Рішення № 137866829, 01.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3152/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши у змішаній (паперовій та електронній) формі в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - співвідповідач) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати повністю Наказ по особовому складу № 473 від 04.06.2025 року виданий Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який накладено на ОСОБА_1 , полковника служби цивільного захисту, дисциплінарного стягнення у вигляді ДОГАНИ;

- виключити ОСОБА_1 , полковника служби цивільного захисту, з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу відповідача щодо застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за результатами проведеного службового розслідування.

Позивач не погоджується із застосованим дисциплінарним стягненням, вважає його безпідставним, оскільки дисциплінарна комісія у ході проведення розслідування обмежилася оціночним висновком на підставі припущень і загальних фраз, без юридичної конкретизації дисциплінарного проступку. На думку позивача, вказане суперечить статтям 19 і 68 Конституції України, згідно яких особа не може бути притягнута до відповідальності інакше як на підставі закону, а рішення органів державної влади мають ґрунтуватися виключно на правових нормах і фактах.

Крім того, зверталась увагу суду на безпідставному внесенні відносно позивача відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення, оскільки факт вчинення корупційного правопорушення не був підтверджений належними доказами, що суперечить принципу презумпції невинуватості.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що у ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що позивач, як голова комісії, з 06 червня 2024 року по 14 червня 2024 року під час прийняття підсумкових заліків зі службової підготовки за 2023/2024 навчальний рік навчальної групи №6, до складу якої входив ОСОБА_2 (чоловік рідної сестри дружини позивача), прийняв участь в оцінюванні його фізичної підготовки, не повідомивши членів комісії про наявність у нього приватного інтересу, зумовленого особистими, сімейними стосунками, в результаті чого останнім було отримано бал 4 (добре). За таких обставин, відповідач вважає, що комісія дійшла правильного висновку щодо порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства, що виразилось у наступному: неповідомлення членів комісії про наявність у нього приватного інтересу під час прийняття рішень на користь ОСОБА_2 , з яким у позивача наявні родинні/сімейні відносини; зобов`язання не вчиняти дій та приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; неповідомлення безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів.

Крім того, у ході розслідування комісією встановлено, що співробітники Оперативно-координаційного центру Головного управління та Управління реагування на надзвичайні ситуації, які перебували у підпорядкуванні позивача, перевіряючи несення служби ОСОБА_3 (племінник позивача), могли бути необ`єктивними та схильними діяти виключно у інтересах свого безпосереднього керівника. Так, у рапорті від 21.03.2024 начальника відділу організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів УРНС та головного фахівця відділу організації реагування на надзвичайні ситуації та гуманітарного розмінування УРНС ГУ, які є підлеглими позивача, зазначено ряд недоліків у роботі підрозділу, в якому проходив службу ОСОБА_3 (племінник позивача), який під час перевірки перебував на чергуванні згідно записів в книзі служби.

Водночас, позивач, знаючи, що він діє в умовах конфлікту інтересів відносно ОСОБА_3 (племінник позивача), одноосібно розглядав вказаний рапорт, що підтверджується його резолюцією, в той час коли рапорт був адресований взагалі начальнику Головного управління ОСОБА_4 , при цьому позивач у той день не виконував обов`язки начальника Головного управління, а самий рапорт начальнику так і не дійшов. При цьому, комісією встановлено, що повноваження із здійснення зовнішнього контролю першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_5 не здійснювалися, тому що йому не було відомо про проведення такої перевірки, позивач його не інформував та не надав необхідну для здійснення перевірки документацію, в тому числі рапорт. Таким чином, комісією дійшла висновку, що позивач не виконав вимоги наказу від 06.10.2022 №219 "Про призначення зовнішнього контролю", не інформував першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_5 про проведення відповідної перевірки та не надав йому необхідну інформацію для здійснення перевірки щодо виконання завдань, вчинених дій, змісту прийнятих рішень чи підготовлених проектів рішень, пов`язаних із зазначеним конфліктом інтересів, чим також порушив вимоги антикорупційного законодавства.

