Рішення № 137881468, 02.07.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/395/26

Номер провадження 2/948/434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у квітні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1665204 від 13.11.2019 у розмірі 13 624,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн, мотивуючи тим, що відповідач не виконав умови кредитного договору, право вимоги за яким до позивача перейшло від ТОВ «Мілоан» (а.с. 1-4).

01.06.2026 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі зазначивши, що на даний час проходить службу в районі виконання бойових завдань поблизу лінії бойового зіткнення, де відсутній стабільний мобільний зв`язок, що істотно ускладнює отримання інформації та підготовку процесуальних документів.

Окрім того, відповідач повідомляє, що не отримував від первісного кредитора або позивача письмових вимог щодо кредитної заборгованості, про існування будь-якого непогашенного боргу його не повідомляли, в період 2019-2026 років первісний кредитор також не вчиняі щодо нього жодних активних дій, пов`язаних зі стягненням заборгованості. Про існування судової справи відповідач дізнався лише 25.05.2026, отримавши повідомлення в застосунку «Дія».

Також, відповідач звертає увагу, що позивачем не надано витребуваний судом доказ зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, що має істотне значення для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що мають ознаки шахрайських дій та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.50).

Ухвалою від 05.05.2026 суд відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребував з АТ КБ «Приватбанк» докази та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 39).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.40, 42,43,45-47,58,59,61), відповідач також шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.41,44,60).

Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.4).

Відповідач клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Ураховуючи викладене, у відповідності з вимогами ст.223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності її учасників та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 13.11.2019 ОСОБА_1 , заповнивши Анкету-заяву на кредит №1665204, уклав з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №1665204, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 400,00 грн, строком на 15 днів, термін повернення 28.11.2019 (а.с.6-8, 9 на зв.-10).

Згідно з п.1.5 Договору сукупна вартість кредиту складає 745,20 грн, що становить 336,00% річних (а.с.6).

Комісія за надання кредиту 259,20 грн, яка нараховується за ставкою 4,80% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).

У п.1.5.2 зазначено, що проценти за користування кредитом 486,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,60% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована (а.с.6).

Згідно з п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.6).

Позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії, передбачені п.6 Правил, в тім числі сплатити комісію за продовження кредиту. Якщо на день пролонгації кредиту за кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредиту позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі (п.2.3.1 договору).

Згідно п.4.1 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору. Позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну, вказаного в п.1.4 договору, з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2,00% від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50% від загальної суми кредиту, одержаного позичальником (а.с.7).

На а.с.8 на зв. є Графік платежів, який є Додатком № 1 до кредитного договору №1665204 від 13.11.2019, який встановлює дату платежу, його розмір, розмір комісії за надання кредиту та сплати відсотків, а саме тіло кредиту 5400,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 259,20 грн та проценти в розмірі 4860,00 грн, а всього до сплати 6145,20 грн.

Довідкою ТОВ «Мілоан» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладений кредитний договір №1665204 від 13.11.2019, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Одноразовий ідентифікатор «V45041». Час відправки ідентифікатора позичальнику 13.11.2019, 17:28 на номер НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно з платіжним дорученням №3331523 від 13.11.2019 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 5 400,00 грн згідно договору №1665204 на картку №473121*09 (а.с.10 на зв.).

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я банком було емітовано картку № (UA), на яку 13.11.2019 було здійснено зарахування коштів в сумі 5400,00 грн (а.с.63,64).

На а.с.11 зазначена відомість про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за кредитним договором №1665204 за період з 13.11.2019 по 27.01.2020, відповідно до вказаної відомості у період з 14.11.2019 по 28.11.2019 нарахування процентів здійснювалося згідно із п.1.5.2 договору у розмірі 32,40 грн на день.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №1665204 від 13.11.2019, заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 складає 13 624,20 грн, в тім числі: 5 400,00 грн прострочене тіло, 5 265,00 грн прострочені відсотки, 259,20 грн заборгованість за комісіями, 2 700,00 грн заборгованість за штрафами (а.с.12).

