Рішення № 137874402, 29.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/3102/25

Номер провадження 2-а/171/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області:

головуючий - суддя Шкарлат Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділення РПП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Скакуна Олександра Дмитровича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати постанову інспектора відділення реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області Скакуна О.Д. серії ЕНА №5439377 від 09.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1. ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (п`ятсот десять) гривень скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 серпня 2025 року на ім`я позивача ОСОБА_1 , на домашню адресу: АДРЕСА_1 надійшов рекомендований лист з повідомленням про вручення від ВРПП Криворізького ГУНП (вул. Каховська, 36, м. Кривий Ріг), у якому знаходилась копія постанови від 09.08.2025 року серії ЕНА № 5439377 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з реквізитами банківського рахунку. Із змісту копії постанови від 09.08.2025 року серії ЕНА №

5439377, вбачається, що поліцейський Скакун О.Д. проводив розгляд справи позивача як водія автомобіля « ВАЗ 11183» ОСОБА_1 здійснив 09.08.2025 року о 17 годині 50 хвилин на вул. Залізнична м. Зеленодольськ Криворізького району Дніпропетровської області. Позивач нібито «08.08.2025 року о 20:40 хв. в м. Зеленодольськ по вул. Залізнична біля будинку.5 керував ТЗ НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки , був. Непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. в ПДР, за яке передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП. Ознайомившись зі змістом отриманої постанови разом з адвокатом, позивач категорично заявляє, що дійсно 08.08.2025 року о 20:40 хв. в м. Зеленодольськ по вул. Залізнична біля будинку 5, коли їхав своїм автомобілем АЕ 2248 ВН у напрямку Криворізької ТЕС, де він працює, позивача без достатніх для цього причин зупинили незнайомі йому працівники поліції на спеціальному службовому автомобілі, при цьому вони стверджували, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки, тобто що він порушив правила користування ременями безпеки, однак участі у розгляді справи своєї справи позивач ні 8го, ні 9 серпня 2025 року позивач не приймав.

Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, за наступних обставин.

Зазначив, що складання постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним.

Крім того, поліцейський на місці склав постанову фактично без проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, не ознайомив ОСОБА_1 з правами та обов`язками, у тому числі не було досліджено будь-яких доказів вчинення правопорушення.

На його думку, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень діє презумпція вини, доказування якої підлягає суб`єктом владних повноважень.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 прийнято адміністративний позов, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 29.06.2026 року.

25.05.2026 року представник відповідача Новікова Світлана Анатоліївна надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову.Вважають постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.08.2025 серії ЕНА № 5439377, якою зафіксовано порушення Позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Крім того, повідомляють, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Розділу VIII наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, засобів фото-, кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб. Враховуючи вищевикладене надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР гр. Шилова С.Є. 08.08.2025 не представляється можливим у зв`язку з закінченням термінів зберігання. Просить розглянути справу за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

29.06.2026 року представник позивача Галайдюк Ф.І. надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві та під час судового розгляду, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З копії постанови серії ЕНА № 5439377 від 09.08.2025, складеної Інспектором Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Скакун О.Д., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що 08.08.2025 року о 20:40 хв. в м. Зеленодольськ по вул. Залізнична біля будинку.5 керував ТЗ НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки , був. Непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР, за яке передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Загальний предмет доказування в адміністративних справах становлять: суб`єкт владних повноважень, суб`єкт, який перебуває у правовідносинах із суб`єктом владних повноважень, вид спільних правовідносин, факт порушення суб`єктних прав, свобод, інтересів, а також рішення, дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, адміністративний розсуд суб`єкта владних повноважень (наскільки він діяв у межах дозволеного, чи не вийшов за ці межі), адміністративна процедура, інші факти, обставини адміністративної справи, про які стверджують учасники.

Пунктом 2.3 в) Правил дорожнього руху передбачено наступне: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд констатує, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП відповідачем суду також не надано.

Крім того, відеозапис із нагрудної камери поліцейського на якому нібито зафіксовано обставини адміністративного правопорушення в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, надати представником відповідача не представляється можливим у зв`язку з закінченням термінів зберігання.

Вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, однак встановити факт, що під час руху він дійсно не був пристебнутий ременем безпеки, за відсутності відеозапису встановити неможливо, показання свідків відсутні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (пункт 1 статті 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (пункт 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; пункт 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; пункт 52 рішення у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013).

Представником відповідача не надано доказів, на підставі яких можливо зробити висновок, що обставини правопорушення, за яке до позивача застосоване адміністративне стягнення, в оскаржуваній постанові викладені відповідно до фактичних обставин, у тому числі тих, що відсутній відеозапис, незважаючи на покладений на нього частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Представник позивача повідомила достатньо відомостей на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а відповідачем доводи позивача щодо відсутності у його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не спростовані.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 09.08.2025 не ґрунтується на фактичних даних, а ґрунтується на припущенні відповідача про вчинення позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частин 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскільки відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду адміністративного позову належить скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку що дії відповідача є неправомірними, на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 134, 139, 205, 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора відділення РПП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Скакуна Олександра Дмитровича, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5439377 від 09.08.2025, складену Інспектором Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Скакун О.Д., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп., провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровській області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат