Ухвала суду № 137874785, 01.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7576/26

№ 1-кс/183/815/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Дніпропетровська обл.,

м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 від 22.06.2026 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному проваджені внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62026170030006351 від 13.03.2026 року за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.06.2026 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищезазначена скарга.

В обґрунтування скарги заявник ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2026 року за № 62026170030006351 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочато на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 18.02.2026 року у справі № 554/1658/26 за моєю заявою щодо службового підроблення та службової недбалості з боку службових осіб Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (БВПД) під час надання правової допомоги мені - ОСОБА_3 . Початково досудове розслідування здійснювалось Третім слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтаві (дислокація м. Дніпро), де заява зареєстрована 08.04.2026. Надалі постановою прокурора підслідність змінено на СВ Самарівського РВП. 04.05.2026 року до СВ Самарівського РВП надійшла моя заява про залучення мене до провадження в якості потерпілого.

12 червня 2026 року електронною поштою я одночасно отримав два документи від слідчого ОСОБА_4 : постанову про відмову у визнанні потерпілим від 09.05.2026 та супровідний лист-відповідь на клопотання про допит від 21.05.2026.

Вважає постанову слідчого незаконною, необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням процесуальних строків та штучним намаганням позбавити мене законних прав, з огляду на таке:

Щодо дотримання строків оскарження та явного фальшування дат слідчим відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України слідчий зобов`язаний прийняти рішення протягом 3 днів з моменту подання заяви. Слідчий сам зазначає в постанові, що заява надійшла 04.05.2026. Отже, граничний строк рішення 07.05.2026. На папері постанова нібито винесена 09.05.2026. Проте, згідно з офіційним відомчим штрих-кодом (№ 232494-2026), вона була зареєстрована в базі поліції лише 21.05.2026. Більше того, скан-копії документів направлено мені лише 12.06.2026.

Оскільки повний текст оскаржуваної постанови я фактично отримав 12.06.2026, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України 10-денний строк на оскарження мною не пропущено. Разом з тим, з метою унеможливлення формального підходу та у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про пропуск вказаного строку, керуючись ст. 117 КПК України, прошу вважати цей абзац офіційним клопотання про поновлення строку на оскарження. Прошу визнати причини пропуску строку поважними, оскільки винесення постанови слідчим відбулося без мого відома, документи виготовлялися «заднім числом», а повний текст рішення я зміг отримати лише 12.06.2026 електронними засобами зв`язку, що об`єктивно позбавило мене можливості звернутися до суду раніше. На підставі ст. 117 КПК України прошу поновити строк на оскарження даної постанови.

Щодо виклику заявника «у минуле» та штучного створення доказів супровідний лист слідчого ОСОБА_4 (зареєстрований у базі 21.05.2026 та надісланий мені 12.06.2026) містить вимогу: «пропоную вам прибути до слідчого відділу... 25 травня 2026 року о 12 годині 00 хвилин». Надсилання документа 12 червня із викликом на 25 травня є грубим абсурдом. Слідчий умисно створив цей документ «заднім числом», щоб зафіксувати мою нібито «неявку» на допит та виправдати свою незаконну відмову у статусі потерпілого.

Щодо правової позиції Верховного Суду та незаконної зміни процесуального статусу Кримінальне провадження відкрито за фактом підроблення документів та недбалості посадовців БВПД саме у моїй справі. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, статус потерпілого виникає автоматично з моменту подання заяви. Твердження слідчого ОСОБА_4 про те, що «не встановлено заподіяння шкоди» (через відсутність матеріальних збитків), повністю спростовується сталою судовою практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема, у постанові по справі № 757/41348/18-к), що у кримінальних провадженнях щодо службових злочинів (ст. 366, 367 КК України) громадяни, чиї конституційні права та інтереси були порушені або обмежені протиправними діями службових осіб, визнаються потерпілими незалежно від наявності чи розміру матеріальних збитків, оскільки злочин завдає їм безпосередньої правової та моральної шкоди.

Слідчий не має права самовільно позбавляти мене статусу потерпілого та переводити у статус свідка, звужуючи мої процесуальні права. Також незаконною є відмова у допиті в режимі відеоконференції під час воєнного стану (ст. 232 КПК України) під приводом відсутності «медичних довідок», що свідчить про умисне затягування дослідження матеріалів..

Враховуючи викладене, заявника ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 09 травня 2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170030006351 та зобов`язати слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 04.05.2026 року та прийняти рішення про визнання його потерпілим у відповідності до вимог ст. 55 КПК України.

В судове засідання заявник та слідчий не з`явилися.

Ознайомившись зі змістом скарги, доданими до неї матеріалами, слідчий суддя доходить до наступного.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2026 року за № 62026170030006351 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366 КК України.

Постановою слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , від 09.05.2026 відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62026170030006351 від 13.03.2026.

Постановою від 19 червня 2026 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026 р. за № 62026170030006351 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Отже, слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування не було встановлено ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України та у зв`язку з цим кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2026 р. за № 62026170030006351 закрито.

01 липня 2026 р. до суду надійшли письмові пояснення заявника в яких він повідомив, що оскаржив постанову від 19 червня 2026 року про закриття кримінального провадження.

Разом з цим станом на день розгляду даної скарги інформації про скасування постанови від 19 червня 2026 року про закриття кримінального провадження слідчому судді не надходило.

З огляду на викладене, враховуючи строк розгляду скарги, який встановлений в ч. 2 ст. 306 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, так як досудове розслідування за вказаним фактом було закінчено шляхом закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене слідчий суддя вважає скаргу, такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 303, 307 КПК України, слідчий суддя, -

П О С ТА Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 від 22.06.2026 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному проваджені внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62026170030006351 від 13.03.2026 року за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1