Ухвала суду № 137874899, 30.06.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/376/26

Провадження № 2/342/533/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Москалюк А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кривка Микола Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кривка Микола Володимирович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 18 лютого 2022 року (актовий запис № 285), про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . 5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяч триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кривка Микола Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали, зокрема, шляхом надання належної інформації про реєстрацію дійсного місця проживання або перебування відповідачки, чи інформації щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідачки, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено позивачу, що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Кривка Миколи Володимировича 24.06.2026 о 9:24:46. Відповідно, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 29.06.2026.

29.06.2026 о 16 год 26 хв. до суду, через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Кривка Миколи Володимировича поступила заява про усунення недоліків, в якій представник просить:

1. Заяву про усунення недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі № 342/376/26 вважати виконаною. 2. Продовжити розгляд судової справи № 342/376/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

3. Витребувати у Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЗМУ ДМС, код ЄДРПОУ 45870769, вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, e-mail: zmrudms@dmsu.gov.ua ) наступну інформацію та документи: копію паспортних даних, в тому числі закордонного паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації, станом на момент укладення шлюбу 18.02.2022; копію (копії) посвідок на тимчасове чи постійне проживання в України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації, станом на момент укладення шлюбу - 18.02.2022, у разі якщо такі наявні; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про зареєстроване місце проживання в російській федерації (прописка, витяг тощо) станом на момент укладення шлюбу - 18.02.2022, у разі якщо такі наявні; всі будь-які інші дані та документи, які стали підставою для укладення шлюбу та надання дозволу на шлюб між громадянином України, ОСОБА_1 та громадянкою російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент укладення шлюбу 18.02.2022.

4. Витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 33645594, 76000, м. ІваноФранківськ, вул. Галицька, 25, e-mail: vdracs.if@ifminjust.gov.ua ) наступну інформацію та документи: копію паспортних даних, в тому числі закордонного паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації, станом на момент укладення шлюбу 18.02.2022; копію (копії) посвідок на тимчасове чи постійне проживання в України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації, станом на момент укладення шлюбу - 18.02.2022, у разі якщо такі наявні; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про зареєстроване місце проживання в російській федерації (прописка, витяг тощо) станом на момент укладення шлюбу - 18.02.2022, у разі якщо такі наявні; Всі будь-які інші дані та документи, які стали підставою для укладення шлюбу та надання дозволу на шлюб між громадянином України, ОСОБА_1 та громадянкою російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент укладення шлюбу 18.02.2022.

5. Визнання позову відповідачем - ОСОБА_2 у справі № 342/142/26 прийняти, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

6. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) 18 лютого 2022 року (актовий запис № 285), про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

7. Судову справу № 342/376/26 з метою визначення підсудності передати до Касаційного цивільного суду Верховного суду на підставі статті 29 ЦПК України.

8. При вирішенні питання щодо усунення недоліків позовної заяви та продовження судового розгляду справи № 342/376/26 врахувати постанову Касаційного цивільного Суду Верховного суду, викладеноу у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 199/15273/25 на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

В обґрунтування заяви вказано, що ухвалу суду від 22.06.2026 ним, як представником позивача, отримано 24.06.2026 о 09:30, що підтверджується карткою руху документа в системі Електронний суд. Усуваючи недоліки позовної заяви, вважає за необхідне наголосити суду на наступному.

Стосовно місця реєстрації відповідача - ОСОБА_2 ще в межах розгляду справи № 342/142/26, з метою захисту прав свого клієнта, громадянина України, ОСОБА_1 , як представник позивача, він звернувся з адвокатським запитом від 23-02/01 від 23 лютого 2026 року до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (поширює свою діяльність на Івано-Франківську та Львівську області) з метою отримання наступної інформації та документів, а саме: копії паспортних даних, в тому числі закордонного паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації; копію (копії) посвідок на тимчасове чи постійне проживання в Україні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації; копії документів, які засвідчують (засвідчували) зареєстроване місце проживання чи перебування в Україні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації згідно з данини Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР); будь-які інші дані та документи, які засвідчують (засвідчували) факт зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації. Західне міжрегіональне управління ДМС надало відповідь на адвокатський запит від 26.02.2026 та відмовило в наданні інформації щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на Закон України Про інформацію щодо захисту персональних даних особи. Проте, ЗМУ ДМС також зазначило про те, що в іншому випадку інформацію відносно громадянки російської федерації ОСОБА_2 буде надано згідно запиту суду.