Окрім зазначеного вище, у ході розслідування комісією також встановлено, що позивач під час виконання службових обов`язків допустив порушення вимог Дисциплінарного статуту та Закону України "Про запобігання корупції" в частині проявлення неповаги до колег, нехтування загальноприйнятими нормами професійної комунікації, що є неприпустимим для посадової особи вищого рівня.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оспорюваний позивачем наказ про застосування догани прийнято за результатами проведеного службового розслідування у встановленому порядку, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій, заперечуючи щодо доводів відзиву, просив задовольнити позовні вимоги переважно з тих же підстав, що і викладені у позовній заяві.

У свою чергу, представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій спростовував позицію представника позивача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача - Національне агентство з питань запобігання корупції.

Співвідповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що внесення відносно позивача відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення відбулось виключно на підставі наявного розпорядчого документу про застосування дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного із корупцією правопорушення. При цьому, співвідповідач наголошував, що чинним законодавством не передбачено обов`язку посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції проводити перевірку законності застосування відносно особи дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного із корупцією правопорушення. Водночас, у випадку скасування зазначеного документу відповідні відомості про позивача будуть вилучені із вказаного Реєстру. Разом з тим, на момент подання позовної заяви заявлена позивачем вимога про вилучення відомостей з Реєстру у спірних правовідносинах є передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Позивач проходить службу на посаді заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області.

На адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.04.2025 №39-02/36049-25, у якому порушується питання можливих порушень законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також норм етичної поведінки заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

На виконання наказу голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.05.2025 №НС-521 "Про проведення службового розслідування" комісією проведено службове розслідування з метою перевірки інформації, викладеної у листі Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливих порушень законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також норм етичної поведінки заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій 03.06.2025, в якому комісія зазначила про підтвердження відомостей, зазначених у листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.04.2025 №39-02/36049-25, а тому пропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності у виді догани заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області, полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, порушення службової дисципліни, вимог пунктів 2,3 частини першої статті 28, частини другої статті 35-1 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 3 Дисциплінарного статуту.

Наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.06.2025 №473 наказано за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, а саме Закону України "Про запобігання корупції" та Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, вчинення корупційного та пов`язаного з корупцією правопорушення, накласти на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у виді догани, яке буде застосовано після виходу з відпустки.

Листом від 09.06.2025 №49-05/49736-25 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило позивача про внесення відносно нього відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення.

Не погоджуючись із застосованим дисциплінарним стягненням у виді догани та включенням відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі Положення 1052, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 1-2 Положення №1052 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно підпункту 1 пункту 5 Положення №1052 ДСНС з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСНС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери її управління.

Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 5 березня 2009 року № 1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Дисциплінарний статут, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно преамбули Дисциплінарного статуту цей статут визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 57 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Згідно статті 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Згідно статей 81-85 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває у стані сп`яніння, а також одержання від неї письмових пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Згідно статті 85-1 Дисциплінарного статуту з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни (стаття 86).

Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, з метою зміцнення службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань, наказом МВС України від 05.05.2015 №515, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20 травня 2015 р. за № 582/27027, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту (далі Інструкція 515, у редакції спірних правовідносин).

Згідно пункту 1 Інструкції 515 ця Інструкція визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), вчинених особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами закладів освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.

За пунктом 2 Інструкції 515 метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до вчиненого.

Підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІ Інструкції 515 службові розслідування призначаються в разі надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції та з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Розділом ІІІ Інструкції 515 врегульовано, що рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.

У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення.

Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.

У разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, щодо якої призначається службове розслідування.

Склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування за фактом порушення особою рядового або начальницького складу вимог законодавства з питань дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії дискримінації за ознаками статі та сексуальним домаганням до складу комісії з проведення службового розслідування включається представник органу чи підрозділу цивільного захисту, відповідальний за забезпечення гендерної рівності.

До участі в проведенні розслідування забороняється залучати підлеглих та близьких осіб тієї особи (осіб), стосовно якої (яких) проводиться службове розслідування, а також осіб, які можуть бути особисто заінтересованими в його результатах.

