Ухвала суду № 137879454, 01.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2014/26

Єдиний унікальний № 742/2468/26

УХВАЛА

іменем України

01 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 01.07.2026.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву до суду про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, оскільки перебуває у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, на підтвердження чого надав копію Довідки форму 5 №2606 від 08.12.2025 видану військовою частиною НОМЕР_1 , проте, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , окрім цього зазначив, що на даний час він після поранення перебуває на лікуванні в госпіталі, на підтвердження чого надав довідку військово-лікарської комісії від 14.05.2026.

Представник позивача в судовому засіданні категорично заперечував проти зупинення провадження по справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільного позову, приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення даної норми права ґрунтуються на приписах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та Законами України.

Згідно з п.1 ч.1 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У зв`язку з військовою агресією проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан з 05.30 24.02.2022 року, який продовжено відповідними Указами Президента України і який діє до цього часу.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі №756/3462/20, провадження №61-7918св22. А саме: …Згідно зі статтею 1 Закону України Про Збройні Сили України Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення). Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА 3 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.

Як вбачається із матеріалів даної справи, відповідно до копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 та військового квитка, солдата ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25.09.2025 №231-РС на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів

Відповідно до Довідки Форми 5 від 28.05.2026 за №17/765, солдат ОСОБА_1 з 26.09.2025 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно посвідчення НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Крім того, згідно Довідки військово-лікарської комісії від 14.05.2026 за №2026-0514-1335-3242-0, солдат мобілізований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 отримав поранення, травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Потребує тривалого лікування та відпустки для лікування.

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1, ч.2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ч.1 статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно положень ч.1, ч.5 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, із наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому, отримав поранення, травму, пов`язану із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим проходить лікування.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашінгдейн проти Великої Британії, рішення від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але і щодо національних судів (п.47 рішення Європейського Суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі Дія 97 проти України, заява №19164/04).

Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

В даному випадку, норми процесуального права, зокрема, п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони спору, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, в період дії воєнного стану, із порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України; п.53 рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України).

Приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентують справедливий судовий розгляд щодо всіх учасників спору.

Отже, продовження розгляду даної справи без участі відповідача, який перебуває на військовій службі за мобілізацією та на даний час проходить лікування від отриманого поранення під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини, приведе до грубого порушення принципу змагальності сторін (ст.12 ЦПК України).

За даних обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. 251, 253 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА