Ухвала суду № 137873699, 29.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9746/25 1-кп/335/483/2026

29 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Запоріжжя, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000844 від 25.07.2025, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, на стадії проведення підготовчого засідання, перебуває кримінальне провадження № 12025082060000884 від 25.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

01.06.2026 процесуальним прокурором ОСОБА_6 подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке мотивовано тим, що 26.09.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025082060000844 скеровано до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя для судового розгляду. Проте з моменту надходження провадження до суду і до теперішнього часу обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не з`явився на судові засідання, незважаючи на належне повідомлення у встановленому законом порядку, чим систематично перешкоджав здійсненню судового розгляду. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 систематично та умисно ухиляється від участі в судових засіданнях, порушує покладені на нього процесуальні обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, що унеможливлює здійснення судового розгляду у встановлені строки. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, у зв`язку з чим до обвинуваченого відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності. Метою застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується сукупністю таких обставин, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років (ч. 4 ст. 185 КК України). Усвідомлення реальної перспективи тривалого позбавлення волі є самостійним чинником, який об`єктивно спонукає обвинуваченого до ухилення від судового розгляду. Крім того, попри належне повідомлення про судові засідання, обвинувачений ОСОБА_4 систематично ухиляється від з`явлення до суду. Встановлено, що ОСОБА_4 самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташоване у АДРЕСА_1 , що стало підставою для оголошення його у розшук ухвалою суду від 16.04.2026. Після встановлення та доставки до суду 23.04.2026 і належного вручення повістки обвинувачений знову без поважних причин не з`явився у судове засідання 14.05.2026. Зазначена поведінка є усвідомленою та цілеспрямованою, тобто свідчить не про об`єктивну неможливість з`явитися, а про небажання брати участь у судовому розгляді. Окрім вказаного, ОСОБА_4 має попередні судимості за корисливі злочини та звільнений умовно-достроково, що свідчить про стійку протиправну орієнтацію особистості та невиконання покладених зобов`язань. Сукупність наведених обставин дає достатні підстави вважати, що у разі незастосування тримання під вартою обвинувачений продовжуватиме ухилятися від суду, що унеможливить розгляд справи.

Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що момент подання цього клопотання жоден із свідків у кримінальному провадженні не допитаний у судовому засіданні. Перебуваючи на волі та маючи процесуальну зацікавленість у виправдувальному результаті, обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків шляхом схилення їх до зміни або відмови від показань, погроз, підкупу чи іншого протиправного впливу. Враховуючи, що кримінальне провадження стосується майнових злочинів, вчинених умисно та повторно, а також беручи до уваги попередню поведінку обвинуваченого, наявність такого ризику є реальною та обґрунтованою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить ізоляції обвинуваченого від свідків та не виключить можливості незаконного впливу на них.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 є особою з усталеною корисливою злочинною поведінкою: він раніше засуджувався за злочини проти власності (ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України), умовно-достроково звільнений для проходження військової служби, однак, перебуваючи на службі, в умовах воєнного стану знову вчинив тяжкий корисливий злочин. При цьому обидва епізоди у межах цього провадження вчинені повторно та в один день, що свідчить про стійкий злочинний умисел, а не про ситуативну поведінку.

Наявність сукупності вище вказаних ризиків та їх підтвердження конкретними фактичними обставинами провадження свідчать про те, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, - у тому числі особисте зобов`язання, застава, домашній арешт - не здатен гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 . Попереднє застосування заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, вже продемонструвало свою неефективність: обвинувачений самовільно покинув місце проживання, був оголошений у розшук, а після доставки до суду знову не з`явився на судове засідання.

За таких обставин тримання під вартою є єдиним пропорційним запобіжним заходом, здатним забезпечити участь обвинуваченого у судовому розгляді, нейтралізувати наявні ризики та гарантувати виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

З огляду на викладене, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01.06.2026, за клопотанням прокурора, оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кримінальне провадження ЄУН 335/9746/25, провадження №1-кп/335/483/2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зупинено до його розшуку. Надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29.06.2026 до суду особисто з`явився обвинувачений ОСОБА_4 разом із захисником адвокатом ОСОБА_5 .

Ухвалою судді від 29.06.2026 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено підготовче судове засідання по вказаному кримінальному.

У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав, на підставах викладених у ньому та просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважають за можливе обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, має відповідний дохід, самостійно з`явився до суду. При цьому, адвокат зазначає про те, що вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу у розмірі не більше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Виходячи з аналізу правових норм кримінального процесуального законодавства, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, ймовірність вказаних прокурором ризиків, у даному випадку, є високою.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності, які є тяжкими злочинами, вчиненими в умовах воєнного стану.

Вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні суду з 01.10.2025 та проведення підготовчого засідання, яке призначено ухвалою суду від 03.10.2025, відкладається у зв`язку із систематичною неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 у призначені судові засіданні, який належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання.

Крім того, встановлено, що на підставі ухвали суду від 16.04.2026 про оголошення останнього у розшук, 23.04.2026 обвинувачений ОСОБА_4 був доставлений до суду органом, на який покладено виконання розшуку. Судом поновлено провадження у справі, обвинуваченому в установленому законом порядку вручено судову повістку на наступне судове засідання, призначене на 14.05.2026, та роз`яснено процесуальні наслідки неявки відповідно до ст. 323 КПК України. Однак, у вказане судове засідання та у подальшому обвинувачений ОСОБА_4 без поважних причин не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Отже, така поведінка обвинуваченого свідчить про несерйозне ставлення та систематичне порушення процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого чинним законодавством України, за порушення яких настають відповідні наслідки.

Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 з 16.03.2026 самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташоване у АДРЕСА_1 , у нього відсутні документи, у зв`язку з їх втратою, місце проживання зареєстровано в Сумській області, постійне місце мешкання на території міста Запоріжжя - відсутнє, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, за що відбував покарання у вигляді позбавлення волі.

Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, сукупність вище вказаних обставин з урахуванням особи обвинуваченого, достатньо свідчать про те, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не здатен гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з огляду на що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слід задовольнити, та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 вчинені без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинило загибель людини, злочини не є особливо тяжкими, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочинів та специфіку злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3 328,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Визначаючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує положення ч.1 ст.197 КПК України, та вважає за необхідне встановити строк до 27.08.2026, який обраховувати з 29.06.2026, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту у залі суду.

Керуючись ст.ст. 315, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 29 червня 2026 року до 27 серпня 2026 року включно.

Одночасно встановити розмір застави у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 99 840,00 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 928201720355289002015001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 27.08.2026 включно.

Обвинуваченого ОСОБА_4 взяти під варту у залі суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя ОСОБА_1