Ухвала суду № 137880329, 01.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11369/26

1-кс/295/4088/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12026060000000089 від 28.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 127, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 66 560 гривень в межах строку досудового розслідування.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 01.08.2025 №213, старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду штаб-сержанта 3 категорії відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Станом на 01.08.2025 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Згідно Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №131 від 27.02.2026 штаб-сержант 3 категорії цивільно військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_5 молодший сержант ОСОБА_4 спільно з стрільцем 1 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_7 , стрільцем-санітаром 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_8 , стрільцем 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 сержантом ОСОБА_9 , старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_10 , стрільцем санітаром 3 відділення взводу охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_11 , водієм групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим солдата ОСОБА_12 , стрільцем 1 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_7 , а також відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації-начальника військової адміністрації від 29 січня 2026 року №М-1дск «про заходи загальної мобілізації в Рівненській області у період з 01 по 28 лютого 2026 року» із залученням представників Національної поліції України, поліцейського СРПП ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , та поліцейського офіцера громади ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_14 , з 07:00 год по 17:00 год 28.02.2026 мали здійснювати оповіщення військовозобов`язаних на території Рівненської області.

Перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 солдат ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_8 , сержант ОСОБА_9 , молодший сержант ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_14 діючи умисно, за попередньою змовою, виманили ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з території домоволодіння.

В цей час, ОСОБА_4 , наблизившись до ОСОБА_15 , який вийшов з подвір`я домоволодіння, застосував аерозольний засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії, розпиливши його в область обличчя та очей потерпілого, чим спричинив останньому фізичний біль, різке подразнення слизових оболонок та тимчасове порушення зору, позбавивши його реальної можливості чинити активний фізичний опір.

Після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , застосовуючи фізичну силу та утримуючи ОСОБА_15 за руки, нанесли численні удари кулаками в область голови та тулуба останнього та утримуючи за руки, позбавили його можливості вільно пересуватись, перемістили ОСОБА_15 до транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Transporter Т-4», примусово помістивши останнього всередину салону автомобіля, відібрали його особистий мобільний телефон «Samsung А-22», позбавивши можливості спілкування.

В свою чергу, ОСОБА_16 , будучи працівником правоохоронного органу, жодних дій для припинення вчинення кримінального правопорушення не вчиняв, а навпаки, своєю бездіяльністю сприяв вчиненню кримінального правопорушення.

Перебуваючи в салоні транспортного засобу, ОСОБА_9 наносив ОСОБА_15 численні удари кулаками в область тулуба, а ОСОБА_4 застосував аерозольний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії, розпиливши його в область обличчя та очей потерпілого, чим спричинив останньому фізичний біль, різке подразнення слизових оболонок та тимчасове порушення зору.

ОСОБА_14 , застосовуючи фізичну силу, утримував ОСОБА_15 за руки, з метою подолання опору потерпілого, а також наніс декілька ударів останньому в ліве плече.

Перебуваючи в салоні транспортного засобу, ОСОБА_9 наносив ОСОБА_15 численні удари кулаками в область тулуба. В свою чергу, ОСОБА_4 застосував аерозольний засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії, розпиливши його в область обличчя та очей потерпілого, чим спричинив останньому фізичний біль, різке подразнення слизових оболонок та тимчасове порушення зору.

ОСОБА_14 , застосовуючи фізичну силу, утримував ОСОБА_15 за руки, з метою подолання опору потерпілого, а також наніс декілька ударів останньому в ліве плече.

Під час руху в напрямку ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 повідомив присутнім, що є поліцейським офіцером громади Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, перебуває у званні капітана поліції та має відстрочку від мобілізації, однак, незважаючи на заяви потерпілого, ОСОБА_15 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потерпілий, побоюючись за своє життя і здоров`я, не бажав виходити з салону автомобіля «Volkswagen» моделі «Transporter Т-4», тому ОСОБА_9 , застосувавши фізичну силу, вхопив ОСОБА_15 за одяг та силоміць витягнув з транспортного засобу, жбурнув на землю, після чого, користуючись своєю фізичною перевагою, в присутності вищеназваних осіб, умисно наніс декілька ударів кулаком в ділянку голови ОСОБА_15 , заподіявши йому фізичного болю та примушуючи до покори.

В подальшому, ОСОБА_9 , утримуючи ОСОБА_15 , примусово завів його в приміщення, де дислокується особовий склад взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 . У коридорі вищеназваної будівлі, ОСОБА_9 наніс удар ногою в спину ОСОБА_15 , збив його з ніг і умисно наніс ще декілька ударів кулаками та ногами в ділянку тулуба та голови потерпілого, після чого ОСОБА_15 завели до кабінету командиру взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_17 , де було встановлено, що потерпілий перебуває на спецобліку та має відстрочку від призову на військову службу по мобілізації.