Таким чином, ним, як представником позивача вживалися заходи щодо отримання доказів стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача, а також інших документів, на підставі яких було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, суд в межах розгляд справи № 342/142/26 витребував від ЗМУ ДМС лише інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки.

Щодо заяви про визнання позовних вимог вказує.

По-перше, зі своєї сторони позивач - ОСОБА_1 вжив всіх необхідних заходів щодо розгляду справи судом України.

По-друге, ніхто ні позивач, ні представник позивача, не приховують жодних доказів від суду, і тим більше їх не підробляють, а вжили всіх необхідних заходів, з метою передачі справи № 342/376/26 до Верховного суду з метою визначення підсудності справи.

По-третє, попередні судові провадження стосовно ОСОБА_1 у попередніх роках (які загальнодоступні на сайті суду та стосуються кримінальних проваджень), на їхнє переконання, не можуть розцінюватися, як обмеження доступу до правосуддя, зокрема у спорі про розірвання шлюбу.

По-четверте, якщо в свідоцтві про укладення шлюбу, вказано місце народження відповідачки - ОСОБА_2 - російська федерація, архангельська область, ІНФОРМАЦІЯ_1 , то на думку представника позивача, у Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, точно є документи, які підтверджують факт її народження на території російської федерації (свідоцтво про народження, відомості про зареєстроване місце проживання тощо). Без вказаних документів за принципами простої елементарної логіки, ЗМУ ДМС не надало б дозвіл на укладення шлюбу.

По-п`яте, шлюб між позивачем та відповідачкою укладено 18.02.2022, тобто до почату повномасштабної агресії російської федерації проти України. І після укладення шлюбу, за поясненнями позивача, позивач разом з відповідачкою виїхали за межі території України, 20 чи 22 лютого 2022 року (точна дата невідома), теж до початку війни. Вже в подальшому, позивач опинився в Польщі, після розриву стосунків з відповідачкою. При цьому, за поясненнями позивача, відповідачка і тепер проживає в архангельській області російської федерації.

Також вважає, що є всі необхідні підстави для продовження розгляду справи № 342/376/26 та передачі справи з метою визначення підсудності до Верховного суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Ознайомившись із змістом позовної заяви, доданими до неї матеріалами, заявою представника позивача про усунення недоліків, поданою на виконання вимог ухвали від 22.06.2026, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до вимог ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Із матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . З копії договору оренди житлового приміщення в режимі оказійного найму від 25.03.2026 перекладеного з польської на українську мову слідує, що ОСОБА_1 орендує житлове приміщення у м.Варшава, Республіка Польща.

Місцем проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, вказано - АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді Городенківської міської ради №1647 від 06.04.2026 отриманої на запит суду, відомості про зареєстроване місце проживання громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

Відповідно до інформації Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЗМУ ДМС), яка долучена представником позивача до заяви про усунення недоліків, за даними Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЗМУ ДМС) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться.

Матеріали справи не містять інформації про те, що у сторін є малолітні або неповнолітні діти

Суд звертає увагу на те, що порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Згідно із вимогами ст. 56 Закону України "Про міжнародне приватне право", форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України.

Відповідно до ст. 279 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між особою в Україні здійснюється за законом України.

Статтею 63 Закону України "Про міжнародне приватне право передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 2 ст. 28 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Україна/рф) в редакції від 21 січня 2006 року, зазначається, що якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.

Пунктом 2 статті 29 Конвенції визначено, що по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28 компетентною є установа Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя.

У зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акту, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24 лютого 2022 року нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14 лютого 1992 року. Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Згідно із п. 1 ст. 16 Закону України "Про міжнародне приватне право", особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов`язки іноземців.

У ст. 18 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено права у шлюбних і сімейних відносинах", зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов`язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право", правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, дотримання правил юрисдикції судів, і в тому числі правил підсудності судам України справ з іноземним елементом, є складовою права на справедливий суд, дотримання якого суд зобов`язаний забезпечити.

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 497 ЦПК України).

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлюється Законом України "Про міжнародне приватне право" (надалі по тексту Закон N 2709-IV).

