Єдиний державний реєстр судових рішень
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/5971/25
Провадження № 2/362/1017/26
У Х В А Л А
02.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Медведєва К.В.,
за участю секретаря Бацули Д.О.,
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Шумило Н.М.,
представника відповідача адвокат Старча С.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, Калинівська селищна рада про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
В С Т А Н О В И В:
Представником позивача заявлено клопотання про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В клопотанні зазначено, виклик вказаних свідків зумовлений необхідністю доведення або ж спростування обставин справи на які посилається позивачка та які заперечується відповідачем.
Представник відповідача заперечила проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до ст. 90 ЦПК України п оказання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
За твердженням представника позивача, вказані свідки можуть підтвердити обставини оброки спірної земельної ділянки та фактичного користування нею.
Враховуючи те, що фактичне користування спірною земельною ділянкою не входить до предмету доказування у цій справі, тому в задоволенні клопотання представника позивача про допит свідків, слід відмовити.
Також представником позивача заявлено клопотання про поновлення позивачу строку на подання клопотання про витребування письмового доказу та витребувати у Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області належним чином засвідчену копію технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: вилиця Чорноморська, село Плесецьке, Фастівський район, Київська область площею 0,2364 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3221486201:066:0046, що перебуває у власності ОСОБА_4 , рік розробки 2007.
Клопотання мотивовано тим, що у представником відповідача в судовому засіданні повідомлено, що докази надані стороною позивача неналежної якості та наявність сумніву у достовірності вказаних доказів, тому представник позивача просить витребувати копію відповідної технічної документації до складу якої входять документи, копії яких викликають у представника відповідача зазначені сумніви.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За вимогами п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами, як встановлено ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 4, 6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому, суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
Виходячи з наведеного, враховуючи що строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом, суд погоджується з доводами представника позивача, тим більше що таке подання доказів є реакцією представника позивача на факти, повідомлені представником відповідача, та вважає причини пропуску такого строку поважними, а тому пропущений ним строк підлягає поновленню, а клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.
Представник відповідача подала заяву про витребування у позивача ОСОБА_1 документ (документи), який підтверджує право власності або право користування ділянкою, яка межує та накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3221486201:01:066:0001, належну відповідачу ОСОБА_2 .
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечила та повідомила, що такого документу у позивача немає.
Натомість представник відповідача наполягала на витребуванні цього доказу, оскільки сторона позивача посилається на те, що спірна земельна ділянка належить саме позивачу.
Виходячи з вимог ст. ст. 76, 81, 84, 174, 177 ЦПК України суд вважає що вказане клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню..
Керуючись статтями 5, 12, 76, 81, 84, 91, 128, 187, 189, 197, 198, 274, 279 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Шумило Н.М. про допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.
2. Клопотання представника позивача адвоката Шумило Н.М. про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів - задовольнити
Поновити представнику позивача адвокату Шумило Н.М. строк для подачі клопотання про витребування доказів.
3. Клопотання представника позивача адвоката Шумило Н.М. про витребування у Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області належним чином засвідченої копії технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: вилиця Чорноморська, село Плесецьке, Фастівський район, Київська область площею 0,2364 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3221486201:066:0046, що перебуває у власності ОСОБА_4 , рік розробки 2007 задовольнити.
Витребувати у Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області належним чином засвідченої копії технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: вилиця Чорноморська, село Плесецьке, Фастівський район, Київська область площею 0,2364 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 3221486201:066:0046, що перебуває у власності ОСОБА_4 , рік розробки 2007.
4. Клопотання представника відповідача адвоката Старчої С.А. про витребування у позивача ОСОБА_1 документ (документи), який підтверджує право власності або право користування ділянкою, яка межує та накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3221486201:01:066:0001, належну відповідачу ОСОБА_2 задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 (документи), який підтверджує право власності або право користування ділянкою, яка межує та накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3221486201:01:066:0001, належну відповідачу ОСОБА_2 .
Зазначені належним чином засвідчені копії документів надати безпосередньо до Васильківського міськрайонного суду Київської області (Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Шевченка, 8) не пізніше 23.07.2025.
Роз`яснити, що відповідно до ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 29.07.2026.
Суддя Медведєв К.В.
Судове рішення № 137880856, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 02.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/5971/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: