Рішення № 137873081, 30.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/3108/26

Провадження № 2/641/2709/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Собченко В.С.,

розглянувши у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

06.04.2026 представник позивача АТ «Комерційний банк «Глобус» - адвокат Рибитва О.А., через засоби поштового зв`язку, звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.04.2019 в розмірі 48 844,18 грн., яка складається з наступного; 20 321,02 грн. сума заборгованості за кредитом, 5 350,39 грн. сума заборгованості по сплаті відсотків, 22 572,77 грн. сума заборгованості по процентам (комісіям), 600,00 грн. - прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору від 19.04.2019 відповідачу було надано позивачем кредит в сумі 70 761,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00010 % річних та комісії за управління кредитом. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 01.09.2025, за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 48 844,18 грн.. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 10.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

На електронну пошту суд надійшов лист від імені ОСОБА_1 , в якому містилося прохання зменшити суму заборгованості з посиланням на те, що ОСОБА_1 після повернення з Азербайджану була втягнута в борги, її картки заблоковані, вона здійснює сплату заборгованості іншим банкам та утримує свою матір, яка має інвалідність. Водночас суд наголошує, що вказаний лист не підписано кваліфікованим електронним підписом, що унеможливлює належну ідентифікацію автора даного листа та прийняття такої заяви до розгляду.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 30.06.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

19.04.2019 ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету № 40025586 на приєднання до Договору про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус», у якій погодила такі умови кредитування: розмір процентної ставки 0,000010 %, комісія за управління кредитом на пільговий період 0%, комісія за управління кредитом після пільгового періоду 2,90%; пільговий період з 19.04.2019 по 19.06.2020; загальний строк кредитування з 19.04.2019 по 18.04.2022; реальна річна процентна ставка 44.3900% (а.с. 17).

Власноручно підписаною заявою ОСОБА_1 підтвердила, що акцептує Публічну пропозицію Банку на укладання Договору про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус», в повному обсязі, з урахування умов і правил надання всіх банківських послуг, як обраних безпосередньо при укладенні Договору, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені Договором послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування. Підтвердив, що попередньо ознайомився у письмовій формі з інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією.

Відповідно до Договору про надання споживчого АТ «КБ «Глобус», згідно з умовами Договору Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги та/або комплекс послуг, визначених цим Договором та Тарифами, а Клієнт зобов`язується їх оплатити в розмірах і порядку, передбачених Договором (Заявою-Анкетою на приєднання до Договору) і Тарифами та виконувати інші зобов`язання відповідно до умов цього Договору та чинного Законодавства України.

Відповідно до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», перелік та вартість послуг, що надаються Банком Клієнту, визначається в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору, Тарифах або Тарифних пакетах, що діють у Банку.

Договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту підписання паперової або електронної Заяви-Анкети на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для Ідентифікації та Верифікації, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного Законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору.

Після укладення Договору шляхом підписання Заяви-Анкети на приєднання до Договору, Банк відкриває позичковий рахунок для надання та обліку кредитних коштів та здійснює видачу Споживчого кредиту, на підставі підписаної Клієнтом Заяви-Анкети на приєднання до Договору за реквізитами вказаними в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору.

Згідно до Договору, повернення Споживчого кредиту та сплата процентів за користування споживчим кредитом, комісій та інших платежів здійснюється за ануїтетною (рівними платежами) схемою. Схема повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом, комісій та інших платежів зазначається в Заяві- Анкеті на приєднання до Договору. Строк/терміни повернення Споживчого кредиту та сплати процентів за користування Споживчим кредитом, комісій та інших платежів з зазначенням розміру щомісячного платежу встановлюються у Графіку платежів.

Відповідно до Графіка платежів, позичальник був зобов`язаний у період з моменту отримання Кредиту до 1 (першого) числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 3 188,08 грн.

Сторони також передбачили сплату комісій.

Так до Договору передбачена комісія за управління кредитом. Комісія за управління кредитом встановлюється за послуги Банку списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за управління кредитом нараховується від суми виданого Споживчого кредиту за фактично надані послуги з управління кредитом протягом строку дії кредитного договору з періодичністю, не рідше, ніж один раз на місяць за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, починаючи з дня надання Споживчого кредиту або з першого дня після закінчення пільгового періоду, незалежно від фактичної кількості днів користування Споживчим кредитом або користування Споживчим кредитом за межами пільгового періоду у відповідному місяці. Послуги з управління кредитом припиняють надаватись з моменту настання хоча б однієї з подій: або з дати повного погашення Заборгованості за Договором, або після Дати остаточного повернення Кредиту (згідно Заяви- Анкети на приєднання до Договору).

