Рішення № 137880227, 02.07.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 161/8312/26

Провадження № 2/168/352/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

за участю: секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 2023303 від 06 грудня 2021 року у розмірі 11 703,90 грн. та судові витрати: 2 662,40 грн. за сплату судового збору та 13 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 06 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2023303 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Позивач шляхом переказу на карту відповідачки надав їй кредитні кошти в розмірі 3 900,00 грн., які відповідачка зобов`язувалась повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачка свої зобов`язання не виконала.

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення прави вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Верона» передало (відступило) ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників

Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідачки на суму 11 703,90 грн. З яких 3 900,00 грн.- заборгованість по кредиту, 7 803,90 грн. заборгованість по відсотках. Тому представник позивача просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: паспорт споживчого кредиту, кредитний договір № 2023303 від 06 грудня 2021 року, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, виписку з особового рахунку, довідку ТОВ «Санрайс Фінанс», довідку про ідентифікацію, договір відступлення прави вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року, витяг з реєстру боржників, договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/2025 та додаткову угоду від 20 січня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт про отримання правової допомоги від 23 червня 2026 року, платіжну інструкцію від 23 червня 2026 року на суму 13 000,00 грн. та рахунок

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача. Не заперечив проти винесення заочного рішення судом. 29 червня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. Просив стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідачка будь-яких заяв та клопотань суду не подала.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09 червня 2025 року Старовижівський районний суд відкрив провадження у справі. Прийняв рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України.

Повідомлено відповідачку про розгляд справи в суді, в тому числі, через офіційний вебсайт судової влади. Будь-яких клопотань, заяв та заперечень до суду не надійшло.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

06 грудня 2021 року між ТОВ «ФК Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2023303 про надання коштів на умовах споживчого кредиту з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора G 7315.

Згідно умов договору відповідачці шляхом переказу на банківську карту № НОМЕР_1 було переказано кошти в сумі 3 900,00 грн. Строк кредиту 29 днів, відсоткова ставка- 1,9% на добу.

Пунктом 9.4.2 договору передбачено, що у разі невиконання Відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту в базовий строк, договір автоматично продовжує свою дію (автопролонгація). Згідно з п. 9.4.3.2 договору, у період автопролонгації встановлюється відсоткова ставка в розмірі 2,9% на день, а загальний строк такого автоматичного продовження обмежений максимумом не більше 50 календарних днів у сукупності.

Факт переказу коштів підтверджується довідкою ТОВ «Санрайз Фінанс».

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення прави вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Верона» передало (відступило) ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників

Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідачки на суму 11 703,90 грн. З яких 3 900,00 грн.- заборгованість по кредиту, 7 803,90 грн. заборгованість по відсотках. Що також підтверджується випискою з особового рахунку відповідачки.

Оцінка Суду

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положення частини 1 статті 1078 ЦК України передбачають, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані представником позивача докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення електронного кредитного договору з відповідачкою. Оскільки такий договір містить електронний підпис відповідачки з одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договорів на погоджених умовах.

Своїм підписом на договорі відповідачка також підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Водночас, відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов та жодних доказів на спростування суми заборгованості у зазначеному розмірі не надала.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачкою узятих на себе зобов`язань за Договором щодо повернення кредитних коштів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн., представник позивача надав договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/2025 та додаткову угоду від 20 січня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт про отримання правової допомоги від 23 червня 2026 року, платіжну інструкцію від 23 червня 2026 року на суму 13 000,00 грн. та рахунок.

Судом встановлено, що детальний опис виконаних адвокатом робіт, із зазначенням конкретного переліку процесуальних дій, витраченого на них часу та їх вартості, міститься безпосередньо в тексті позовної заяви. Наведена процесуальна форма викладу детального опису послуг повністю відповідає вимогам частини 3 статті 137 ЦПК України, оскільки законодавство не обмежує сторону у виборі процесуального документа для фіксації переліку виконаних робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Що узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова від 03 жовтня 2019 року справа № 922/445/19, додаткова постанова від 16 червня 2022 року справа № 873/244/21).

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не надала, суми витрат на правничу допомогу не оспорила та клопотання про їх зменшення суду не заявляла, а надані позивачем докази в їх сукупності та детальний опис у позові повністю підтверджують обсяг та характер наданих послуг, суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн., які слід стягнути з відповідачки в користь позивача.

Керуючись статтями 76 - 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 629, 634, 1048 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 2023303 від 06 грудня 2021 року розмірі 11 703,90 (одинадцять тисяч сімсот три гривні 90 копійок) гривень. З яких 3 900,00 (три тисячі дев`ятсот) гривень заборгованість по тілу кредиту, 7 803,90 (сім тисяч вісімсот три гривні 90 копійок) гривень заборгованість по несплачених відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН»понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч) гривень.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті 02 липня 2026 року в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», 01042, м.Київ, вул. Саперне Поле,12, код ЄДРПОУ 44002941.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП: НОМЕР_2 , с.Софіївська Борщагівка, пр-кт Героїв Небесної Сотні,26/9;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В.Малюта