Рішення № 137876392, 02.07.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/810/26

Провадження №2/485/576/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу №485/810/26, провадження №2/485/576/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 19 685,59 грн та понесених судових витрат.

Позов мотивовано тим, що 03 лютого 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №90760995 про споживчий кредит, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4000,00 грн, строк кредиту 365 днів. 06 квітня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №06-04/26, за яким до останнього перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №90760995 від 03.02.2025. Посилаючись на те, що відповідачка кредитні кошти не сплачує, позивач просив суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 685,59 грн, з яких: 4000,00 грн - тіло кредиту; 14 600,00 грн - нараховані проценти; 1085,00 грн заборгованість за пенею.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 19 685,59 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 04 червня 2026 року відкрила провадження у справі, постановила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.124/.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомила.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що 03 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 90760995.

Відповідно до розділу 2 договору кредит надається в сумі 4000 грн, строк користування кредитним коштами - 365 днів, який починається з 03.02.2025 та закінчується 02.02.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Згідно з пунктом 2.4 договору дисконтний період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.02.2025 (рекомендована дата платежу).

Зі змісту пункту 2.5 поточний період складає 351 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і завершується 02.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до пункту 2.6 договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.

Згідно з пунктом 2.7 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Товариство має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, плати за користування Кредитом у вигляді нарахованих процентів та пені (у разі застосування), в тому числі в разі: виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання кредиту, отримання негативної інформації про Позичальника з Бюро кредитних історій, або з інших джерел; хоча б одноразового порушення Позичальником взятих на себе зобов`язань, у т.ч. пов`язаних зі сплатою належних з нього до сплати згідно Графіку розрахунків платежів, тощо. В разі порушення Позичальником строків оплати процентів за користування кредитом анулювати застосування Заохочення (процентної ставки визначеної Програмою лояльності та/чи ПРАВИЛАМИ АКЦІЙНИХ умов отримання кредиту) та здійснити перерахунок процентів за фактичний час користування кредитом за процентною ставкою визначеною у п. 2.7. Договору (п.п.4.2.2.1, 4.2.2.2 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 03 лютого 2025 року шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора NTg3MTVk /зворот а.с.36/.

ТОВ «ЕКО ФІН» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 гривень. Вказана обставина підтверджується копією квитанції №43856-89126-32943 від 03 лютого 2025 року /а.с.21/.

Окрім того, 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 скеровано заяву про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), на підставі якої 17.02.2025 між сторонами укладено додатковий договір про пролонгацію №1/90760995 до договору про споживчий кредит/кредитного договору від 03.02.2025 №90760995, за умовами якого сторони погодили пролонгувати дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 03.03.2025 /а.с.74-83/.

Згідно з випискою за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН», заборгованість ОСОБА_1 становить 19 563,27 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 14 600,00 грн - заборгованість за відсотками; 963,27 грн заборгованість за пенею /а.с.23-24/.

За даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 24.04.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 19 685,59 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 14 600,00 грн - заборгованість за відсотками; 1085,59 грн заборгованість за пенею /а.с.37/.

06 квітня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-04/26, за умовами якого ТОВ «ЕКО ФІН» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі й за кредитним договором, укладеним між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 №90760995 від 03.02.2025 /а.с.38-45/.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-04/26 від 06.04.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 19 563,27 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 14 600,00 грн - заборгованість за відсотками; 963,27 грн заборгованість за пенею /а.с.46-48/.

15 квітня 2026 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості №16461646 від 14.04.2026, яка залишена без виконання /а.с.18-20/.

Норми права використані судом

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, висловлена позиція, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу, який прийняв права вимоги до боржника, в тому числі і відповідача за договором факторингу не повернуті, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно частини 2 зазначеної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.1046-1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд зазначає, що спірний кредитний договір містить всі істотні умови кредитного договору, передбачені законодавством України, і відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом в договорі.

Отже, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків підлягає до задоволення.

Щодо стягнення заборгованості за пенею

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з наведеним, відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою за кредитним договором №90760995 від 03.02.2025 у розмірі 1085,59 грн безпідставні та задоволенню не підлягають, а отже позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас із змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмірвитрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір про надання правової допомоги №02-07/2024, предметом якого є надання клієнту юридичної допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного ТОВ «Факторинг Партнерс» з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», перелік послуг та їх ціни, заявку про надання юридичної допомоги №142 від 07.04.2026, якою погоджено надання позивачу правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години на суму 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години на суму 6000 грн, та витяг з Акту №32 про надання юридичної допомоги від 15.04.2026 /а.с.64-71/.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи та заперечення відповідача про розміру витрат на професійну правничу допомогу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, слід зазначити, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 грн.

Щодо судових витрат

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 18 600,00 грн заборгованості за кредитним договором, задовольнивши 94,48% позовних вимог.

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2515,43 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»заборгованість за кредитним договором №90760995 від 03.02.2025 у загальному розмірі 18 600,00 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у загальному розмірі 6515,43 (шість тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень сорок три копійки) грн, які складаються з: судового збору 2515,43 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень сорок три копійки), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 02 липня 2026 року.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.П.Бодрова