявником докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник Винниченко Л.П. в судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити з підстав викладених у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення заяви не заперечував.

Представник заінтересованої особи : Служби у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області проти задоволення заяви не заперечував.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Володимир Лисенко просив суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки заявником не надано достатніх доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а також доказів ведення спільного побуту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

30 січня 2010 року між заявницею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Шишацькою сільською радою Хорольського району Полтавської області, актовий запис №01, який було розірвано згідно з рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 19.08.2016 року у справі №548/1198/16-ц, що підтверджується копією даного рішення та копією ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 21.09.2016 року.

Від даного шлюбу мають одну неповнолітню дитину- сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про його народження Серія НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 продовжували з ним проживати разом однією сім`єю та вести спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за № 09-08/01/922 від 03.12.2024 року; письмовими поясненнями: ОСОБА_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , прож. за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_6 , прож. за адресою: АДРЕСА_4 .

До останніх днів свого життя ОСОБА_4 піклувався про заявницю і їхнього малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між ними були дружні, сімейні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, придбавали меблі, побутові речі для сім`ї. Придбали за спільний сімейний бюджет для ОСОБА_4 військове спорядження на війну.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по даний час.

Враховуючи введення воєнного стану та оголошення мобілізації, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2023 року за № 173 ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , що доводиться довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2024 року №251.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 загинув на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка Сватовського району Луганської області в результаті розтрощення голови, осколкового сліпого поранення голови, що підтверджується Сповіщенням сім`ї №156 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2024 року №11/4284.

07 березня 2025 року відбулося поховання ОСОБА_4 ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на кладовищі у селі Клепачі Лубенського району Полтавської області Клепачівського старостинського округу Хорольської ТГ, яке здійснила цивільна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що доводиться довідкою виконавчого комітету Хорольської міської ради Вихідн. №09-08/01/170 від 07.03.2025 року.

Свідки у своїх письмових заявах підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , однією сім"єю без реєстрації шлюбу у період часу, починаючи з 05 серпня 2016 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . Піклувались одне про одного, вели спільне господарство, спільно харчувались, разом купляли речі, разом допомагали одне одному, вели спільний побут, мали взаємні обов`язки та права.

Мотивована оцінка доказів та аргументів сторін. Норми права, застосовані судом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, які згідно закону є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України.

Ознакою проживання однією сім`єю є систематичне ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За ч. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Вказані вище норми дають підстави стверджувати, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Суд встановив, що заявник перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 навіть після розірвання шлюбу, з яким вони спільно проживали за однією адресою з 05 срепня 2016 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_7 , були пов`язані спільним побутом, маючи спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, піклуючись один про одного.

Натомість, суд зазначає, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час немає.

Суд дійшов висновку, що в разі відсутності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця та відповідно спору про таке право, то суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16.

Таким чином, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 761/16799/15-ц.

Чинне ж цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.

Таким чином справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Суд відхиляє заперечення представника заінтересованої осрби, щодо не надання заявником достатніх доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а також доказів ведення спільного побуту. Крім того, суд не бере до уваги твердження, що встановлення факту в даному випадку пов`язане з наступним вирішенням спору про право, оскільки Верховний Суд у своїх правових позиціях чітко зазначив, яким чином повинні розглядатися справи вказаної категорії.

Беручи до уваги вищенаведене, досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також те, що в іншій спосіб, ніж в судовому порядку, заявник позбавлена можливості встановити юридичний факт, суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для оформлення своїх соціально-економічних прав.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ),заінтересовані особи: Міністерство оборони України ( код ЄДРПОУ 00034022, адреса знаходження: проспект ПовітрянихСил, будинок6 м. Київ, 03168, Електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua), Служба у справах дітей Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ :44010573, адреса знаходження : вул. Соборності,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області ) в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , однією сім"єю без реєстрації шлюбу у період часу, починаючи з 05 серпня 2016 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод