Ухвала суду № 137878970, 02.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1152/26

Провадження № 2-зз/515/2/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

з участю секретаря судових засідань Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари заяву адвоката Климук Алли Петрівни в інтересах ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СПК ім. Татарбунарського повстання про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року адвокат Климук А.П. звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області в інтересах ОСОБА_1 із заявою з залученням заінтересованих осіб: СВК «Глибоке», СВК «Борисівка», СФГ «Чакір Мирона Івановича» про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви вказала, що 17 листопада 2005 року апеляційним судом Одеської області у справі №22-7569/2005 була постановлена ухвала про накладення арешту на бройлерну фабрику, розташовану в м. Татарбунари Одеської області на 135 км дороги Одеса-Рені. Арешт був застосований, як захід забезпечення позову у цивільній справі за апеляційною скаргою СПК «Борисовський» та ТОВ «Глибоке» по справі на рішення Татарбунарського районного суду від 1 грудня 2004 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СПК ім. Татарбунарського повстання про визнання права власності на бройлерну фабрику.

07 березня 2008 року Татарбунарським районним судом постановлено рішення по справі яке вступило в законну силу.

06 травня 2010 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право приватної спільної власності на майно - бройлерну фабрику, розташовану в м. Татарбунари на 135 км автодороги Одеса-Рені.

На даний час необхідність у подальшому існуванні заходів забезпечення позову відпала, оскільки: справа фактично розглянута та завершена, рішення по справі вступили в законну силу, на теперішній час спору щодо зазначеного майна не існує. Вказала також, що арешт існує понад 20 років та необґрунтовано обмежує право власності, а подальше застосування заходів забезпечення порушує принцип співмірності та право вільного володіння майном.

Підсумовуючи викладене, просила скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2005 року у справі №22-7569/2005 та зняти арешт з бройлерної фабрики, розташованої в м. Татарбунари Одеської області, на 135 км автодороги Одеса-Рені.

01 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Климук А.П. подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила задовольнити заяву та додати до матеріалів заяви Інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Учасники процесу у судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак їх неприбуття не перешкоджає вирішенню питання про скасування заходів забезпечення позову.

Вивчивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 листопада 2005 року апеляційний суд Одеської області у справі №22-7569/2005, розглядаючи заяву голови ТОВ «Глибоке», ухвалив накласти арешт на бройлерну фабрику, яка знаходиться в м.Татарбунари Одеської області, про що повідомити нотаріальні контори м.Татарбунари, а також Татарбунарське МБТІ.

07 березня 2008 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СВК ім.Татарбунарського повстання, СВК «Борисівський», ТОВ «Глибоке» про визнання права власності, яким його позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на майно бройлерної фабрики у м.Татарбунари Одеської області.

17 листопада 2011 року виконавчий комітет Татарбунарської міської ради виніс рішення №239, яким присвоїв адресу комплексу будівель, які розташовані на території майнового комплексу №1 дороги Одеса-Рені-135 км будівлям, які належать ОСОБА_1 згідно рішення Татарбунарського районного суду від 18.05.2011 року адресу м.Татарбунари комплекс №1, дорога Одеса-Рені 135 км та видати свідоцтво про право власності.

Рішенням виконавчого комітету Татарбунарської міської ради №192 від 26.11.2009 року вирішено оформити на ім`я ОСОБА_1 право приватної спільної часткової власності на 485/1000 частки майнового комплексу, розташованого на 135 км автодороги Одеса-Рені згідно рішення Татарбунарського районного суду від 07.03.2008 року.

Згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 26.11.2009 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради в обмін рішення Татарбунарського районного суду від 07.03.2008 року у справі №2-414/2006; 2-11/2007; 2-7/2008 є власником 485/1000 частки із приватної спільної часткової власності майнового комплексу №1, розташованого на автодорозі Одеса-Рені 135 км.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №469188321 від 20.03.2026 року вбачається, що Татарбунарською районною нотаріальною конторою на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 17.11.2005 року у справі №22-7569/2005 р. накладено арешт на належний ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) комплекс: Бройлерну фабрику, адреса: АДРЕСА_1 . Обтяження зареєстровано 23.11.2005 року за №2621436.

Адвокат Климук А.П. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про скасування арешту, накладеного ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2005 року у справі №22-7569/2005, оскільки 06 травня 2010 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право приватної спільної власності на майно бройлерної фабрики та на даний час необхідність у подальшому існуванні заходів забезпечення позову відпала.

Статтею 158 ЦПК України встановлено порядок скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що суд може скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

В свою чергу, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду

За наведених вище обставин, судом встановлено, що підстави забезпечення позову у цій справі відпали, а тому відсутні підстави для продовження дії застосування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим, заява про скасування забезпечення позову підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Климук Алли Петрівни в інтересах ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову-задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2005 року у справі №22-7569/2005.

Зняти арешт, накладений 23.11.2005 року Татарбунарською районною нотаріальною конторою на комплекс: Бройлерну фабрику, адреса: Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, майновий комплекс №1, дорога Одеса-Рені, 135 км. Номер РПВН 9555536. Реєстраційний номер обтяження 2621436.

Копію ухвали про скасування арешту направити до відповідних органів державної реєстрації обтяження прав на нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.А.Дем`янова