Згідно розділу IV Інструкції 515 службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше.

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Розділом VІІ Інструкції 515 врегульовано питання оформлення матеріалів службового розслідування.

Так, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються:

посада(и), звання, прізвище(а), ініціали посадової(их) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували вчиненню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до вчиненого.

Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового або начальницького складу заохочень або дисциплінарних стягнень, обставини загибелі (смерті) осіб рядового або начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, службових документів, а також дані про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі наявності у висновку службового розслідування інформації з обмеженим доступом такому висновку надається відповідний гриф.

Висновок службового розслідування складається в одному примірнику, підписується особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті (заяві) на ім`я начальника, який призначив службове розслідування. Такий(а) рапорт (заява) долучається до висновку про результати службового розслідування і є його невід`ємною частиною, про що в ньому робиться відповідний запис.

За пунктами 1-3 Розділом VІІІ Інструкції 515 начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України.

Законом, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, є Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі Закон №1700-VII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням статті 1 Закону №1700-VII:

близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;

члени сім`ї: а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; б) будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

За змістом підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Згідно пунктів 2,3 частини 1 статті 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

Пунктом 2 статті 35-1 Закону №1700-VII передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Як встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин позивач проходив службу на посаді заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області.

На адресу відповідача надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.04.2025 №39-02/36049-25, у якому порушувалося питання можливих порушень законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також норм етичної поведінки заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

З огляду на викладене та враховуючи статтю 85-1 Дисциплінарного статуту, наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.05.2025 №НС-521 "Про проведення службового розслідування" доручено провести службове розслідування з метою перевірки інформації, викладеної у листі Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливих порушень законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також норм етичної поведінки заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

На виконання вказаного наказу комісією проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій 03.06.2025, в якому комісія зазначила, зокрема, про підтвердження відомостей, зазначених у листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.04.2025 №39-02/36049-25, а відтак пропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності у виді догани заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, порушення службової дисципліни, вимог пунктів 2,3 частини першої статті 28, частини другої статті 35-1 та статті 38 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 3 Дисциплінарного статуту.

Наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.06.2025 №473 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, яке буде застосовано після виходу з відпустки.

Проаналізувавши викладене, дослідивши обставини службового розслідування та докази, надані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Щодо конфлікту інтересів при прийнятті позивачем участі в оцінюванні фізичної підготовки головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Чернівецького районного управління ГУ ДСНС України у Чернівецькій області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , який є чоловіком рідної сестри дружини.

У ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що позивач як голова комісії, виконуючи службові обов`язки, під час прийняття 06-14.06.2024 підсумкових заліків із службової підготовки за 2023/2024 навчальний рік навчальної групи №6 Головного управління, до складу якої входив ОСОБА_2 , прийняв участь в оцінюванні його фізичної підготовки, не повідомивши членів комісії про наявність у нього приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками, в результаті чого останнім було отримано бал 4 «добре».

Крім того, відповідно до Акту кваліфікаційної комісії з питань присвоєння, підтвердження, зниження класної кваліфікації від 30.08.2024, головою якої був позивач, ОСОБА_2 знижено класну кваліфікацію у зв`язку із раніше отриманим дисциплінарним стягненням у виді зауваження.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що позивач порушив вимоги антикорупційного законодавства, оскільки не повідомив членів комісії про наявність у нього приватного інтересу під час прийняття рішень стосовно ОСОБА_2 , не повідомив безпосереднього керівника про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів, а також порушив зобов`язання не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Обґрунтовуючи протиправність вказаних висновків комісії позивач зазначає, що згідно ст. 1 Закону №1700-VII чоловік рідної сестри дружини (свояк) не підпадає під категорію близьких осіб, а тому у даному випадку відсутній конфлікт інтересів. Аналогічні пояснення позивач надавав комісії під час проведення службового розслідування.

Крім того, позивач наголошував, що комісія під час розслідування не встановила факту близьких родинних стосунків з ОСОБА_2 та не роз`яснила в чому полягає родинні/сімейні стосунки.

