Постанова № 137878741, 29.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4182/25

Провадження № 3/505/121/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.05.2026 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Киларь Н.А.

за участю:

адвоката Коваленко Т.В.

у відсутності особи відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2025 року о 21 годині 40 хвилини по вулиці Соборна в м. Подільськ, Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan j10, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив за допомогою приладу Драгер (результат тесту 0,61 %). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засіданні призначені на 10 грудня 2025 року, 19 січня 2026 року, 02 березня 2026 року, 26 березня 2026 року, 22 квітня 2026 року, 01 травня 2026 року, 29 травня 2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні адвокат Коваленко Т.В. пояснила, що ОСОБА_1 повідомлений судом про дату і час дату судового розгляду, однак не зміг з`явитись та є військовослужбовцем і просила розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки вона представляє його інтереси.

Заслухавши думку адвоката Коваленко Т.В., суд постановив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 відносно якого складено адміністративний протокол, оскільки він належним чином повідомлений судом про час, місце і дату судового розгляду, а адвокат Коваленко Т.В. представляє його інтереси, а тому право на захист ОСОБА_1 не порушено.

В судовому засіданні адвокат Коваленко Т.В. повідомила суду, що ОСОБА_1 не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та заявила клопотання про виклик і допит в якості свідка: поліцейського ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що він є поліцейським СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області і 12 листопада 2025 року біля 21 години 30 хвилин, більш точно не пам`ятає, під час патрулювання, в складі групи реагування з поліцейським ОСОБА_3 вони зупинили автомобіль Nissan j10, на підставі п. 10 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», який надає право патрульним зупиняти транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні. Коли вийшов водій, він попросив пред`явити посвідчення водія та виявив, що водій перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння. В подальшому він запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» на місці або в Подільській міській лікарні. Вказав, що водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат був позитивний, однак скільки було промілей не пам`ятає, після чого він склав протокол. Також свідок ОСОБА_2 , відповідаючи на запитання адвоката Коваленко Т.В., повідомив, що можливо з технічних причин не проводилась відеофікзація з 21 години 55 хвилин по 22 годину 43 хвилини. Пояснив, що водій повідомляв, що він є військовослужбовцем, однак ніяких документів, які б це підтвердили він не надавав.

Адвокат Коваленко Т.В. в судовому засіданні звернула увагу суду, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ОСОБА_1 свою вину не визнає. Вказала, що твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується відмовою від підпису акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Тому за таких обставин огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися у найближчому закладі охорони здоров`я, проте доказів проведення такого огляду до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Отже, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, що тягне за собою недійсність огляду. З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушень пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, через відсутність доказів перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746). Адвокат Коваленко Т.В. вказала, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку адвоката Коваленко Т.В., покази свідка ОСОБА_2 та дослідивши письмові докази і диск з відеозаписами, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України - водієві категорично забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511329 від 12 листопада 2025 року, водій ОСОБА_1 12 листопада 2025 року о 21 годині 40 хвилини по вулиці Соборна в м. Подільськ, Одеської області керував автомобілем Nissan j10, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив за допомогою приладу Драгер (результат 0,61 %).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- чеком Драгер ALCOTEST 6820 (результат 0,61 %) від 12 листопада 2025 року (а.с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с. 4);

- направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5);

- відеозаписами зафіксованими на DVD диску (а.с. 15).

Аналіз досліджених під час судового розгляду доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення ним вимог п. 2.9а ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 12 листопада 2025 року.

- (файл 0000000_00000020251112214615_009.МР4) на 00:48:56, поліцейський Марчук Є. пропонує ОСОБА_1 вибрати муштук та оглянути його на цілісність. ОСОБА_1 повідомляє, що випив одну пляшку пива. Поліцейський робить пробний тест, озвучує «Алкоголю не має». Тест №1970 ОСОБА_1 дує до щелчка, результат 0,61 проміле).

На відео зафіксовано, як поліцейський встановив анкетні данні ОСОБА_1 , запропонував надати письмові пояснення, озвучив протокол. ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився. .

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).

Суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду справи. Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Г.В. Павловська