Рішення № 137876897, 01.07.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1261/26

Провадження № 2/507/750/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 10 березня 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 128644, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено факторингу № 23072025, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 128644 від 10 березня 2025 року.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконала свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» за кредитним договором № 128644 від 10 березня 2025 року у розмірі 24232 грн. 50 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала в частині отриманого кредиту.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с. 10).

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між 10 березня 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 128644, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено факторингу № 23072025, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 128644 від 10 березня 2025 року.

Відповідач умови кредитного договору не виконала та за розрахунком позивача, ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 128644 від 10 березня 2025 року у розмірі 24232 грн. 50 коп.,з яких: 7500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками., 1710 грн. 75 коп. - сума заборгованості по комісії, 15 000 грн. сума заборгованості по штрафним санкціям.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до Договорів факторингу набуло право вимоги до відповідача за договором № 2962908 від 30 листопада 2019 року.

Частиною 1статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір № 128644 від 10 березня 2025 року укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом.

Позивач умови виконав, що підтверджується довідками про перерахування суми кредиту та не оспорюється відповідачем.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач умови кредитного договору не виконав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки (пені, штрафу) суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обов`язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд на підставі положень ч.3 ст.551 ЦК України , враховуючи розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій, їх співмірність, вважає, що розмір неустойки підлягає зменшенню до 1000 грн.

Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості на користь позивача, а саме у розмірі 10 232 грн. 50 коп., з яких: 7500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 21 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками., 1710 грн. 75 коп. - сума заборгованості по комісії 1000 грн. пеня/штраф, у задоволенні решти позову щодо стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору , що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.1).

Вимоги позивача задоволені частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 124 грн. 23 коп.

Позивач в позові зазначає, що витрати на професійну правову допомогу складають 6000 грн. Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 128644 від 10 березня 2025 року у розмірі 10 232 грн. 50 коп., у задоволенні решти позову щодо стягнення неустойки відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судові витрати у загальному розмірі 4 124 грн. 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ: 43657029 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Т.П. Дармакука