Проаналізувавши викладене, суд зазначає, що у розумінні Закону №1700-VII приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З наведеного слідує, що поняття приватного інтересу охоплюється не тільки наявністю сімейних стосунків між особами, а й передбачає наявність особистих, дружніх та інших позаслужбових стосунків.

У контексті викладеного суд зазначає, що ОСОБА_2 дійсно не є членом сім`ї позивача у розумінні Закону №1700-VII, що вказує про відсутність між ними сімейних стосунків у розумінні приватного інтересу.

Водночас, той факт, що ОСОБА_2 є чоловіком рідної сестри дружини позивача, безумовно вказує на наявність особистих/дружніх або інших позаслужбовими стосунків, за винятком сімейних, між вказаними особами у розумінні поняття "приватний інтерес".

При цьому, позивач щопівроку хоч і не повідомляв уповноважений орган Головного управління про наявність прямих родинних стосунків із ОСОБА_2 , однак, сам ОСОБА_2 повідомляв про наявність родинних відносин із дружиною позивача.

Таким чином, наведене у сукупності належним чином підтверджує наявність у позивача приватного інтересу в ході виконання ним службових обов`язків відносно ОСОБА_2 , який є чоловіком рідної сестри його дружини, що, в свою чергу, свідчить про можливість прийняття позивачем управлінських рішень відносно ОСОБА_2 в умовах потенційного/реального конфлікту інтересів.

Однак, позивач під час виконання службових обов`язків відносно ОСОБА_2 не повідомляв ані членів комісії, ані безпосереднє керівництво про наявний у нього приватний інтерес, зумовлений особистими/дружніми або інших позаслужбовими стосунками, з метою перевірки вказаних обставин та недопущення прийняття подальшого рішення в умовах потенційного/реального конфлікту інтересів.

Отже, висновки дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства під час виконання службових обов`язків відносно ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Щодо врегулювання конфлікту інтересів та призначення/здійснення зовнішнього контролю під час виконання службових обов`язків.

У ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що наказом Головного управління від 06.10.2022 № 219 "Про призначення зовнішнього контролю" на першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_5 покладено повноваження із здійснення зовнішнього контролю у формі перевірки стану та результатів виконання заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації ОСОБА_1 завдань, вчинених ним дій, змісту прийнятих рішень чи підготовлених проектів рішень щодо, зокрема, пожежного-рятувальника караулу ДПРЧ-5 ГУ ДСНС України у Чернівецькій області сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 (племінник позивача).

Згідно вказаного наказу позивач зобов`язаний своєчасно інформувати першого заступника начальника Головного управління та надавати йому необхідну для здійснення відповідної перевірки документацію щодо виконання завдань, вчинених дій, змісту прийнятих рішень чи підготовлених проектів рішень, пов`язаних із зазначеним конфліктом інтересів щодо ОСОБА_3 у зв`язку із застосуванням зовнішнього контролю.

При цьому, судом встановлено, що позивач самостійно повідомляв уповноважений орган Головного управління про наявність прямих родинних стосунків із ОСОБА_3 , який є його племінником, а відтак виконання позивачем службових обов`язків, пов`язаних із службовою діяльністю племінника безумовно мають приватний інтерес та прямі ознаки реального конфлікту інтересів.

До того ж, згаданий вище наказ Головного управління від 06.10.2022 № 219 був винесений з урахуванням інформації, викладеної позивачем у повідомленні про конфлікт інтересів від 18.02.2019, в якому йшлося про виникнення можливого конфлікту інтересів в ході виконання позивачем службових обов`язків, зокрема відносно ОСОБА_3 , який є його племінником.

Таким чином, наказ Головного управління від 06.10.2022 № 219 "Про призначення зовнішнього контролю" фактично і був прийнятий з метою перевірки виконання позивачем покладених на нього службових обов`язки в частині діяльності, що стосуються ОСОБА_3 , для врегулювання та недопущення вчинення ним дій або прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Так, співробітники Оперативно-координаційного центру Головного та управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління здійснювали перевірку несення служби ОСОБА_3 - племінником позивача.