28.02.2026 ОСОБА_15 доставили в адміністративну будівлю ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказаними діями ОСОБА_15 було спричинено ряд тілесних ушкоджень, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:

- протоколом обшуку від 28.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом обшуку від 28.02.2026 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 28.02.2026;

- протоколом впізнання по фотознімках;

- протоколом слідчого експерименту, з використанням відеозйомки, участю потерпілого ОСОБА_15 ;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_18 від 28.02.2026;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 від 01.03.2026;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_8 від 01.03.2026;

- повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 01.03.2026 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України;

- повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 01.03.2026 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України;

- висновком судово-медичної експертизи № 42 від 04.03.2026;

- протоколом слідчого експерименту від 09.04.2026, з використанням відеозйомки, за участі підозрюваного ОСОБА_8 ;

- протоколами допитів свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ;

- протоколами допиту свідків: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Слідчий зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 177 КПК України вказано, щопідозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, усвідомлюючи невідворотність покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років. Вік підозрюваного, його соціальні зв`язки, майновий стан та стан здоров`я дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування та суду тому може безперешкодно покинути своє місце проживання та оселитися в іншому місті.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказано, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань, що підтверджується насильницьким характером злочину, в якому він підозрюється.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України вказано, що наявність зав`язків, в тому числі з працівниками правоохоронних органів, обізнаність про форми та методи їх роботи може бути використано підозрюваним для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі шляхом затягування у проведенні слідчих та процесуальних дій.

Крім того, ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити, зазначивши, що наведені у клопотанні ризики є обґрунтованими.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, дружина на даний час не працює, має міцні соціальні зв`язки та зобов`язується з`являтись за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що при обґрунтуванні ризиків прокурор виклав лише свою особисту думку, підозрюваний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також впливати на свідків, потерпілого. Визначений стороною обвинувачення розмір застави є завеликим враховуючи розмір заробітної плати підозрюваного, який складає 25000, 00 грн., наявність малолітьої дитини, дружини, яка на даний час не працює. Просив застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026060000000089 від 28.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 127, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 365 КК України.

11.06.2026 відповідно до вимог ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України складено та вручено повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтована підозра, в контексті рішень Європейського Суду з прав людини, - це добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтована.

Виходячи з доказів, долучених до клопотання, слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Слідчим суддею враховано, що наведені в сукупності обставини, пояснення підозрюваного та його захисника, прокурора, можуть переконати об`єктивного спостерігача у наявності та обґрунтованості ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на таке.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі. Підозрюваний ОСОБА_4 матиме реальну можливість змінити місце проживання, виїхати до іншого регіону України або переховуватися на території, де його місцезнаходження буде ускладнено встановити, що значно утруднить проведення подальших слідчих (розшукових) дій та забезпечення його участі у судовому розгляді. Слідчий суддя погоджується з обгрунтуванням слідчого, що існує ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що підозрюваний, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо про згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, в тому числі, зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, а відтак є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може впливати на покази свідків, потерпілого та інших підозрюваних.

На переконання слідчого судді при встановленні наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України, слідчим суддею враховано наявність вагомих доказів, які підтверджують його причетність до вчинення злочину на ранній стадії слідства; доведеність ризиків, на які посилався прокурор, про що зазначено вище по тексту ухвали; підозрюється у злочині, який вчинений проти волі, честі та гідності особи, за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді застави, який на переконання слідчого судді зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, тобто клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

У силу п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, те, що протиправні дії були вчинені групою військовслужбовців під час виконання посадових обов`язків, в результаті яких потерпілому заподіяно ряд тілесних ушкоджень, що віднесені до середнього ступеня тяжкості, дії були направлені на позбавлення свободи людини, підзрюваний проходить військову службу, отримує заробітну плату, а відтак слідчий суддя визначає заставу у межах, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 66560, 00 грн.

На переконання слідчого судді така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором, ризик втрати якої буде достатнім стимулом для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання слідчого судді також здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави.

Визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), протягом п`яти днів на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та/або прокурору.

Застава повинна бути внесена не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, якщо на момент її здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у випадку наявності таких);

- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невнесення застави протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення може ініціювати питання про заміну запобіжного заходу на більш суворий.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії обов`язків встановити в межах строку досудового розслідування до 01.08.2026.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на старшого групи слідчих другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, який уповноважений здійснювати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1