Так, до Договору передбачена комісія за Сервіс смс інформування щодо кредитної заборгованості. Комісія за Сервіс смс-інформування щодо кредитної заборгованості включається в суму Споживчого кредиту.

У Договорі передбачена разова комісія, яка розраховується у відсотках від суми Товару, який оформлюється за рахунок Споживчого кредиту та включається в суму Споживчого кредиту.

Договором передбачена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу, яка встановлюється у разі порушення Клієнтом умов Договору (невиконання або неналежного виконання зобов`язання), а саме порушення Строків сплати (терміну погашення) щомісячного платежу по Споживчому кредиту або неповної сплати щомісячного платежу по Споживчому кредиту відповідно до Графіку платежів.

Сторонами погоджено: Банк має право зупинити подальше надання послуг та/або комплекс послуг Клієнту та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором та/або Тарифами у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за Кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій (за наявності), а також у разі виникнення обставин, які можуть негативно вплинути на платоспроможність Клієнта та ставлять під загрозу (унеможливлюють) виконання Клієнтом зобов`язань по Договору. В такому випадку вважається, що строк виконання зобов`язання Клієнта перед Банком щодо повернення повної заборгованості за Кредитом таким, що настав.

Клієнт зобов`язаний протягом 7 (сім) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної Вимоги, повернути суму Заборгованості по Кредиту, що залишилась (за наявності), сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим Договором та/або Тарифами, а також відшкодувати збитки, завдані Банку.

У випадку невиконання Клієнтом Вимоги про дострокове виконання зобов`язань за Договором Банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за Договором.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт видачі кредиту доводиться випискою по рахунку (а.с. 38-46).

В позові представник позивача зазначає, що станом на 01.09.2025 заборгованість позичальника за договором становить 48 844,18 грн., з яких; 20 321,02 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 5 350,39 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість, окрім тілу кредиту, складає 22 572,77 грн. (прострочена заборгованість по процентам (комісіям)) та 600,00 грн. (прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу).

Враховуючи, що між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, остання взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» заборгованість в сумі 25 671,41 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач також просив стягнути комісію за управління кредитом.

Так, відповідно до Заяви-анкети розмір такої комісії становить 2.90% від суми кредиту. Сума кредиту 70 761,00 грн., 2.90% від цієї суми - 2 052,07 грн..

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, банк щомісячно, починаючи з 13.07.2020, нараховує відповідачу щомісячно комісію у розмірі 2 052,07 грн. загальний розмір заборгованості зі сплати комісії становить 22 572,77 грн..

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення комісії, суд керується таким.

10 травня 2007 року Правління НБУ прийняло постанову, якою затвердило Правила № 168, що набрали чинності 5 червня 2007 року. Згідно з пунктом 3.6 цих Правил банки не мали права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Ці Правила втратили чинність 10 червня 2017 року.

16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3795-VI. Згідно з абзацом дев`ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною». Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно з останнім текст статті 11 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» виклали у новій редакції, що не передбачала нікчемності зазначених умов договору, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.

Закон № 1734-VIII у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавцята кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідні висновки виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Наведені вище приписи Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, прямо не вказували на недійсність умови кредитного договору про встановлення плати за управління (обслуговування) кредитом. Станом на час укладення кредитного договору частина Закону України «Про споживче кредитування» передбачав можливість встановлення комісії за отримання та управління кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Тим не менш, суд відмовляє в стягненні заборгованості в частині комісії з таких підстав.

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні висновки сформульовано в постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №582/202/22 (провадження 61-15120ск23).

У конкретному випадку, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредитом.

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного є нікчемними.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач безпідставно нараховував в розрахунку заборгованості комісію у розмірі 22 572,77 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Суд уважає, що позовні вимоги в частині сплати заборгованості за штрафом в розмірі 600 грн. за кредитним договором не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, як пріоритетну норму права в період дії воєнного стану, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування» в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за тілом кредиту та простроченими відсотками становить 25 671,41 грн. та має бути стягнута з відповідача.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5 від 01.04.2026.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (52,56%) на суму 1 749,12 грн..

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 7 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги, 2) довіреність, 3) ордер, 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: договір про надання правничої допомоги № 010725 від 01 липня 2025 року; довіреність від 01.07.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 1500/10 від 27.11.1998; акт № 40025586 прийому-передачі послуг за договором № 010725 про надання професійної (правничої) допомоги від 01.07.2025; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 22218 від 01.04.2026.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, часткове задоволення вимог позову, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.

Керуючисьст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059, адреса; м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» від 19.04.2019 у розмірі 25 671 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят одна) грн 41 (сорок одна) коп.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059, адреса; м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) судовий збір у розмірі 1 749 (одна тисяча сімсот сорок дев`ять) грн 12 (дванадцять) коп. та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.06.2026.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В.Кожихова