Рішення № 137878508, 02.07.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 462/8113/25

(провадження № 2/439/402/26)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В..,

при секретарі Скорик І.Б.,

представника позивача Єськової О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Броди цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить суд: стягнути зі ОСОБА_2 суму заборгованості за договорами у загальному розмірі 31 799,55 грн, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір № 3488800451-69271. 25 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_2 укладено договір №555145956210. 07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір №07-09/21, відповідно до якого відступлено права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №3488800451-69271. 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого відступлено права вимоги, в тому числі за договором №3488800451-69271. 28 серпня 2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №28-08/25, відповідно до якого відступлено права вимоги на користь позивача, в тому числі за договором №3488800451-69271. 18 грудня 2023 року між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь позивача права вимоги за договором №555145956210.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за вказаними договорами у останнього утворилась заборгованість у розмірі 31 799,55 грн.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 12.01.2026 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

05.05.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Онищук Т.Н. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково. Обґрунтовуючи позицію, зазначив, що відповідач дійсно уклав оспорювані договори позики: № 3488800451-69271 від 27.04.2021 року з ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та № 555145956210 від 25.04.2021 року з ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», за якими отримав кошти в розмірі 3500,00 грн та 3000,00 грн відповідно.

Водночас представник наголосив, що після спливу визначеного договорами строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а інтереси кредитора у таких правовідносинах забезпечуються нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України. У зв`язку з цим вважає вимоги про стягнення нарахованих процентів необґрунтованими та такими, що підлягають лише частковому задоволенню.

Крім того, посилаючись на правові позиції Верховного Суду щодо співмірності, реальності та розумності судових витрат, представник відповідача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 2000,00 грн. Також у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

12.05.2026 року представник позивача ТзОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" Ушакова М.І. подала до суду відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтувала тим, що нарахування заборгованості за оспорюваними договорами здійснювалося в межах строків та на умовах, погоджених сторонами при їх добровільному підписанні.

Позивач зазначив, що за Договором № 555145956210 від 25.04.2021 року нарахування стандартної фіксованої ставки здійснювалося в межах строку надання позики та періоду прострочення відповідно до умов договору. Щодо Договору № 3488800451-69271 від 27.04.2021 року вказав, що пунктом 9.7 сторони погодили право кредитора нараховувати плату за користування коштами після закінчення строку дії договору на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі базової ставки. Оскільки відповідач не надав власного контр розрахунку боргу, його незгода з арифметичними нарахуваннями є безпідставною.

Окрім цього, представник позивача заперечувала проти зменшення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду. Акцентувала увагу на тому, що відповідач не довів не співмірності цих витрат, а розмір гонорару визначається виключно договором між адвокатом та клієнтом на засадах свободи договору, у зв`язку з чим суд не має підстав для їхнього обмеження за відсутності належного обґрунтування.

У судовому засіданні представник позивача на позові наполягала з підстав викладених у позові.

Відповідач, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача адвокат Онищук Т.Н. в судовому засіданні позов визнав частково з підстав викладених у його заяві відзиві.

Відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір № 3488800451-69271 на перерахування грошових коштів у розмірі 3 500,00 грн. Дата повернення кредиту 17 травня 2021 року включно, термін користування 20 діб.

Відповідно до п. 3.7 Договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно графіку розрахунків.

У графіку розрахунків зазначено акційний графік в період з 27.04.2021 по 17.05.20210 та базовий графік до фактичної дати повернення кредиту.

Відповідно до п. 9.4 Договору позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702,00% річних.

Відповідно до п. 9.7 Договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі передбаченому п.п. 9.4 цього договору.

25 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_2 укладено договір №555145956210 щодо надання позики у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору позики Сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: 1.1.1.2 Стандартна процента ставка, фіксована 950.00% річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в пп 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідач підписав зазначені договори добровільно, засвідчивши свою згоду з усіма їхніми умовами, зокрема й щодо розміру відсоткових ставок (950,00% річних за Договором № 555145956210 та 702,00% річних за Договором № 3488800451-69271), а також порядку їх нарахування в період прострочення та після закінчення строку дії договору (п. 9.7 Договору № 3488800451-69271 та п. 1.1.1.2 Договору № 555145956210). Матеріали справи не містять доказів визнання цих договорів чи їх окремих частин недійсними.

07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 07-09/21 щодо відступлення права вимоги за договором № 3488800451-69271.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 щодо відступлення права вимоги за договором №3488800451-69271. 28 серпня 2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №28-08/25, за яким право вимоги за договором № 3488800451-69271 перейшло до позивача.

18 грудня 2023 року між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за договором №555145956210.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3488800451-69271. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3488800451-69271.

Отже, право грошової вимоги за вказаними договорами на підставі договорів факторингу перейшло до позивача ТзОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС". Позивач виконав свої зобов`язання щодо надання коштів у повному обсязі, проте відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором № 3488800451-69271 у розмірі 24114,75 грн. (із яких: 3500,00 грн. - тіло, 20614,75 грн. - проценти) та за Договором № 555145956210 у розмірі 7684,80 грн. (із яких: 3000,00 грн. - тіло, 4684,80 грн. - проценти) є повністю доведеними.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "Факторинг Партнерс" на підставі укладених договорів факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_2 , відповідно до умов договору № 3488800451-69271 та Договором № 555145956210

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договорами факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що клієнт передає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи містяться витяги з реєстру боржників, в яких зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки представником не подано контррозрахунку заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не виконано умов договору, суд уважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості у розмірі 31 799,55 грн. обґрунтованими.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювало адвокатське обєднання «Лігал Ассістанс» на підставі Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: Заява на надання юридичної допомоги № 248 від 01.09.2025 року; Витяг з Акту про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року та.

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг адвоката (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ « Факторинг Партнерс» витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 13 000,00 грн. є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 7 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість у розмірі 31 799.55 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 7 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Рахімова