Рішення № 137873034, 25.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/10139/26

Провадження № 2/638/8274/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 17.09.2023 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» кредитний договір № 22325-09/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 5000,00 грн.

На підставі договору відступлення права вимоги таке право за названим кредитним договором перейшло від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 24000,00 грн., з яких заборгованість по кредиту становить 5000,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам становить 19000,00 грн., які разом з судовим збором у розмірі 2662,40 грн. та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 15.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача в позові просив справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак він в судове засідання не з`явився, причини не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом, згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

17.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22325-09/2023 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов якого останньому має бути надано споживчій кредит в безготівковій формі у сумі 5000грн. строком на 360 днів до 10.09.2024 з фіксованою відсотковою ставкою 2,50% на день, на рахунок до електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 . Повернення кредиту та сплату процентів ОСОБА_1 повинен здійснювати кожні 25 днів. Документи підписано з боку відповідача шляхом підписання одноразовим ідентифікатором W2249. Порядок і графік повернення кредиту, сплати відсотків визначено у додатку № 1 до договору (пп. 1.1 -1.4, 1.6 Кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що ідентифікатор було направлено на телефонний номер: НОМЕР_2 .

17.09.2023 було оформлено заяву-анкету на отримання фінансового кредиту із зазначенням даних відповідача та його картки: № НОМЕР_1 .

За клопотанням позивача у АТ «Універсал Банк» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ «Універсал Банк» і виписка за договором б/н за період 17.09.2023-17.09.2023 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , було відкрито рахунок НОМЕР_4 та емітовано картку № НОМЕР_5 , 17.09.2023 на вказаний рахунок зараховано 5000,00 грн.

Відповідач не здійснював сплату кредиту та відсотків.

Розрахунок ТОВ «Аванс кредит» вказує, що у відповідача станом на 15.02.2024 наявна заборгованість у розмірі 24000,00 грн. з яких за тілом кредиту 5000,00 грн., за відсотками 19000,00 грн.

ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договором факторингу №15022024 від 15.02.2024 (далі за текстом Договір факторингу).

Даним договором передбачено перехід від ТОВ «Аванс Кредит» (Клієнт) до ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) права грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за кредитними договороми, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі портфеля заборгованості (п. 1.1 Договору факторингу).

Перехід права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається з моменту підписання Сторонами Договору факторингу, після чого Фактор стає новим кредитор по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пп. 1.2 Договору факторингу).

У п. 2.1 Договору факторингу сторони погодили, що Клієнт передав реєстр боржників з даними останніх та передає його Фактору (2.1 Договору факторингу).

У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №15022024 від 15.02.2024 відповідач за Кредитним договором має заборгованість 24000,00 грн. з яких за тілом кредиту 5000,00 грн., за відсотками 19000,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені обставини, які відповідачем не заперечувалися й не спростовано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

02.01.2026 між позивачем (Клієнт) та адвокатом - ФО-П Лівак І.М. (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги № 42649746/01 за яким Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг, згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 Договору, а також додаткової оплати, яка зазначена у п. 4.9.

За положеннями п. 4.2. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку та/або підписання акту наданих послуг, якщо інші терміни та умови не було узгоджено сторонами.

У п. 4.8 погоджено вартість ознайомлення з матеріалами справи та формування правового аналізу: 3000 грн., складання позовної заяви: 3500 грн. 7000 грн. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою 22325-09/2023 до вказаного договору Виконавець зобов`язався здійснити захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення заборгованості з відповідача.

10.04.2026 ТОВ «Діджи фінанс» та ФО-П ОСОБА_2 складено Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом за яким виконавець надав усну консультацію вартістю 300,00 грн., здійснив правовий аналіз обставин спірних правовідносин - 500,00 грн., склав позовну заяву, вартість чого склала 4500,00 грн. та зформував додатки до позову 700,00 грн., загалом: 6000,00 грн. Названі послуги та їх вартість було узгоджено в детальному описі.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не доводив неспівмірність вказаного гонорару, з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. (двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.) з яких заборгованість за тілом кредиту 5000,00грн., за - відсотками 19000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судові витрати у сумі 8662,40 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) з яких витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 30.06.2026

Суддя В. В. Гребенюк