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закон N 2709-IV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 2709-IV іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до ст. 75 Закону N 2709-IV підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Згідно ст. 76 Закону N 2709-ІVсуди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, для визначення підсудності ЦПК України передбачає використання лише зареєстрованого місця проживання (реєстрація (декларування) місця проживання/перебування особи може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі на підставі договору оренди житлового приміщення); фактичне місце проживання фізичної особи не має юридичного значення. Так само закон не пов`язує визначення підсудності із розташуванням робочого місця позивача (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 серпня 2024 року у справі № 552/5908/22).

Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 Закону № 1871-IX).

Результат аналізу мети реєстрації місця проживання особи дозволяє зробити висновок, що така юридична дія необхідна особі для реалізації її конституційних прав, які залежать від місця реєстрації особи.

У позовній заяві та доданих до неї сканокопіях документів зазначено, що ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб 18 лютого 2022 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Проте у матеріалах справи відсутні будь-які дані про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки на території, на яку поширюється юрисдикція Городенківського районного суду Івано-Франківської області, а також відсутні докази про останнє зареєстроване місце проживання відповідача, яке б було таким, що територіально відноситься до вказаного суду. Також відсутня інформація про її місце проживання (перебування), під час реєстрації шлюбу у м.Івано-Франківську, із позивачем.

Залишаючи позовну заяву без руху в ухвалі від 22.06.2026 суд зазначав, що позивачу для усунення недоліків позовної заяви, необхідно у строк вказаний в ухвалі, необхідно надати належну інформацію про реєстрацію дійсного місця проживання або перебування відповідачки, чи інформації щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідачки.

Разом з цим, позивачем не надано суду доказів того, що відповідач має або мала місце проживання в Україні, зокрема, не надано інформації про реєстрацію дійсного місця проживання або перебування відповідачки, та/або інформації щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування відповідачки (в тому числі на момент реєстрації шлюбу у м.Івано-Франківськуіз позивачем).

З викладеного слідує, що позивачем та його представником не усунуто недоліки, вказані в ухвалі Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026.

При цьому, подання представником позивача - адвокатом Кривка М.В. заяви про усунення недоліків, в якій він просить: продовжити розгляд справи, витребувати докази; прийняти заяву відповідача про визнання позову; справу з метою визначення підсудності передати до Верховного суду, не є належним виправленням недоліків, які вказані в ухвалі суду від 22.06.2026.

Щодо копії заяви про визнання позовних вимог, що долучена до позовної заяви та оригіналу заяви про визнання позовних вимог, що надійшла до суду поштовим зв`язком, підписантом яких вказано ОСОБА_4 , суд зазначає, що такі заяви не можуть вважатися належними доказами щодо домовленості подружжя та/або згоди відповідача про розгляд справи за місцем проживання позивача, оскільки такі заяви, як встановлено у судовому засіданні 05.05.2026, долучена до позовної заяви та надіслана поштовим зв`язком на адресу суду позивачем/представником позивача, а не самою відповідачкою.

Щодо врахування постанови Касаційного цивільного Верховного суду у справі №199/15273/25, то суд звертає увагу на те, що у справі №199/15273/25 спірні правовідносини стосувалися, громадян України, і останнє відоме місце проживання відповідача було на території України. А у даному випадку, відповідач є громадянкою російської федерації і будь-яких доказів, що така проживає чи проживала на території України матеріали справи не містять.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно частинами 11, 12, 13 ст.187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Тобто, частинами 12 та 13 ст.187 ЦПК України чітко визначено, яке рішення приймає суд після залишення заяви без руху, зокрема, після відкриття провадження у справі: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом - продовжує розгляд справи про що постановляє ухвалу або якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом - позовна заява залишається без розгляду.

Нормами вказаної статті не передбачено, після залишення позовної заяви без руху, приймати інші рішення, ніж ті, які вказані у ч.ч.12,13 ст.187 ЦПК України, тобто вирішувати клопотання про витребування доказів чи вирішувати клопотання про направлення справи для вирішення підсудності.

У зв`язку з цим, суд приходить до переконання, що заявлені клопотання представником позивача, що викладені у заяві про усунення недоліків, а саме: про витребування доказів та про направлення справи для вирішення підсудності, слід залишити без розгляду.

Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи, що що на даний час позивачем та його представником не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 187, 257, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Кривка Микола Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно з яким особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала складена 30.06.2026.

Суддя: Федів Л. М.