Дисциплінарна комісія здійснила вивчення рапортів співробітників ОКЦ ГУ та УРНС ГУ про результати здійснення ними перевірок організації несення служби підпорядкованих підрозділів Головного управління, з візами та резолюціями ОСОБА_1 . При цьому, інформація в рапортах стосувалась якщо не 5 ДПРЧ 3 ДПРЗ підрозділу, де працює племінник ОСОБА_3 , але й безпосередньо самого ОСОБА_3 .

У рапорті від 21.03.2024 начальника відділу організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів УРНС ГУ капітана служби цивільного захисту ОСОБА_6 та головного фахівця відділу організації реагування на надзвичайні ситуації та гуманітарного розмінування УРНС ГУ Андрія Лучика, які є підлеглими ОСОБА_1 , з урахуванням наказу Головного управління про розподіл повноважень між начальником Головного управління та його заступниками, за результатами їх перевірки встановлено ряд недоліків. В цей день на чергуванні згідно запису в книзі служби перебував безпосередньо і ОСОБА_3 .

Матеріалами службового розслідування підтверджується, що в подальшому позивач одноосібно здійснив розгляд вказаного рапорту, що підтверджується його резолюцією.

На рапорті за результатами перевірки від 21.03.2024, який адресований начальнику Головного управління ОСОБА_4 , проставлена резолюція лише позивача, який в той день не виконував обов`язки начальника Головного управління, а самий рапорт до начальника Головного управління на розгляд так і не надійшов, що підтверджується відсутністю його резолюції чи хоча б підпису.

Комісія встановила, що під час здійснення зазначеної перевірки повноваження із здійснення зовнішнього контролю першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_5 не здійснювалися, тому що, як він пояснив комісії у ході службового розслідування, йому не було відомо про проведення такої перевірки, позивач його не інформував та не надавав необхідну для здійснення відповідної перевірки документацію.

Водночас, у наданих комісії поясненнях позивач повідомив, що він інформував ОСОБА_5 про проведення такої перевірки, надав йому для ознайомлення зазначений рапорт, але з невідомих обставин візи та резолюції ОСОБА_5 на рапорті відсутні. З метою усунення недоліків, виявлених у ході перевірки, позивачем була проставлена відповідна резолюція "на контроль, усунення недоліків".

У контексті викладеного суд зазначає, що основною метою винесення наказу Головного управління від 06.10.2022 № 219 "Про призначення зовнішнього контролю" є недопущення виконання позивачем службових обов`язків, зокрема відносно свого племінника, в умовах конфлікту інтересів.

Разом з тим, матеріалами справи дійсно підтверджується, що позивач одноосібно розглянув рапорт від 21.03.2024 та прийняв управлінське рішення, шляхом проставлення відповідної резолюції, яке стосувалося, в тому числі безпосередньо його близької особи племінника.

У матеріалах справи, окрім пояснень позивача, відсутні будь-які докази на підтвердження того, що він інформував першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_5 про вчинення ним дій /прийняття рішень відносно ОСОБА_3 за результатами розгляду рапорту від 21.03.2024.

При цьому, позивач не був позбавлений можливості звернутися у письмовій формі до керівництва Головного управління з метою повідомлення про вчинення ним дій в умовах конфлікту інтересів, що суперечить вимогам антикорупційного законодавства, цим самим виконавши вимоги наказу від 06.10.2022 № 219 "Про призначення зовнішнього контролю".

Водночас, незважаючи на викладене, позивач одноосібно здійснив розгляд рапорту від 21.03.2024, який стосувався діяльності його близького родича - племінника, в умовах реального конфлікту інтересів, чим безумовно порушив вимоги антикорупційного законодавства.

Проте, як вірно зазначено відповідачем, згідно статті 87 Дисциплінарного статуту на позивача не може бути накладено дисциплінарне стягнення за невиконання вимог наказу від 06.10.2022 №219 "Про призначення зовнішнього контролю", оскільки з моменту вчинення дисциплінарного проступку пройшло більше року. Однак, вказані обставини додатково підтверджують висновок службового розслідування щодо недотримання позивачем вимог антикорупційного законодавства.

Щодо можливого порушення позивачем норм етичної поведінки стосовно начальника 4 ДПРЗ Головного управління ОСОБА_7 .

Так, у ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що позивач під час виконання службових обов`язків систематично допускав неприпустимі порушення професійної етики. Зокрема, за свідченнями працівників, у ході службових нарад та під час перевірок підрозділів неодноразово вдавався до принижень особового складу, використовуючи нецензурну лексику, погрози на образливі висловлювання.

Заперечуючи щодо вказаних висновків комісії, сторона позивача зазначає, що комісія не конкретизувала, в чому саме полягало дисциплінарне порушення, а також не вказала: які саме дії або висловлювання позивача були проявом неповаги до колег; яких саме колег стосувалася ця поведінка, коли, за яких обставин та у якій формі було допущено порушення норм етики; які саме положення етичних стандартів було порушено.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем до відзиву у електронній формі долучено додатком матеріали службового розслідування, у яких, зокрема, містяться пояснення начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Маніліча І.В, помічника начальника чергової зміни Оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Гараса Ю.М., начальника караулу 7ДПРЧ 5 ДПР3 ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Ласкіна Ю.В., старшого диспетчера ОКЦ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Лаврової Я.П., начальника караулу 9 ДПРЧ 3 ДПР 3 ГУ ДСНС України в Чернівецькій області, начальника відділення групи пожежогасіння АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Лисенка О.Ю., начальника караулу 9 ДПРЧ 3 ДПР 3 ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Кодакова О.О., командира відділення караулу 12 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області Гараги І.В.

У вказаних поясненнях посадових осіб ГУ ДСНС України в Чернівецькій області зазначено про неодноразове неетичне ставлення та некоректну поведінку позивача під час виконання службових обов`язків по відношенню до підлеглих. Крім того, у поясненнях вказано, що позивач неодноразово спілкувався з особовим складом нецензурною лексикою, підвищував голос, цим самим всіляко принижуючих нижчих за посадою та званням осіб.

Отже, враховуючи зміст викладених вище пояснень посадових осіб ГУ ДСНС України в Чернівецькій області, суд приходить до висновку, що за результатами службового розслідування комісія дійшла правильного висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 Дисциплінарного статуту та частини 1 статті 38 Закону №1700-VII.

Окремо слід зазначити, що у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач за посадою не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 38 Закону №1700-VII, що вказує на протиправність застосування відносно нього положень згаданої статті.

Так, згідно частини 1 статті 38 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Суд зазначає, що згідно підпункту "д" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: особи начальницького складу служби цивільного захисту.

За таких обставин, суд відхиляє вказані аргументи позивача з огляду на їх очевидну безпідставність, оскільки перебуваючи на посаді заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області позивач підпадає під перелік осіб, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, а тому на нього поширюються дія статті 38 Закону.

Відтак, беручи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що факти, викладені у листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.04.2025 №39-02/36049-25, щодо можливих позивачем порушень вимог антикорупційного законодавства, знайшли своє підтвердження як за результатами проведення службового розслідування, так і в ході судового розгляду справи.

При цьому, враховуючи приписи статті 68 Дисциплінарного статуту, суд вважає, що застосоване відповідачем дисциплінарне стягнення у виді догани є пропорційним та відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Отже, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу по особовому складу № 473 від 04.06.2025 року, виданого головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яким накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

У свою чергу, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги щодо виключення позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, оскільки згідно Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відповідні відомості були внесені до Реєстру на підставі оскаржуваного наказу, який є правомірним та не підлягає скасуванню.

При цьому, згідно пункту 8 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку; 2) винесення виправдувального вироку; 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Отже, лише у випадку скасування розпорядчого документу про застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення будуть наявні підстави для вилучення відповідної інформації з Реєстру.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини крізь призму викладених норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі - Державна служба України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55 А, м. Київ, 01601, Код ЄДРПОУ 38516849).

Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар М. Міхновського, 28, м Київ, 01103, Код ЄДРПОУ 40381452)

Суддя І.В. Маренич