Рішення № 137878819, 30.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/277/26

Провадження № 2/455/369/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Клімченка М.І.,

секретар судового засідання Шайда Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 представник позивача адвокат Медвідь В.О. звернувся до суду з позовною заявою до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що позивач працює з 02.07.2008 на посаді лісничого Стрільбицького лісництва у Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємстві обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс». Наказом в.о. директора Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Домінік П.П. за № 75-К від 13.08.2019 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.09.2021 у справі № 455/1172/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та поновлено на посаді лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс». Постановою Львівського апеляційного суду від 24.05.2022 по справі № 455/1172/19, апеляційну скаргу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Наказом відповідача від 07.09.2021 за № 68-К «Про поновлення на роботу ОСОБА_1 », його поновлено на посаді лісничого Стрільбицького лісництва з 14.08.2019, що підтверджується копією наказу. Разом з тим, згідно із довідкою Старосамбірського ДЛГП ОКСЛП «Галсільліс» від 01.09.2025 за №105, заборгованість по невиплаті заробітної плати на 01.09.2025 становить 44895,16 грн., яка станом на подачу позову не погашена. Відтак, просив стягнути не виплачену заробітну плату в розмірі 44895,16 грн. Крім того, вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач систематично звертався за медичною допомогою та за період перебування на стаціонарному лікуванні у Хирівський міській лікарні позивач поніс витрати на лікування на загальну суму 13070,50 грн., які просив стягнути з відповідача. Також, просив стягнути моральну шкоду 100000 грн.

Ухвалою судді від 18.02.2026 справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 10 годину 00 хвилин 12.03.2026.

Ухвалою суду від 07.05.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Медвідь В.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, представник позивача в заяві просив справу розглянути за їх відсутності, позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до статті 223 ЦПК України.

В силу приписів частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Наказом №55-к від 02.07.2008 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконуючого обов`язки лісничого Стрільбицького лісництва, а наказом №1-д від 15.01.2009 позивача було призначено на посаду лісничого Стрільбицького лісництва.

З вказаної посади, відповідно до наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №75-к від 13.08.2019 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 », який виданий на підставі наказів №30 від 22.05.2019 та № 34 від 02.07.2019 лісничого ОСОБА_1 . Стрільбицького лісництва, за грубе порушення трудової дисципліни, було звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.09.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №30 від 22.05.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №75-К від 13.08.2019 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (а.с.8-23).

Постановою Львівського апеляційного суду від 24.05.2022 рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.09.2021 залишено без змін (а.с.24-27).

Наказом Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » №68-К від 07.09.2021 поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Стрільбицького лісництва з 14.08.2019 (а.с. 28).

З довідки № 105 від 01.09.2025, виданої ОСОБА_1 Старосамбірським ДЛГП «Галсільліс», видно що заборгованість по невиплаті заробітної плати станом на 01.09.2025 становить 44895,16 грн. (а.с.29).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до положень частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Нормами частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини вбачається той факт, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім своєчасно не виплачено заробітну плату, а відтак, на підставі статті 115 КЗпП України, підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата станом на 01.09.2025 в розмірі 44 895,16 грн.

Позовна вимога щодо відшкодування матеріальної шкоди також підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.10.2022 у справі № 455/995/22 (яке набрало законної сили), позовні вимоги задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано наказ Старосамбірського ДЛГП ОКСЛП «Галсільліс» за № 32-К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 » від 22.07.2022 (а.с.30-34).

Вказаним рішенням від 13.10.2022 у справі № 455/995/22 встановлено наступні обставини:

«9.9. Вищенаведені обставини також вказують на те, що Позивачу фактично не було забезпечено доступ до роботи і виконання його обов`язків, оскільки непроведення належної ревізії та непередання Позивачу лісництва, окрім порушення вимог Інструкції, має наслідком неможливість виконання Позивачем своїх обов`язків через необізнаність: (1) з поточним станом лісництва, (2) кількістю та якістю лісових насаджень, (3) обставинами незаконного вирубування та пошкодження дерев, станом натурного оформлення території лісового фонду, а також через нездійснення клеймування пнів незаконно вирубаних дерев та підсумку про обсяги незаконного вирубування дерев, а також непроведенням інших дій, які реалізуються в ході ревізії».

Крім цього, 19.09.2023 позивач звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із позовом до Старосамбірського ДЛГП ОКСЛП «Галсільліс» про стягнення матеріальної допомоги, премії, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 27.09.2024 у справі № 455/1995/23, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено частково (а.с.35-40).

Вказаним рішенням від 27.09.2024 у справі № 455/1995/23 встановлено наступні обставини:

«Не дивлячись на формальне виконання Відповідачем рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.09.2021 року у справі № 455/1172/19 про поновлення Позивача на роботі шляхом видання наказу директора Відповідача №68-К від 07.09.2021 року про поновлення Позивача на посаді лісничого Стрільбицького лісництва з 14.08.2019 року, фактично, Стрільбицьке лісництво у порядку встановленому Інструкцією про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженою наказом Державного комітету лісового господарства України 08.02 2010 р. № 23 - Позивачу як лісничому передано не було як в межах та площею на момент його незаконного звільнення згідно з наказом Відповідача № 75-К від 13.08.2019 року, так і в інших межах, з урахуванням обставин змін меж Стрільбицького лісництва, що вказувались судом вище».

