Рішення № 137879301, 02.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/751/26

Провадження 2/681/862/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №22036000087674 від 02.10.2018, у розмірі 7 469,86 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 02.10.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22036000087674 (далі Договір). За умовами Договору Банк надав відповідачці грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а останній зобов`язувався повернути наданий кредит, сплатити проценти та комісії за ним, а також належним чином виконати інші зобов`язання в порядку, встановленому Договором.

Відповідачкою кредитні зобов`язання належним чином не виконані. Банк відповідно до умов договору факторингу №15/12/21 відступив право вимоги за Договором на користь ТОВ «Цикл Фінанс». Таким чином Товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу у розмірі 7 469,86 грн, яка складається з: 2 947,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 1 258,51 грн заборгованість по відсотках, 3 264 грн заборгованість по комісії.

Згідно з ухвалою судді від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 24.05.2026 цінним листом.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження надіслана судом за зареєстрованою адресою місця проживання, конверт з вкладенням повернутий на адресу суду з відміткою поштового відділення Укрпошти від 09.06.2026, що адресат відсутній за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається врученим. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 02.10.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22036000087674.

За умовами вказаного договору Банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума кредиту становить 6 800,00 гривень; строк кредитування: 12 місяців; кінцева дата повернення кредиту 02.10.2019; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 6% від суми кредиту; процентна ставка є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, а на прострочену заборгованість за кредитом 56% річних.

Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» (п.1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору клієнт в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні доручає Банку в дату видачі кредиту здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПРАТ СК «Уніка Життя» суму страхового платежу у розмірі 1 800 грн за весь період страхування згідно з договором страхування №ВР-22036000087574 від 02.10.2018.

Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтентних платежів відповідно до графіку платежів, який викладений в розділі 4 цього Договору (п.2.1, 2.2 Договору).

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав 02.10.2018 відповідачці кредит у розмірі 6 800 грн, позичальниця частково сплачувала платежі по кредиту, про що свідчать дані виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 02.10.2018 по 14.12.2021.

Однак, відповідачкою умови кредитного договору належним чином не виконувались, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №22036000087674 від 02.10.2018 станом на 14.12.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 7 469 грн 86 коп., з яких: 2 947 грн 35 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 258 грн 51 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 3 264 грн 00 коп. - заборгованість за простроченою комісією.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/21, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило за плату для ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників, а ТОВ «Цикл Фінанс» набуло належні АТ «Банк Кредит Дніпро» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників та оплатило їх, що підтверджується даними платіжної інструкції №3251 від 15.12.2021.

Відповідно до даних акту приймання-передачі реєстру боржників від 15.12.2021 до договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 товариство прийняло від Банку реєстр боржників. Як вбачається з витягу з вказаного реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №22036000087674 від 02.10.2018 в загальному розмірі 7 469,86 грн, з яких: 2 947,35 грн заборгованість по тілу, 1 258,51 грн заборгованість по відсотках; 3 264 грн заборгованість по комісії.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За положеннями пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено укладення кредитного договору між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , а також надання кредитних коштів відповідачці. Доказів повернення відповідачкою кредитних коштів та сплати процентів за користування ним матеріали справи не містять.

Відповідачка розміру заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором належними та допустимими доказами не спростувала, контррозрахунку заборгованості не надала.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальниця зобов`язана повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржниці.

Щодо вимоги Товариства про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії за кредитним договором № 22036000087674 від 02.10.2018, суд зазначає про таке.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що пунктом 1.2 кредитного договору № 22036000087674 та графіком платежів (п.4 Договору) передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка становить 6 % від суми кредиту.

Проте у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору №22036000087674 від 02.10.2018, то положення пункту 1.2 та графіку платежів до договору щодо обов`язку позичальниці щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов вказав Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 3 264 грн 00 коп. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 4 205 грн 86 коп.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із часткового задоволення позовних вимог на 56,3%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 498,93 грн (56,3% від 2 662,40 грн).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №43453613 про надання правової допомоги від 01.04.2026, укладений з адвокатом Дорошенко М.А., додаткову угоду №22036000087674 від 13.05.2026 до вказаного договору, акт №22036000087674 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 13.05.2026, детальний опис робіт, відповідно до яких витрати Товариства на правничу допомогу по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 склали 3 500 грн, платіжна інструкція №584 від 15.05.2026, ордер на надання правової допомоги від 13.05.2026, копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1 970,5 грн, що складає 56,3% від 3 500 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22036000087674 від 02.10.2018, яка складається з: 2 947,35 грн заборгованість за тілом кредиту, 1 258,51 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, а всього 4 205 (чотири тисячі двісті п`ять) грн 86 коп.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 1 498 (одна тисяча чотириста дев`яносто вісім) грн 93 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 970 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят) грн 50 коп. витрат на правничу допомогу.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м.Київ поштовий індекс 04112.

Відповідачка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар