Ухвала суду № 137866301, 01.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання судового контролю

01 липня 2026 р. Справа №520/645/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у справі 520/645/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) , Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000, код ЄДРПОУ20453063) в порядку ст. 382 КАСУ,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 14 грудня 2023 р., про відмову судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 01 грудня 2023 р. № 04-49/426 (виданої на підставі заяви судді у відставці - ОСОБА_1 від 01 грудня 2023 р. та постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у адміністративній справі № 240/44080/21) - протиправним, скасувано рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 14 грудня 2023 р. про відмову судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 01 грудня 2023 р. № 04-49/426 (виданої на підставі заяви судді у відставці - ОСОБА_1 від 01 грудня 2023 р. та постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у адміністративній справі № 240/44080/21), визнано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03 січня 2024 р. за № 204850001655 про відмову судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 01 грудня 2023 р. № 04-49/426 (виданої на підставі заяви судді у відставці - ОСОБА_1 від 01 грудня 2023 р. та постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у адміністративній справі № 240/44080/21) - протиправним, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати судді Харківського районного суду Харківської області у відставці - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 01 грудня 2023 р. № 04-49/426 (виданої на підставі заяви судді у відставці - ОСОБА_1 від 01 грудня 2023 р. та постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у адміністративній справі № 240/44080/21).

Вказане рішення набрало законної сили.

Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення, в якій просить суд:

- Встановити судовий контроль за виконанням Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 р. у адміністративній справі № 520/645/24 в частині виконання наступних обов`язків:

«Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати судді Харківського районного суду Харківської області у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 01 грудня 2023 р. № 04-49/426 (виданої на підставі заяви судді у відставці - ОСОБА_1 від 01 грудня 2023 р. та постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у адміністративній справі № 240/44080/21).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в сумі 161,50 грн. (сто шістдесят одна гривня п`ятдесят копійок)».

- Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 існуючу станом на 05.12.2025 р. заборгованість по виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у адміністративній справі №520/645/24 з урахуванням стажу ОСОБА_1 роботи суддею - 25 років 08 місяців 03 дні, так як перерахунок відповідачем зроблений неправильно, виходячи зі стажу роботи 15 років 09 місяців, що суперечить судовим рішенням у адміністративній справі № 520/25282/24.

Ухвалою суду від 09.03.2026 затверджено звіт по справі.

Заявник не погодившись зі звітом, оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026 року вказану ухвалу скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду зобов`язано відповідача надати новий звіт по спарві.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Заява про встановлення судового контролю обґрунтована тим, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду у цій справі не виконано належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі № 520/645/24 ОСОБА_2 здійснено з 24.06.2024 (дата набрання рішенням суду законної сили) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зазначеному законі порядку, а також проведено нарахування грошових коштів у розмірі 5152,63 грн. за період з 24.06.2024 по 31.07.2024 року.

Суму нарахованих коштів внесено до електронного реєстру судових рішень.

З 01.01.2021 розрахунок пенсії ОСОБА_1 проведено на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №520/26082/24 у визначеному судом порядку.

На виконання цієї постанови суду ОСОБА_1 з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 здійснено перерахунки щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% суддівської винагороди згідно довідок про суддівську винагороду №04-49/405, №04-49/406, №04-49/407, №04-49/408 від 02.09.2024 за 2021 2024 при стажі роботи на посаді 25 років 8 місяців 3 дні.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2,

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було виконано рішення суду в межах покладених на управління зобов`язань. Однак Пенсійний фонд України станом на момент постановлення цієї ухвали вказану суму в повному обсязі ГУ ПФУ в Харківській області не перерахував.

Крім того, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, ГУ ПФУ автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості.

Отже, відповідач в особі начальника ГУ ПФУ в Харківській області вживав заходи у даній справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання ГУ ПФУ в Харківській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічну позицію Верховний Суд України висловлював, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 року у справі № 21-1044а15 та в постанові від 22.11.2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 року у справі № 811/1469/18, від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23.01.2021 року у справі №611/26/17.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1) (зі змінами) (далі Порядок), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2025 рік зі змінами, затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 29 грудня 2025 року, видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 9552,9 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 11231,0 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 20699,0 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 12313,5 тис грн. Вказані грошові кошти були використані в повному обсязі.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік. Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік (зі змінами), затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 18 травня 2026 року, передбачені видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування:

- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, у сумі 24941,4 тис грн;

- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 24102,1 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України:

- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн;

- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 23825,0 тис грн.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі головним управлінням 25.02.2026 № 2000-0502-5/33804 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 5152 гривні 63 копійки.

Листом від 09.03.2026 № 2800-030101-9/17137 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі головним управлінням від 10.06.2026 № 2000-0502-5/102716 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 5152 гривні 63 копійки.

Відповідь на вищезазначений запит станом звітну дату до головного управління не надходила.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи відповідачем надані докази виконання зазначеного рішення і вжиття заходів залежних від ГУ ПФУ заходів в частині зобов`язання виплатити заборгованість.

До суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.

В ухвалі Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням позиції Верховного Суду, наведеної в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі може призвести лише до встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, але не до накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, що не призведе до відновлення порушених прав позивача.

При цьому, як було зазначено вище, відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від діяльності ГУ ПФУ.

Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.

З огляду на вищенаведене у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідач є територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пенсійного забезпечення, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами і має дотримуватись норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Окрім цього, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про невжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень.

Слід також зазначити, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Відповідачем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, а тому суд доходить висновку, щодо можливості затвердження звіту у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити звіт по справі 520/645/24.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сагайдак В.В.