Ухвала суду № 137878774, 18.06.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2171/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т.В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокалі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд з даною скаргою на бездіяльність державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просить зобов`язати відділ ДВС зняти заборону на майно (арешт коштів боржника), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №20069634, винесеної державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ.

Скаргу мотивує тим, що Сокальським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на виконання рішення №2-10709 від 30.04.2010р. Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська відкрито виконавче провадження 05.07.2010р. №20069634 в рамках якого накладено арешт до розгляду справи по суті на моє майно та кошти. Станом на 03.02.2026 року виконавче провадження завершено, а сума коштів що підлягає стягненню становить - 0,00грн. 03.02.2026р. Сокальським відділенням AT КБ «ПриватБанк» видано інформаційні довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором E/V331 від 18.05.2007р. та закриття кредиту 25.02.2013р., а також кредитним договором E/V53 від 11.05.2005р. та закриття кредиту 01.08.2007р. Зазначає, що з наведеного випливає, що рішення суду про стягнення грошових коштів було виконане, боргу перед фінансовою установою у скаржника немає.

Зазначає, що нещодавно у додатку «Приват24» він виявив, що його інтернет картка та картка для виплат заблоковані (картки обмежені). Також у додатку надійшло сповіщення про обмеження його рахунків, а підставою зазначено - арешт виконавчої служби. Звернувшись до AT КБ «ПриватБанк» із заявою щодо вирішення даної ситуації йому повідомлено, що 16.09.2023р. було отримано постанову про арешт коштів боржника від 05.07.2010р. ВП №20069634. З метою захисту своїх прав скаржник звертався до Сокальського відділу ДВС про зняття арешту (заборони) майна, однак у задоволенні його прохання відмовлено та усно повідомлено, що справа перебуває в архіві та мабуть це помилка в банку. Вважає таку відмову суб`єкта оскарження неправомірною, такою, що порушує права та законні інтереси боржника, у зв`язку з чим звертається до суду з даною скаргою з метою відновлення порушених прав та усунення неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця.

Скаржник зазначає, що у державного виконавця наявні законні підстави для зняття арешту (заборони відчуження) з нерухомого майна боржника, оскільки заборгованість за виконавчим провадженням була погашена у повному обсязі, що підтверджується належними довідками з банку та обтяження за своєю правовою природою є арештом, зняття якого відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» належить до повноважень державного виконавця, що призвело до порушення прав і законних інтересів боржника.

У відзиві на скаргу представник Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зокрема зазначив, що скаргу вважає безпідставною, та такою, що не підлягає до задоволення. Зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 20069634 з виконання ухвали про забезпечення позову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-10709 від 30.04.2010 про накладення арешту до розгляду справи по суті на майно та кошти, що належать ОСОБА_1 та знаходяться в нього або інших осіб: 1) нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2) Інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 ; 3)/ грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача ОСОБА_1 в ПАТ КБ ПриватБанк.

В межах даного виконавчого провадження 05.07.2010р. державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано для виконання до AT КБ «Приватбанк». Вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням у зв`язку із повним виконанням вимог ухвали про забезпечення позову. Жодної додаткової постанови про арешт коштів боржника у 2023 році державним виконавцем відділу не виносилось.

Станом на 15.06.2026 ухвала про скасування заходів забезпечення позову на адресу відділу не надходила у зв`язку із чим у державного виконавця відділу відсутні підстави щодо самостійного зняття заходів забезпечення позову, які встановлені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-10709 від.30.04.2010р. Відповідно, у задоволенні скарги просить відмовити.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд скарги проводити у його відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити.

Представником Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області в судове засідання не прибув, у відзиві на скаргу просив судове засідання проводити у його відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Сокальському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області знаходилося виконавче провадження ВП 20069634 з виконання ухвали про забезпечення позову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-10709 від 30.04.2010 про накладення арешту до розгляду справи по суті на майно та кошти, що належать ОСОБА_1 та знаходяться в нього або інших осіб: 1) нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2) Інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 ; 3) Грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача ОСОБА_1 в ПАТ КБ ПриватБанк.

Згідно роздрукованої інформації із реєстру виконавчих проваджень від 15.06.2026р., зокрема встановлено, що у Сокальський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області 05.07.2010р. на виконання надійшла ухвала від 30.04.2010р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-10709 про накладення арешту до розгляду справи по суті на майно та кошти, що належать ОСОБА_1 .

В межах даного виконавчого провадження 05.07.2010р. державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано для виконання до AT КБ «Приватбанк».

Вказане виконавче провадження 21.07.2010р. закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням вимог ухвали про забезпечення позову.

03.02.2026р. Сокальським відділенням AT КБ «ПриватБанк» видано інформаційні довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором E/V331 від 18.05.2007р. та закриття кредиту 25.02.2013р., а також кредитним договором E/V53 від 11.05.2005р. та закриття кредиту 01.08.2007р.

В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено, що виконавче провадження ВП 20069634 у якому скаржник просить зняти заборону на майно було відкрите на підставі ухвали про забезпечення позову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2010р. в справі №2-10709 про накладення арешту до розгляду справи по суті на майно та кошти, що належать ОСОБА_1 . Дане виконавче провадження закінчене 21.07.2010р.

Скаржник допустив хибне припущення, що природою арешту майна є постанова державного виконавця в ході виконання рішення суду, в той час як арешт був накладений на виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п.6 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що у відділу ДВС відсутні відомості щодо судового рішення про скасування заходів забезпечення позову вжитих згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2010р. в справі №2-10709, відповідно підстав для скасування таких державним виконавцем немає.

В свою чергу, скаржник як сторону у справі №2-10709 вправі звернутися до суду який вживав заходів забезпечення позову із відповідною заявою про скасування таких.

Таким чином, виходячи із обставин справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 450, 451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання її копії.

Головуючий: Т. В. Струс