Ухвала суду № 137875877, 01.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6741/25

Провадження №: 1-кп/336/632/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурором до суду подано клопотання, яким він просить:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 502648 гривень.

У випадку внесення застави, зобов`язати ОСОБА_10 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов`язки:

1) не відлучатися за межі міста Синельникове Дніпропетровської області без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № 12023046390000060 від 27.03.2023;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Вимогами ч.1 ст. 186 КПК України встановлено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч.3 ст. 315 КПК україни).

У судовому засіданні прокурор підтримав власні клопотання за вказаними у них доводами.

У судовому засіданні сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_10 , по суті заперечила на клопотання прокурора, при цьому обвинувачений просив визначити заставу в розмірі 200000 грн.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши його доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу, виходить з наступного.

При застосуванні запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»).

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_14 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред`явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд зобов`язаний врахувати вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).

Зі змісту обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні зокрема кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченного а ч.3 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що такий обвинувачений з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінальних правопорушень (позбавлення волі), може вдатися до відповідних дій.

Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_10 може спробувати переховуватися від суду.

Крім того, як вбачається із поданого до суду обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_14 має судимість, що не оспорювалося й самим обвинуваченим.

Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_10 може спробувати вчинити інше кримінальне правопорушення.

Норми чинного КПК України не вимагають доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагають доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та те, що обвинуваченому повідомлено про підозру за положеннями ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, дані про особу такого обвинуваченого, зокрема ОСОБА_14 засуджено вироком Вільнянського районного суду м. Запорізької області від 26.03.2024 із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, тому суд продовжує йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Крім цього, суд вважає за необхідне через застосування застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_10 запитувані прокурором обов`язки.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд з урахуванням фактичних обставин, що характеризують особу обвинуваченого, і характера кримінальних правопорушень, які ставляться за провину обвинуваченому, співставляючи їх з реальною можливістю забезпечити заставою впевненість у тому, що ОСОБА_10 не будуть порушені покладені на нього процесуальні обов`язки, приходить до висновку встановити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченого - 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 гривень, що, на думку суду, відповідає стосовно ОСОБА_10 критеріям ч.4 ст.182 КПК України з урахуванням його майнового та сімейного стану, даних про особу обвинуваченого, в т.ч. й наявності в останнього дітей, що хоча і свідчить позитивно про особу обвинуваченого, але не збільшує в достатній мірі впевненість у тому, що ОСОБА_10 не будуть порушені покладені на нього процесуальні обов`язки в разі перебування обвинуваченого на волі.

Керуючись ст. 29, 33 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 331, 392, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, визначивши строк дії цієї ухвали - до 29.08.2026 включно.

Встановити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 166 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 502648 (п`ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена протягом дії цієї ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з м. Синельникове Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;

- утримуватись від спілкування з обвинуваченими і свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали 13-45 год. 01.07.2026.

Суддя ОСОБА_1