Рішення № 137877211, 26.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/622/26

Номер провадження2/173/1127/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

повне

26 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №9458939, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредит надано на умовах строковості, зворотності та платності.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ.Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9458939 від 13.01.2024.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9458939 від 13.01.2024 у розмірі 26264,00, з них: 8000,00 грн заборгованість за сумою кредиту, 17784,00 грн заборгованість за проценти, 480,00 заборгованість за комісією за видачу кредиту, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Провадження у справі відкрито 15.04.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надав. Відзив на позов відповідачем не поданий.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочно, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №9458939, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений цим договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній договором, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до умов договору:ТОВ «Мілоан» надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн; тип кредиту кредит; строк 105 днів (пільговий період -15 днів, завершується 28.01.2024 та поточний період 90 днів, завершується 27.04.2024). Процентна ставка 1,02% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду. Стандартна ставка 2,30% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду. Процентна ставка фіксована. Комісія за надання кредиту 480,00 грн.Кредит надається позичальнику безготівково з використанням картки 516878*09.

До договору додано додаток №1 Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту.

Всі документи підписано позичальником одноразовим ідентифікатором (680162). Ідентифікацію особи підтверджено довідкою про ідентифікацію.

Факт перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів за кредитним договором №9458939, укладеним з ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 120188222 від 13.01.2024.

В матеріалах справи також міститься розрахунок заборгованості та виписка з особового рахунку за кредитним договором № 9458939 від 13.01.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 станом на 12.02.2026 має заборгованість у розмірі 26264,00 грн, з яких: 8000,00 грн.- заборгованість по тілу кредиту; 17784,00 грн заборгованість за відсотками;480,00 грн заборгованість за комісією.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9458939 від 13.01.2024.

На підтвердження факту укладення договору відступлення прав вимоги та переходу до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням останнім надано: договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, додаткову угоду № 1 від 04.02.2025 до Договору від 28.05.2024, акт приймання - передачі реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, платіжну інструкцію № 2258 від 28.05.2024.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданнямкредиту.

З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу, внаслідок чого фактор набуває права вимоги до боржника в обсязі, визначеному договором.

Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що ТОВ «Мілоан» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість, яка виникла за невиконання умов кредитного договору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.5.2, 1.5.3 договору строк кредитування становить 105 днів; за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за процентною ставкою 1,02 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а проценти протягом поточного періоду за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування процентів здійснювалося за ставкою 1,02 % на день за період з 14.01.2024 по 28.01.2024, а за ставкою 2,30 % на день за період з 29.01.2024 по 27.04.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Водночас пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки становить: протягом перших 120 днів 2,5 %, протягом наступних 120 днів 1,5 %, а після спливу зазначеного строку 1 %.

Таким чином, у період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно максимальна денна процентна ставка становила 2,5 %, а починаючи з 22 квітня 2024 року 1,5 %.

Оскільки кредитний договір укладено 13.01.2024, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наведені положення Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд доходить висновку, що нарахування процентів за ставкою 1,02 % за період з 14.01.2024 по 28.01.2024 та за ставкою 2,30 % за період з 29.01.2024 по 21.04.2024 не суперечить вимогам закону, оскільки зазначена ставка не перевищувала граничний розмір 2,5 % на день, встановлений на відповідний період.

Водночас, починаючи з 22.04.2024, максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 % на день, у зв`язку з чим нарахування процентів за ставкою 2,30 % за період з 22.04.2024 по 27.04.2024 суперечить імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з цим проценти за зазначений період підлягають нарахуванню виходячи із максимально допустимої ставки 1,5 % на день.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню частково: проценти за період до 21.04.2024 підлягають стягненню відповідно до умов договору, а за період з 22.04.2024 по 27.04.2024 виходячи із максимально допустимої денної процентної ставки 1,5 %.

Таким чином, проценти підлягають нарахуванню:

за період з 14.01.2024 по 28.01.2024 (15 днів) за ставкою 1,02 % на день: 8000 грн * 1,02 % * 15 днів = 1224,00 грн;

за період з 29.01.2024 по 21.04.2024 (84 дні) за ставкою 2,30 % на день: 8000 грн * 2,30 % * 84 дні = 15456,00 грн;

за період з 22.04.2024 по 27.04.2024 (6 днів) за ставкою 1,50 % на день: 8000 грн * 1,50 % * 6 днів = 720,00 грн.

Отже, загальний розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 17400,00 грн.

У зв`язку з наведеним позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі.

Водночас, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, з урахуванням проведеного судом розрахунку, загальна сума заборгованості становить 25880 грн: 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 17400,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 480 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у сумі 8000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт надання послуг № Д/16777 від 12.02.2026 з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, виконаних АО «Апологет», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», щодо стягнення кредитної заборгованості.

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 8000,00 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позовними вимогами у розмірі 26264,00 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція сторін, зокрема ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правової допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн., на відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2623,50 (25880х 2662,40/26264) грн..

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9458939 від 13.01.2024 у розмірі 25880 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2623 (дві тисячі шістсот двадцять три ) грн 50 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Повний текст рішення складений 30.06.2026.

Суддя: Є.В. Челюбєєв