Рішення № 137873507, 01.07.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1947/26

Номер провадження 2/676/2782/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочний розгляд)

25 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

з участю секретаря судового засідання Бурої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах дитини:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тими обставинами, що мати тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, відсутності належної участі у житті сина та фактичної байдужості до його потреб, між як матір`ю та сином втрачено психоемоційний зв`язок. У зв`язку із чи позивач просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення повноліття.

Представник Позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що коли ОСОБА_5 було два з половиною роки то батько дитини попросив свідка, щоб дитина пожила в сім`ї свідка. Батько дитини пояснив його прохання тим, що в сім`ї, де проживав ОСОБА_5 , всі зловживали алкогольними напоями. Дитина всього боялася, боялася води , вона не бачила звичайної їжі крім чипсів , дитина була запущена. Малолітній - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 більше п`яти років проживає в сім`ї свідка. На даний час дитину влаштували в школу. Свідок виховує і доглядає за ОСОБА_5 як за своєю дитиною. Батько після позбавлення батьківських прав два рази дав по одній тисячі гривень на дитину. Дитина батьків не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_6 дружина свідка ОСОБА_4 в своїх показаннях вказала, що малолітній - ОСОБА_5 в них проживає більше п`яти років. Дитина була запущена , в розвитку відставав від дітей, на даний час вчиться добре. Своїх дітей вони зі свідком не мають. Матір дитина не знає. Коли дитину влаштовували в школу, то за допомогою працівників служби в справах дітей знайшли матір , щоб вона написала заяву на прийом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в школу.

Заслухавши представника міськвиконкому , допитавши свідків, вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що на обліку служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради від 06 лютого 2025 року перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що опинився у складних життєвих обставинах. Він проживає у сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , куди його було влаштовано на підставі наказу служби у справах дітей Орининської сільської ради від 04 травня 2022 року.

В 2024 році ОСОБА_6 з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 переїхали проживати в місто Кам`янець - Подільський.

До серпня 2021 року малолітній ОСОБА_1 проживав разом із батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Надалі дитина перебувала на обліку в службі у справах дітей Орининської сільської ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, що було зумовлено відсутністю належного батьківського піклування та належних умов для її повноцінного виховання і розвитку. На вказаному обліку малолітній ОСОБА_5 перебував до жовтня 2024 року.

Батька, ОСОБА_7 , рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2023 року у справі № 676/6581/21 за позовом Виконавчого комітету Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позбавленні батьківських прав матері, ОСОБА_2 - відмовлено.

З огляду на відсутність належного батьківського піклування, малолітнього ОСОБА_1 влаштовано до сім`ї родичів по лінії батька - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Протягом останніх п`яти років саме вони забезпечують дитині належні умови проживання, виховання, утримання та повсякденного догляду. За цей час між дитиною та зазначеними особами сформувалися стійкі сімейні та емоційні зв`язки: ОСОБА_5 сприймає їх як батьків, називає батьком і матір`ю, тоді як біологічних батьків не пам`ятає та не сприймає як осіб, які беруть участь у його житті, вихованні та забезпеченні, що підтверджується копіями акту оцінки потреб сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , наданим 02.03.2026 Центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Згідно з актами обстеження умов проживання за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 25.03.2025 року, 29.05.2025 року та 04.02.2026 року, для малолітнього ОСОБА_1 створено належні умови для проживання, виховання та розвитку.

10 жовтня 2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Орининської сільської ради № 2 малолітнього ОСОБА_1 повернуто матері - ОСОБА_2 , із покладенням на неї обов`язку сумлінно виконувати батьківські обов`язки щодо виховання, догляду та утримання дитини. Однак у подальшому зазначене рішення фактично залишилося невиконаним, оскільки відповідач не забезпечила належного виконання своїх батьківських обов`язків, не створила умов для проживання сина разом із нею та не взяла на себе його повноцінне виховання й утримання. Відповідно до вищезгаданих актів мати разом із сином не проживає, його матеріально не утримує, належної участі у вихованні, навчанні та догляді дитини не бере, здоров`ям сина не цікавиться, коштів на його утримання не надає, під час хвороби необхідними лікарськими засобами не забезпечує, а також протягом тривалого часу не підтримує з дитиною сталих особистих контактів.

Крім того, актом обстеження умов проживання за місцем проживання матері від 20.01.2026 року зафіксовано, що ОСОБА_2 проживає разом із малолітньою донькою - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , співмешканцем та його малолітнім сином. Під час обстеження відповідач повідомила, що участі у вихованні малолітнього ОСОБА_1 не бере, до спілкування з ним не готова та наміру найближчим часом повернути дитину собі на виховання і утримання не має. Зазначене додатково свідчить про її фактичне самоусунення від виконання батьківських обов`язків щодо сина.

ОСОБА_2 нотаріально посвідченою заявою від 22 січня 2026 року підтвердила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подання такої заяви додатково підтверджує відсутність з боку відповідача наміру здійснювати належне батьківське піклування, брати участь у вихованні дитини та відновлювати сімейні відносини з нею.

Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради рішенням 25 лютого 2026 року№ 225 затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

В абзаці 2 пункту 16 Постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи викладене, як безспірно встановлено в судовому засіданні, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не допомагає їм матеріально, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням та вихованням, не спілкується з ними без будь-яких перешкод та причин для цього.

Відповідачкою не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що їй чиняться будь-які перешкоди у спілкуванні з дітьми, і таким чином вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а тому, суд приходить до переконання, що відповідачку слід позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища міського типу Чемерівці Хмельницької області , актовий запис № 35 від 26 березня 2019 року , виданому Чемеровецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець - Подільському районі Центрально західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький) вказано, що його матір`ю записана ОСОБА_9 .

З копії свідоцтва про шлюб , виданого Виконавчим комітетом Гуківської сільської ради , актовий запис № 4 від 19 липня 2019 року вбачається, що після реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 змінила прізвище на : « ОСОБА_10 ».

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 4 ст. 170 СК України).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 СК України влаштування дитини до закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню в розмірі 1/8 частки на утримання сина.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує матеріальне становище матері, яка ніде не працює і доходів не має, що рішенням суду з біологічного батька вже стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його заробітку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280, 282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище якої в актовому записі № 35 від 26 березня 2019 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказано «Вусата» , батьківських прав відносно малолітнього дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/8 частині з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 березня 2026 року і до досягнення повноліття.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення .

Рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 , поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Орган, що має право звертатись з позовом в інтересах інших осіб Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради ( майдан Відродження, 1 місто Кам`янець - Подільський, код ЄДРПОУ 38166295)

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ,( зареєстрована АДРЕСА_2 , проживає АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 01 липня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О.