Рішення № 137879737, 16.06.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/563/26

2/729/644/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобасанської об`єднаної територіальної громади в особі Новобасанської сільської ради Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в с. Білоцерківці Ніжинського району Чернігівської області. Заповіт спадкодавиця не залишила. Спадщину після її смерті фактично прийняла рідна сестра спадкодавиці мати позивачки ОСОБА_3 , яка проживала разом із нею на час відкриття спадщини, однак свої спадкові права не оформила. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на належну їй частину житлового будинку, а також на частину будинку, яку вона успадкувала після смерті своєї сестри. Позивачка прийняла спадщину після смерті матері, подавши заяву нотаріусу, та оформила право власності на земельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Крім того, позивачка не має можливості підтвердити родинні відносини між її матір`ю та тіткою, оскільки відсутні необхідні документи, а отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 неможливе без підтвердження таких родинних відносин. Вважаючи, що факт родинних відносин підтверджується наявними доказами, а відсутність правовстановлюючих документів унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, позивачка просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.41).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги визнає (а.с.47).

Враховуючи те, що сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду. Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу ІУ ЦПК України.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснює, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Згідно правової позиції Верховного Суду у справі 691/1237/20 від 03.11.2021, аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Копією свідоцтва про народження позивачки підтверджується, що її матір`ю є ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, позивачка після реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.12).

Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.03.2023 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 позивачка оформила право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.15).

Як убачається із листа Державного архіву Чернігівської області від 06.02.2026 року, на звернення позивачки їй було надіслано засвідчену копію актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 (а.с.16). Разом із тим із наданої копії актового запису неможливо однозначно встановити родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через неповноту та нерозбірливість окремих записів (а.с. 18-20).

Відповідно до листа Бобровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.02.2026 року позивачці відмовлено у наданні витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки із померлою (а.с.21).

Водночас родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

Так, згідно з довідкою № 08 від 18.02.2026 року ОСОБА_2 на день своєї смерті проживала разом із сестрою ОСОБА_3 , яка була зареєстрована разом із нею та проживала протягом шести місяців після її смерті. Цією ж довідкою підтверджується, що ОСОБА_2 заповіту не складала (а.с.23).

Відповідно до довідки № 95 від 26.12.2025 року після смерті ОСОБА_2 її спадщину фактично прийняла рідна сестра ОСОБА_3 , яка здійснювала догляд за спадковим майном, оплачувала платежі, обробляла земельну ділянку та проводила поточний ремонт будинку (а.с.24).

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були рідними сестрами.

Судом також встановлено, що станом на 15.04.1991 року в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , членами колгоспного двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 90 від 08.12.2025 року (а.с.22).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної сумісної власності, а згідно з ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки кожного члена двору визначався виходячи з рівності часток усіх його членів.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно колгоспного двору, яке збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, а розмір часток визначається виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали по 1/2 частині спірного житлового будинку.

Отже, до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входила належна їй 1/2 частка спірного житлового будинку.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну їй 1/2 частину житлового будинку. Оскільки спадкодавиця заповіту не залишила, а її рідна сестра ОСОБА_3 проживала разом із нею на день смерті та фактично прийняла спадщину, до ОСОБА_3 перейшло право власності на зазначену частку будинку.

Згідно з довідкою № 09 від 18.02.2026 року, виданою виконавчим комітетом Новобасанської сільської ради Чернігівської області, ОСОБА_3 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті та протягом шести місяців з дня смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований. Також зазначено, що спадкодавцем 04.01.1991 року було складено заповіт, зареєстрований за № 54 (а.с.25).

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується виданим їй свідоцтвом про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки та витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.13-14).Разом із тим оформити право власності на житловий будинок у нотаріальному порядку вона не змогла, оскільки згідно з довідкою КП «Ніжинське МБТІ» № 172 від 30.03.2023 року право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано (а.с.26).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на спірний житловий будинок у порядку спадкування за законом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_2 , однак не оформила своїх спадкових прав за життя, а позивачка після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину, проте не має можливості оформити право на спадщину щодо спірного житлового будинку у нотаріальному порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, суд приходить до висновку, що єдиним належним способом захисту порушеного права позивачки є визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно в судовому порядку. Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 51,76- 81,89, 95, 258,259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, ст.ст. 346, 1216, 1218, 1223, 1268 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новобасанської об`єднаної територіальної громади в особі Новобасанської сільської ради Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 49,3 кв. м, житловою площею 37,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , по праву спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину після смерті рідної сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Найменування сторін: позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ); відповідач - Новобасанська об`єднана територіальна громада в особі Новобасанської сільської ради Чернігівської області (17461, вул. Шевченка, 49, с. Нова Басань Ніжинський район Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04414721).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М.Демченко