Рішення № 137874159, 30.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 752/17645/25

Провадження № 2/522/4004/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Чорнухи Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 437113980 від 30.11.2023 у розмірі 46555,24 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

Позовна вимога про стягнення заборгованості обґрунтована тим, що 30.11.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладений кредитний договір № 437113980, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора NVNA-3573. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9050,00 гривень 30.11.2023 на банківську карту № 5168-74XX-XXXX-7535, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Згідно з реєстром прав вимоги № 273 від 27.02.2024 від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 31.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01. Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 за договором факторингу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46555,24 гривень. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 46555,24 гривень, яка складається з: 9049,76 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 37505,48 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 гривень заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Матеріали позовної заяви надійшли на адресу Приморського районного суду м. Одеси на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30.07.2025 про передачу матеріалів цивільної справи на розгляд за підсудністю.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2025 відкрито провадження та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім`я відповідача платіжна картка № 5168-74XX-XXXX-7535; чи зараховувалася 30.11.2023 на картковий рахунок маска картки № НОМЕР_1 сума 9050,00 гривень від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтверджують відповідне зарахування, якщо платіжна картка № 5168-74XX-XXXX-7535 емітувалася на ім`я відповідача.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Сторони із відповідним клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.

З огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 30.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 437113980, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9050,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Згідно з п. 2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 9050,00 гривень 30.11.2023 (що є датою надання кредиту).

Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих так і не споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит) (п. п. 2.4. 2.6. договору).

Дисконтний період кредитування та порядок пролонгації визначені п. п. 3.1. 3.4. договору.

Згідно з п. 5.1. договору кожен окремий транш за договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-7535, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Порядок погашення кредиту та сплати процентів визначені п. п. 7.1. - 7.19. договору.

Зі змісту п. п. 9.1., 9.2. договору, якими визначаються права та обов`язки кредитодавця та позичальника вбачається право кредитодавця вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим договором, а також обов`язок позичальника здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором.

Згідно з п. 12.8. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи договір кредитної лінії № 437113980 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 30.11.2023 NVNA, що є підставою для обчислення початку строку дії цього договору, згідно з п. 11.1. договору.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» від 07.08.2024 вбачається, що підписання договору № 437113980 від 30.11.2023 одноразовим ідентифікатором NVNA-3573 відбулось 30.11.2023 о 14:14:39.

У матеріалах справи міститься заявка відповідача на отримання грошових коштів в кредит від 30.11.2023 та платіжне доручення від 30.11.2023 про переказ коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платником Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 9050,00 гривень, виписка з особового рахунку за кредитним договором № 437113980 від 30.11.2023, копія довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

З листа Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-251207/2233-БТ вбачається факт емітування на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) карти № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та зарахування коштів у сумі 9050,00 гривкнь на рахунок відповідча 30.11.2023.

Отже, факт отримання відповідачем від кредитодавця грошових коштів на підставі кредитного договору у сумі 9050,00 гривень підтверджується належними і допустимими доказами.

Наявні у матеріалах справи докази: копія договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), копія додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, копія додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, копія додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, копія додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, копія додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, копія витягу з реєстру прав вимоги № 273 від 27.02.2024, свідчать про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача за договором № 437113980 від 30.11.2023 у загальному розмірі 22823,40 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту 9049,76 гривень, заборгованість за процентами 13773,64 гривень.

Копія договору факторингу № 31/0724-01, укладеного 31.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Онлайн фінанс" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (клієнт), копія витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024, свідчать про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги до відповідача за договором № 437113980 від 30.11.2023 у загальному розмірі 46555,24 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту 9049,76 гривень, заборгованість за процентами 37505,48 гривень.

Наявні у матеріалах справи докази: копія договору факторингу № 04/06/25-Ю, укладеного 04.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт), копія витягу з реєстру боржників від 04.06.2025, свідчать про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» позивачу права вимоги до відповідача за договором № 437113980 від 30.11.2023 у загальному розмірі 46555,24 гривень, з якої заборгованість за тілом кредиту 9049,76 гривень, заборгованість за процентами 37505,48 гривень.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем у повному обсязі коштів, отриманих від кредитодавця. Отже, відповідачем порушено виконання зобов`язань за кредитним договором. За таких обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9049,76 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення процентів слід зазначити наступне.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

З наявних у справі матеріалів, а саме виписки з особового рахунку за кредитним договором № 437113980 від 30.11.2023 вбачається, що відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 46555,24 гривень, а саме: 9049,76 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 37505,48 гривень прострочена заборгованість за відсотками.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23 зазначив: "Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах".

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, яка більше ніж у чотири рази перевищує суму основного боргу, не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності, відтак, наявні підстави для зменшення розміру заборгованості за процентами до 9049,76 гривень.

Враховуючи досліджені під час розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором № 437113980 від 30.11.2023 у розмірі 18099,52 гривень, яка складається з: 9049,76 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 9049,76 гривень - заборгованість по процентам, у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. При відкритті провадження у справі суд встановив факт надходження та зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2721,43 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 941,77 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 34 офіс 333) заборгованість за договором кредитної лінії № 437113980 від 30.11.2023 у розмірі 18099,52 гривень (вісімнадцять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 52 коп.), з яких: 9049,76 гривень (дев`ять тисяч сорок дев`ять гривень 76 коп.) заборгованість за тілом кредиту; 9049,76 гривень (дев`ять тисяч сорок дев`ять гривень 76 коп.) заборгованість за відсотками.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 34 офіс 333) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2721,43 гривень (дві тисячі сімсот двадцять одна гривня 43 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 34 офіс 333) витрати з оплати судового збору у розмірі 941,77 гривень (дев`ятсот сорок одна гривня 77 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА