Ухвала суду № 137875381, 23.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18095/19 6/760/479/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Пилипенко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: первісний стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», боржник ОСОБА_1 , Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого докумета,-

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 760/18095/19 від 25.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» боргу з ПАТ КБ «Приват Банк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а також видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 760/18095/19 від 25.11.2020 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Солом`янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 760/18095/19 від 25.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приват Банк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право грошової вимоги за договорами кредиту, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .

З огляду на вищевказане вбачається, що у зв`язку з відступленням права грошової вимоги за кредитним договором відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, в результаті чого ТОВ «»КАПІТАЛРЕСУС» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим листом № 760/18095/19 від 25.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» боргу за кредитним договором, отже виконання вказаного виконавчого документа передбачає задоволення вимог вже не первісного кредитора, а нового кредитора, яким є ТОВ «КАПІТАЛРЕСУС».

На примусовому виконанні у Солом`янському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебував зазначений виконавчий лист (виконавче провадження № 65328108).

25.10.2022 дане виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на дату подання позову оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі зазначеного виконавчого листа немає.

З огляду на викладене просить суд задовольнити заяву.

12.05.2026 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддіями справу передано на розгляд головуючому судді Букіній О.М.

Представник заявника у заяві про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа просив суд провести розгляд справи за його відсутності.

Боржник та заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.11.2019 Солом`янський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення по справі № 760/18095/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.12.2010 у розмірі 5 694,41 грн.

У Солом`янському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 65328108 з примусового виконання виконавчого листа № 760/18095/19, виданого 25.11.2020 Солом`янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» боргу.

22.08.2025 між АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приват Банк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право грошової вимоги за договорами кредиту, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ято їстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 06.11.2019 у справі №456/6160/13.

На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.

У частині першій, другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.

Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями статті 55 ЦПК України. Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена статтею 442 ЦПК України.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі, зокрема, заміни кредитора у зобов`язанні, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони чи третьої особи іншою особою у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 65328108 закінчено.

Верховний Суд у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 10/56-08 висловив правову позицію, відповідно до якої якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі, якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, у протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст. 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, адже без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти будь-які дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином вимога заявника про заміну сторони - стягувача підлягає задоволенню.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа суд повідомляє про таке.

Як зазначає заявник, державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було у виконавчому провадженні № 65328108 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу. Проте виконавчий лист по даному провадженню стягувач не отримав.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 760/18095/19 від 25.11.2020, виданого Солом`янським районним судом м. Києва на примусовому виконанні в ДВС немає.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва 27.11.2019 по справі № 760/18095/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06.

У той же час обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2022 року у справі № 643/20898/13-ц.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 760/29572/19 було повернуто 23.12.2022, строк його пред`явлення до виконання закінчується 23.12.2025, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить три роки, проте може перериватися у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, відповідно до п. 4 ч. 102 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, оскільки станом на сьогоднішній день воєнний стан, починаючи з моменту його запровадження, та станом на дату подачі заяви про видачу дубліката виконавчого документа скасований або припинений не був, а отже строк пред`явлення виконавчого листа пропущений не був.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити заяву заявника та видати дублікат виконавчого листа.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУПС» у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 55, 512, 514, 516 ЦК України, ст. 268, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: первісний стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», боржник ОСОБА_1 , Солом`янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача його та видачу дубліката виконавчого докумета, - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 43513923, адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А) у виконавчому листі № 760/18095/19 від 25.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором на користь АТ КБ «Приват Банк».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Букіна