Рішення № 137875951, 30.06.2026, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/93/26

Провадження № 2/943/690/2026

30 червня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із цим позовом. Просить визнати за нею право власності на спадкове майно (житловий будинок), а також просить визнати за нею право на завершення приватизації земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , позивачка є спадкоємцем після його смерті за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, направивши суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, заявлений позов підтримує в повному обсязі, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направивши суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності представника.

Запити до державного нотаріуса здійснювалися неодноразово, проте відповіді не надходили, а тому суд розглянув справу на підставі наявних матеріалів, що відповідають положенням ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 вересня 2006 року, підтверджено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 вересня 1959 року, підтверджено, що ОСОБА_4 (позивачка) є донькою ОСОБА_2 .

Відповідно до повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29 липня 1997 року, підтверджено, що позивачка ОСОБА_5 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 27 версеня 2017 року, в справі №440/1364/17, встановлено належність ОСОБА_1 повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29 липня 1997 року.

Після смерті ОСОБА_2 (спадкодавця) відкрилася спадщина на:

- житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 0,60 га, (земельна ділянка площею 0,1258 га з кадастровим номером: 4620684600:06:006:0061, земельна ділянка площею 0,2450 га з кадастровим номером: 4620684600:06:006:0062), для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Переволочна Золочівського району Львівської області.

Відповідно до довідки від 19.11.2025 року №426, виданої Соколівським старостинським округом Буської міської територіальної громади, підтверджено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , згідно даних погосподарських книг житловий будинок, що належав померлому ОСОБА_2 , знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_7 від 02.12.2025 року вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , 1960 року побудови, загальною площею 69,0 кв.м. придатний для проживання, відповідає технічним нормам побудови.

Належність земельної ділянки ОСОБА_2 підтверджується Архівним витягом від 06.10.2020 року №619, виданим Буською РДА на підставі ухвали Переволочненської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 08.11.1993 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Переволочненської сільської ради, яким ухвалено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,60 га.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HA-3202516492025 від 24.12.2025 року підтверджується, що земельній ділянці площею 0,2450 га присвоєно кадастровий номер: 4620684600:06:006:0062.

Крім того, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HA-5601134902025 від 19.12.2025 року підтверджується, що земельній ділянці площею 0,1258 га присвоєно кадастровий номер: 4620684600:06:006:0061.

Згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 23 вересня 2020 року, в справі№ 440/904/17, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0902 га, зокрема, земельну ділянки № НОМЕР_4 площею 1,1841 га, земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 0,9061 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Переволочнянської сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину на майно після смерті батька, та є єдиною спадкоємицею після його смерті за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Норма ст. 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).

Таким чином, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачкою слід визнати право власності на спадкове майно (житловий будинок), який за законом належав померлому батьку ОСОБА_2 на праві приватної власності, а також за позивачкою слід визнати право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку, яку за законом, що розпочав померлий батько ОСОБА_2 , проте не встиг завершити у зв`язку із смертю.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-80, 89, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 0,60 га, (земельна ділянка площею 0,1258 га з кадастровим номером: 4620684600:06:006:0061, земельна ділянка площею 0,2450 га з кадастровим номером: 4620684600:06:006:0062), для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Переволочна Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, м. Буськ, площа 900-річчя Буська,1, Львівської області, код ЄДРПОУ 26307575).

Повний текст рішення складено 02.07.2026 року.

Суддя: І. Б. Кос