За таких обставин, суд вважає, що позивач фактично позбавлений можливості виконувати свої трудові обов`язки у тому обсязі, в якому він їх виконував до його незаконного звільнення 13.08.2019, що порушує його трудові права як лісничого протягом декількох років.

Рішеннями Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.10.2022 у справі № 455/995/22 та від 08.02.2023 у справі № 455/1481/22 визнано незаконними та скасовані наказ відповідача № 32-К від 22.07.2022 та № 54-К від 21.09.2022 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим, доводи позивача про систематичне намагання відповідача формально та необґрунтовано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності визнаються судом доведеними.

В результаті неправомірних дій відповідача у справі, ОСОБА_1 протягом 2024 та 2025 років систематично звертався за медичною допомогою та перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:

- в період з 15.08.2024 по 23.08.2024 в Хирівській міській лікарні, що підтверджується випискою № 2830 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.08.2024 (вважає себе хворим протягом місяця, коли на фоні частих стресів, які пов`язані з професійною діяльністю, частими конфліктними ситуаціями ……);

- в період з 09.09.2024 по 18.09.2024 в Хирівській міській лікарні, що підтверджується випискою № 3056 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.09.2024 (хворіє довший час. Напередодні переніс стрес, емоційне довготривале перевантаження, з чим і пов`язує дану симптоматику……);

- в період з 11.10.2024 по 25.10.2024 в Хирівській міській лікарні, що підтверджується випискою № 3547 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25.10.2024 (хворіє декілька місяців, напередодні переніс часті емоційні навантаження, які пов`язує з професійною діяльністю, частими конфліктними ситуаціями на роботі …..);

- в період з 12.03.2025 по 21.03.2025 в Хирівській міській лікарні, що підтверджується випискою № 880 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21.03.2025 (хворіє більше року, коли на фоні частих стресових ситуацій, почав підвищувати АТ, неодноразово лікувався стаціонарно, ліки приймає регулярно, стан погіршився після емоційних переживань……).

Як вбачається з виписок із медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , погіршення його стану здоров`я пов`язане саме із його професійною діяльністю та роботою на посаді лісничого Стрільбицького лісництва, оскільки це єдине місце роботи позивача у справі, а відтак, усі емоційні навантаження та часті конфліктні ситуації пов`язані саме із вказаними обставинами, які підтверджуються рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.10.2022 у справі № 455/995/22 та від 27.09.2024 у справі № 455/1995/23.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

За період перебування на стаціонарному лікуванні у Хирівській міській лікарні позивач поніс витрати на лікування на загальну суму 13070,50 грн., що підтверджується копіями відповідних фіскальних чеків на придбання ліків, які в силу вимог статей 22 та 1166 ЦК України, підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у справі.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (частина 1 статті 237-1 КЗпП України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частини третя, четверта статті 23 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 25.05.2022 в справі №487/6970/20, від 24.01.2024 у справі № 755/3443/21 зазначено, що: «зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи».

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи при рівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі №487/6970/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 в справі №477/874/19 вказано, що «абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати».

У постанові Верховного Суду від 17.11.2023 у справі №326/789/21 зазначено, що: «У постанові Верховного Суду України від 25.04.2012 у справі №6-23цс12 зроблено висновок, що «КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин, то висновок суду касаційної інстанції, викладений у судових рішеннях у справі, яка переглядається, є законним і обґрунтованим. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати».

Аналогічний висновок викладений у постанові від 24.01.2024 у праві №755/3443/21.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить із ступеня та характеру перенесених позивачем моральних страждань, що були викликані порушенням його гарантованого конституцією права на працю, характеру та способу заподіяння моральної шкоди.

Встановлено, що в результаті неправомірної затримки розрахунку по заробітній платі відповідачем, позивачу завдано моральних страждань, які виразились у втраті нормальних життєвих стосунків, оскільки він тривалий час залишався без належних йому грошових коштів, у зв`язку зі невиплатою заробітної плати, змушений був звернутися до суду та вживати додаткових зусиль для організації свого життя, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з відповідача на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 20000 грн., що є достатнім та співмірним у даній спірній ситуації.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3328,90 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1643 грн. 01 коп. (3328,90х77965,66/157965,66).

Керуючись статтями 13, 81,127,259,264,265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (поштовий індекс 82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, буд. 6, код ЄДРПОУ: 30742131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 44895 (сорок чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 16 копійок.

Стягнути із Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (поштовий індекс 82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, буд. 6, код ЄДРПОУ: 30742131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду витрачену на лікування у розмірі 13070 (тринадцять тисяч сімдесят) гривень 50 копійок.

Стягнути із Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (поштовий індекс 82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, буд. 6, код ЄДРПОУ: 30742131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) завдану моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (поштовий індекс 82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, буд. 6, код ЄДРПОУ: 30742131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, що становлять 1643 (одну тисячу шістсот сорок три) гривні 01 копійку судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Дата складання повного судового рішення 30.06.2026.

Суддя М.І. Клімченко