31.01.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №46-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с.12 на зв.-20).

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 31.01.2020 року ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» переданий Реєстр боржників відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №46-МЛ (а.с.21).

Згідно з платіжною інструкцією №17508 від 31.01.2020 ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» здійснено оплату ТОВ «Мілоан» за відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №46-МЛ від 31.01.2020 (а.с.21 на зв.).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 46-МЛ від 31.01.2020 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1665204 від 13.11.2019 на загальну суму 13 624,20 грн, з яких: 5 400,00 грн залишок по тілу кредиту, 5 265,00 грн залишок по відсотках, 259,20 грн залишок по комісії, 2 700,00 грн заборгованість по штрафах/пені (а.с. 22).

01.04.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 претензію про виконання зобов`язання перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором №1665204 від 13.11.2019 та негайно погасити заборгованість у сумі 13 624,20 грн за вказаними реквізитами (а.с.22 на зв.).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже, між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодилася, відповідачу перераховані кредитні кошти, які він використовував.

За змістом статтей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Отже, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1665204, позивач набув право вимоги до відповідача згідно з договорами факторингу № 46-МЛ від 31.01.2020, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1665204 в розмірі 5400,00 грн за тілом кредиту, 486,00 грн за процентами, 259,20 грн комісія та 2700,00 грн штраф/пеня в межах строку дії договору, а всього 8845,20 грн, підлягають задоволенню.

В той же час суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків у повному обсязі, виходячи з такого.

Відповідно до положень п.2.3 кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на певну кількість днів на тих самих умовах. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тім числі сплатити комісію за продовження кредиту.

Можливі строки продовження на три, сім і п`ятнадцять днів за умови сплати позичальником комісії і пені (у разі її нарахування).

В даному випадку останній день дії договору 28.11.2019 включно.

Відомостей про те, що після 28.11.2019 відповідач вчиняв якісь дії для продовження строку кредитування чи вносив будь-які кошти на продовження дії договору, матеріали справи не містять, а тому 28.11.2019 строк дії договору закінчився і нарахування процентів товариством після спливу строку дії договору є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

При цьому, ч.2 ст.625 ЦК України конкретизовано визначений статями 536 та 693 цього Кодексу обов`язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов`язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з огляду на таке обмеження законодавця щодо розміру трьох процентів річних, можна дійти висновку, що ч. 2ст. 625 ЦК України передбачено можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та обмеження свободи сторін в укладенні договору на предмет визначення іншої методики нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно із статями 536,625,693 ЦК України.

У свою чергу, згідно з визначенням поняття неустойки, яке передбачено ст. 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, є пеня.

Таким чином, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами п. 1.6. та 1.5.3. кредитного договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою, враховуючи спосіб обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нараховані проценти за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору.

У справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду тлумачила умови договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування, установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказавши, що у подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 728,50 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (а.с.4).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Усенка М.І., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виду діяльності АО «Апологет», договір про надання правничої (правової) допомоги №0107 від 01.07.2025, ордер на надання правничої допомоги у судах загальної юрисдикції Усенком М.І., акт №Д/21302 наданих послуг від 14.04.2026, детальний опис наданих послуг від 14.04.2026 (а.с.24-27).

Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 1.1-1.3 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги (а.с.25 на зв.).

Згідно детального опису наданих послуг, виконаних АО «Апологет», сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгоівності за кредитним договором: час 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи: час 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі: час 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта: час 3 год 30 хв. Всього 6 год 30 хв (а.с.27).

При цьому згідно з актом №Д/21302 наданих послуг від 14.04.2026, сума наданих послуг складає 8000,00 грн (а.с.26 на зв.).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, суд уважає що до стягнення підлягають такі витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5194,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість договором про споживчий кредит №1665204 від 13.11.2019 у розмірі 8845,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5194,00,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1728,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С. М. Косик