Ухвала суду № 137876752, 02.07.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/789/26

Провадження № 2/492/829/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням

ухвали про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2026 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Пред`явлена позовна заява в силу ст. 185 ЦПК України ухвалою судді від 26 травня 2026 року була залишена без руху, оскільки була подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не було зазначене місце проживання позивача.

Крім того, позивачем не було зазначене повне місце проживання відповідача: поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позивачем не було вказано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, позивачем лише було зазначено, що позов подається про стягнення аліментів на двох дітей, не зазначено прізвища, імена та по батькові дітей, їх дати народження, на утримання яких позивачка просить суд стягнути аліменти. Крім того, з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 не вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини.

Таким чином, позивачці необхідно було надати копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , з перекладом у встановленому законом порядку на українську мову.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, однак, ці підстави позивачем в позовній заяві не були зазначені.

Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, однак, позивачкою не додано доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Крім того, умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не були завірені належним чином.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголосив, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Проте, позивачкою було подано копії додатків, які не були засвідчені в установленому законом порядку.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, не містять відмітку «З оригіналом згідно» та підпис особи, відсутні відмітки з ініціалами та прізвищем, особи, яка їх завірила, дати засвідчення копії, а тому такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів слід зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Також, положеннями частини 1 статті 177 ЦПК України регламентовано, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Згідно змісту абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України, документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Ураховуючи викладене, позивачці необхідно було надіслати відповідачу копію позовної заяви і додані до неї документи та подати суду докази такої відправки, у порядку передбаченому законом.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлювали вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Звернуто увагу позивача на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, попереджено позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачці.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягав в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в ухвалі суду.

Для усунення недоліків позовної заяви судом був установлений строк в десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення заяви без руху від 26 травня 2026 року, та роз`яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу 27 травня 2026 року позивачка отримала ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 26 травня 2026 року у зв`язку з чим позивачка повинна була усунути зазначені в ухвалі суду недоліки по 07 червня 2026 року включно, однак ні від позивача, ні від представника позивача заява з виправленими недоліками до канцелярії суду не надходила. Крім того, станом на 02 липня 2026 року позовна заява з виправленими недоліками до суду не надійшла.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, суд зазначає, що позивачкою неналежно здійснюються її процесуальні права і виконуються процесуальні обов`язки, що виражається у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання вимог ухвали від 26.05.2026 року, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, підлягає поверненню позивачці на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Тому, на підставі викладеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, необхідно вважати неподаною і повернути позивачеві.

Разом з тим, в силу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачці ОСОБА_1 підлягає поверненню сума судового збору у розмірі 1 996,80 грн., сплачена при зверненні до суду, що підтверджено відповідною квитанцією № 5659-1933-1496-7104 від 16 травня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, вважати неподаною та повернути позивачці.

Повідомити позивачці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок, відповідно квитанції № 5659-1933-1496-7104 від 16 травня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір сплачений в сумі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок, за квитанцією № 5659-1933-1496-7104 від 16 травня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 02.07.2026 року.

Суддя В.І. Черевата