Ухвала суду № 137880511, 01.07.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/205/26

Провадження №2/291/327/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

прокурора Афійчука Ю.М.

представника відповідача Семенець К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Ружин клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі в межах цивільної справи №291/205/26 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" про витребування земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

3.03.2026 до Ружинського районного суду Житомирської області надійшла справа, передана на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у зв`язку з закриттям провадження, у справі №906/267/25, за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" про витребування земельних ділянок.

03.03.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Федорчук І.В.

05.03.2026 ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області справу залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

20.03.2026 до суду надійшла позовна заява з усуненими недоліками на виконання ухвали Ружинського районного суду від 05.03.2026.

19.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України. До клопотання долучено військовий квиток, витяг з наказу командира вч НОМЕР_1 національної гвардії України від 18.12.2025 №391, довідку від 19.04.2026 № 692 національної гвардії України військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 18.12.2025 року по теперішній час.

Прокурор Афійчук Ю.М. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання з тих підстав, що ОСОБА_1 не надав належних доказів, що проходить службу в ЗСУ.

Представник відповідача ОСОБА_7 , адвокат Семенець К.О., в судовому засіданні вказала, що підстав для відмови в задоволенні клопотання не має з огляду на вимоги чинного законодавства та докази надані відповідачем ОСОБА_1 , щодо рішення покладалася на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що провадження у справі слід зупинити, виходячи із такого.

Так, згідно із п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

На цей час воєнний стан не скасований.

Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики, виладеної у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема зазначила, що з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на таке.

Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, зважаючи на приписи п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, провадження у справі слід зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251, 253 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" про витребування земельних ділянок до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати ОСОБА_1 невідкладно повідомити суд про припинення існування обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення повної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повну ухвалу суду складено 02.07.2026.

Суддя І.В. Федорчук