Рішення № 137880154, 02.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7087/26

Провадження № 2/161/4522/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.

Позивач вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за цим договором.

Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 49797.11 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 06.04.2026 провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі, на позові наполягав. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з електронним сайтом Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 18.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №1903725 за продуктом «NewShort», за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором E194.

Також з наданою довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250828-344 від 28.08.2025 про успішне перераховання коштів в сумі 15 000,00 грн на платіжну картку клієнта, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 7932f740-cbb6-4510-b262-5d31ce51a5be номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» e21fd90feee53b8bb89598ade82e6a24.

Тобто позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував відповідачу суму кредиту.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, позивач зазначає про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 49797,11 грн., із яких:

- сума основного боргу за кредитом становить 14998,93 грн.;

- сума нарахованих процентів становить 27298,18 грн.;

- сума комісій становить 0 грн.;

- сума штрафних санкцій становить 7500 грн.

Відповідачем заборгованість за Кредитним договором не спростована, останнім щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №28082025, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1903725 від 18.11.2024.

Отже, спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі та врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Таким чином, факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).

Матеріали справи містять докази погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором перед позивачем на суму 12921,64 грн. Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, установлений умовами кредитного договору кредитні кошти та проценти за користування кредитом не повернув.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та детально відображає алгоритм нарахування. А тому суд бере до уваги наданий розрахунок.

Крім того суд враховує, що нараховані та заявлені до стягнення позивачем, проценти за користування кредитом за період з 18.11.2024 по 28.08.2025 (284 дні) відповідають вимогам ЗУ «Про споживче кредитування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині тіла кердиту та відсотків є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в сумі 42 297,11 грн., із яких:

- сума основного боргу за кредитом становить 14998,93 грн.;

- сума нарахованих процентів становить 27298,18 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення 7500,00 грн відсотків, нарахованих згідно ст.625 ЦК України, то суд зазначає, що згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відсотки у розмірі 7500,00 грн, що передбачені ст. 625 ЦК України, були нараховані кредитором у період дії на території України воєнного стану, вони не можуть бути стягнуті з позичальника, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 42 297,11 грн.

У задоволенні решти позову у цій частині необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 84,94% (42 297,11 : 49797,11), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2261,44 грн судового збору (2662,40 х 84,94%).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як слідує з матеріалів справи, в якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав договір про надання правової допомоги від від 02 січня 2026 року №39493634/03, який укладений з ФОП ОСОБА_2 .

Хоча ФОП ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак відповідний договір нею укладений з позивачем, саме як ФОП.

Суд звертає увагу, що згідно частини першої статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

У п.14.1.226 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

При цьому у п.65.9 ст.65 Податкового кодексу України передбачено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, чинне законодавством не забороняє адвокату бути зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, але правничу допомогу саме як адвокат він може надавати лише як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та перебуває на відповідному обліку.

В даному випадку, всі документи складені між позивачем та ОСОБА_2 саме як ФОП, а не адвокатом, або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, а тому стверджувати, що ці послуги надані саме в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за договором про надання правової допомоги адвокатом, суд не в змозі.

Позиція про те, що договір з клієнтом про надання правової допомоги має бути укладеним саме як з адвокатом, а не ФОП, відображена також в роз`ясненнях «Щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності», які затверджені рішенням Ради адвокатів України 15.10.2020 № 98.

В такому випадку відсутні належні та допустимі докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому їх стягненні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 1,2, 4, 12, 78, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИКА» заборгованість в розмірі 42 297,11 грн (сорок дві тисячі двісті дев`яносто сім гривень 11 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати у розмірі 2261,44 грн (дві тисячі двісті шістдесят одну гривню 44 коп.).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у присудженні судових витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Луцького міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня ого проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 02.07.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК