Рішення № 137879855, 02.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2206/26

Єдиний унікальний № 742/2869/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

27.05.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р., укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, у розмірі 30 364,20 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилалось на те, що 26.11.2019 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №5657383. Відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 800,00 грн, строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. Товариство свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти, тоді як відповідач не виконав умови кредитного договору.

У подальшому, за договором відступлення прав вимоги №49-МЛ, укладеним 27.03.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вищезазначеним договором в сумі 30 364,20 грн. та судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.05.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином був повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

26.11.2019 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5657383, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 800,00грн зі сплатою відсотків у розмірі 1,5% від фактичного залишку кредиту, терміном на 30 днів, тобто до 26.12.2019 р. з можливістю пролонгації та до повного виконанння сторонами його умов. Кошти перераховуються на картковий рахунок відповідача, який ним зазначений, також позичальником сплачується комісія у розмірі 12% від суми кредиту однорозаво та в разі невиконання зобов`язань штраф, відповідно до п.4.1 договору /а.с.6 та зв./.

Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора F26057, який був надісланий на особистий номер телефону останнього, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.7 зв./.

Згідно платіжного доручення №3816789 від 26.11.2019 вбачається перерахування коштів ТОВ «Мілоан» на ім`я відповідача - ОСОБА_1 у розмірі 10 800,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 5657383 /а.с.8/.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення наданого ТОВ «Мілоан» підтверджується рух коштів по кредитному договору №5657383 ОСОБА_1 /а.с.8 зв./.

Згідно листа наданого АТ «Укрсиббанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку у період з 26.11.2019 по 03.12.2019 було зараховано 10 800,00 грн.

27.03.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №49-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р. у розмірі 30 364,20 грн., що підтверджується копією зазначеного договору відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боржників до вказаного договору /а.с.9 зв.-14/.

Відповідно до виписки по особовому рахунку за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р. заборгованість відповідача станом на 14.04.2026 р. становить 30 364,20 грн, з яких: 9 720,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13 948,20 грн прострочена заборгованість за відсотками, прострочена заборгованість за комісією 1 296,00 грн, заборгованість за штрафом/пенею - 5 400,00 грн /а.с.9/.

Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.14 /.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором - F26057, відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання кредиту №5657383 підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Тобто, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Як вбачається із змісту договір про надання кредиту між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів, комісії (п.1.5 -1.6 договору), що також зазначено у Графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.7 договору). А також щодо стягнення пені у разі невиконання умов договору у розмірі 2% від суми невиконання грошового зобов`язання, але у будь-якому випадку не більше 50% від загальної суми кредиту п.4.1 договору. Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Мілоан», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

У справі встановлено, що за договором факторингу №5657383 від 26.11.2019 р. право вимоги за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р. укладеним між між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» перейшло до ТОВ «ФК Кредит-Капітал». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 27.03.2020 р. до вказаного договору, витяг з Реєстру боржників.

Перехід права вимоги за договором про надання кредиту №5657383 від 26.11.2019 р. відбувся за договором укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», вказаний договір ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним кредитним договором.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши кредитні кошти, у добровільному порядку та у визначені договором строки їх не повернув, проценти у передбаченому договором розмірі не сплатив, а доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному розмірі, що становить 30 364,20 грн, яка складається з тіла, відсотків, комісії та штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням умов договору.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №24004 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 14.04.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.15 зв.-16/

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5657383 від 26.11.2019 р.у розмірі 30 364 (тридцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонний суд Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов