Рішення № 137880224, 02.07.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/482/26

Провадження № 2/168/354/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

за участю: секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВ «Споживчий Центр» Медведєва Н.О. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 10.10.2025-100000637 від 11 жовтня 2025 року у розмірі 23 181,12 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 11 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 10.10.2025-100000637строком на 140 днів. Відповідачкою електронним цифровим підписом було підписано пропозицію про укладення кредитного договору, заявку на отримання кредиту та отримано на свій рахунок кошти. Згідно умов договору відповідачці було надано кошти в сумі 9 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок позивачки зі сплатою процентів. 20 жовтня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір, за яким відповідачці було перераховано 1 000,00 грн. 24 листопада 2025 року було укладено додатковий договір про перерахування відповідачці 1000,00 грн. Загальний розмір кредиту становить 11 000,00 грн.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, тому виникла заборгованість, яка становить 23 181,12 грн. З яких 9 712,56,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 8 158,56 грн. заборгованість за процентами, 200,00 грн. - комісія за надання кредиту, 5 110,00 грн. відсотки , нараховані за статтею 625 ЦК України. Тому представник позивача просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надала: паспорт споживчого кредиту, пропозицію про укладення кредитного договору, заявку кредитного договору, відповідь позичальника, інформаційне повідомлення позичальника, довідки про підтвердження платежу ТОВ «Універсальні платіжні рішення», розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором , договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року, довіреність.

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В позовній заяві представник позивача просила здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка будь-яких заяв та клопотань суду не подавала.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі. Прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України.

Повідомлено відповідачку про розгляд справи в суді, в тому числі, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Копію ухвали про відкриття провадження відповідачка отримала 12 червня 2026 року. Що підтверджується роздруківкою електронного трекінгу відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта».

Будь-яких клопотань, заяв та заперечень до суду не надійшло.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 10.10.2025-100000637строком на 140 днів. Процента ставка 1,00% в день.

Відповідачкою електронним цифровим підписом було підписано пропозицію про укладення кредитного договору, заявку на отримання кредиту та отримано на свій рахунок кошти. Отже, акцептовано умови договору.

Згідно умов договору відповідачці безготівковим шляхом було надано кошти в сумі 9000,00 грн. шляхом перерахунку на карту позивачки № НОМЕР_1 зі сплатою процентів.

20 жовтня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір , за яким відповідачці було перераховано 1 000,00 грн. 24 листопада 2025 року було укладено додатковий договір про перерахування відповідачці 1000,00 грн. Загальний розмір кредиту становить 11 000,00 грн. Строк повернення кредиту до 27 лютого 2026 року.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав. Відповідачка свого зобов`язання не виконала.

Заборгованість відповідачки складає 23 181,12 грн. З яких 9 712,56,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 8 158,56 грн. заборгованість за процентами, 200,00 грн. - комісія за надання кредиту, 5 110,00 грн. відсотки , нараховані за статтею 625 ЦК України. Яка відповідачкою погашена не була.

Оцінка Суду

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так, надані ТОВ «Споживчий кредит» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення електронного кредитного договору (та додаткових договорів) з відповідачкою. Оскільки такі договори містять електронний підпис відповідачки з одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договорів на погоджених умовах.

Своїм підписом на договорі та додаткових договорах відповідачка також підтвердила, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Водночас, відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов та жодних доказів на спростування суми заборгованості у зазначеному розмірі не надала.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 712,56 грн., заборгованості по процентам в розмірі 8 158,56 грн. та комісії (за надання кредиту) 200,00 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідачки відсотків, нарахованих по статті 625 ЦК України у розмірі 5 110,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

У цій справі кредитний договір №10.10.2025-100000637 укладений між сторонами 11 жовтня 2025 року та додаткові договори від 20 жовтня 2025 року та від 24 листопада 2025 року. Тобто в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) процентів, нарахованих за статтею 625 цього Кодексу .

Відтак, оскільки стягнення процентів, нарахованих за ЦКУ у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки цих коштів в розмірі 5 110,00 грн.

Тому посилання представника позивача на правомірність нарахування позивачем процентів за статтею 625 цього Кодексу є безпідставними.

З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Слід стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.10.2025-100000637 від 11 жовтня 2025 року (з врахуванням додаткових договорів) у розмірі 18 071,12 грн., з яких: основний борг 9 712,56 грн., заборгованість по процентам 8 158,56 грн. та комісія (за надання кредиту) 200,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення процентів за статтею 625 ЦКУ в розмірі 5 110,00 грн. необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач ТОВ «Споживчий центр» поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 18 071,12 грн., що становить 77,96 % від заявленої позивачем суми 23 181,12 грн. (18 071,12 грн * 100 / 23 181,12 грн.= 77 ,96%), відтак, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2 075,61 грн. ( 2 662,40 * 77 ,96 / 100 = 2 075,61).

Керуючись статтями 76 - 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 629, 634, 1048 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов представника товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №10.10.2025-100000637 від 11 жовтня 2025 року розмірі 18 071,12 (вісімнадцять тисяч сімдесят одну гривню 12 копійок) гривень, з яких: основний борг 9 712,56 (дев"ять тисяч сімсот дванадцять гривень 56 копійок) гривень, заборгованість по процентам 8 158,56 (вісім тисяч сто п"ятдесят вісім гривень 56 копійок) гривень та комісія (за надання кредиту) 200,00 (двісті) гривень.

В задоволенні позову в частині стягнення 5 110,00 (п"ять тисяч сто десять) гривень відсотків, нарахованих за статтею 625 ЦК України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 075,61 (дві тисячі сімдесят п"ять гривень 61 копійку) гривень.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті 02 липня 2026 року в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м.Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Медведєва Наталія Олександрівна, адреса: 01032, м.Київ, Саксаганського,133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Малюта