Рішення № 137866227, 01.07.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/494/26

Провадження № 2/708/433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Солвентіс" через свого представника за посадою ОСОБА_2 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 51 990,16 грн. В обґрунтування поданого позову зазначив, що 19.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 3681917. ТОВ «Алекскредит» направив відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору № 3681917 від 19.06.2020, який також знаходиться у власному кабінеті останньої на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідачка уклала кредитний договір № 3681917 від 19.06.2020 із ТОВ «Алекскредит» та отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000 грн, однак не виконала належним чином кредитні зобов`язання.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» відповідно до чинного законодавства України був укладений договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ "ФК "Солвентіс" відповідно до чинного законодавства України був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно вказаних договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3681917 від 19.06.2020.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "Солвентіс" є документально підтвердженою та становить 51 990,16 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованість за відсотками - 43 990,16 грн.

Наведене стало підставою звернення до суду, тому просить суд стягнути із відповідачки заборгованість у розмірі 51 990,16грн та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом установлено, що представник відповідачки - адвокат Калінін С. К. із використанням системи «Електронний суд» подав суду відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві представник відповідачки зазначив, що ОСОБА_1 заперечує факт укладення договору між нею та ТОВ «Алекскредит», а позивач доказ підписання нею договору електронним ідентифікатором не надав. Надана позивачем копія договору не підтверджує його підписання первісним кредитором та відповідачкою та не відповідає вимогам Закону України "Про електронну комерцію".

Зважаючи на те, що договір є нікчемним на його думку відсутні підстави вважати, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 .

Надана позивачем довідка про перерахування коштів не є належним доказом перерахування коштів у сумі 8 000,00 грн відповідачці.

Окрім того, наведений у договорі розмір річної відсоткової ставки не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, оскільки є явно завищеною.

З урахуванням викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Представник позивача Сумутін М. Р. 19.05.2026 через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив, відповідно до якого уважає доводи представника відповідачки безпідставними, оскільки сторони ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 погодили укладення кредитного договору в електронному вигляді, який було підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 надала первісному кредитору свої особисті дані, зокрема, РНОКПП, номер телефону та адресу електронної пошти. Одноразовий ідентифікатор було направлено на номер телефону ОСОБА_1 , зареєстрований в електронному кабінеті позичальниці, що підтверджує її авторизацію в системі та укладення кредитного договору.

Підписання сторонами договору в електронному виді відповідає вимогам чинного законодавства.

Довідка про перерахування відповідачці кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн є належним доказом на підтвердження виконання первісним кредитором умов договору.

Відповідачка 04.10.2021, 08.11.2021, 08.12.2021, 28.12.2021, 02.02.2022, 06.07.2022 вчиняла дії щодо погашення заборгованості, а саме здійснювала платежі, які зараховані у рахунок погашення заборгованості за відсотками. Наведене свідчить про визнання нею факту укладення кредитного договору та правомірність вимог позивача.

Позивач надав суду всі необхідні докази, що підтверджують перехід права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора до ТОВ "ФК "Солвентіс".

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.06.2026 частково задоволено клопотання представника позивача Сімутіна М. Р. про витребування доказів.

Витребувані докази надані АТ КБ "Приватбанк" та долучені до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов`язаними із отриманням позики та відповідальністю за порушення взятих на себе позичальником зобов`язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги П`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України.

Також, під час розгляду вказаної цивільної справи суд ураховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

Судом установлено, що 19.06.2020між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений в електронній формі договір про надання кредиту № 3681917, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3681917.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальниці грошові кошти у розмірі 8 000 грн, строк користування кредитом до 13.01.2021 включно.

Як передбачено п. 1. 7. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у такому порядку.

У випадку використання кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 6,40 % від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту (п. 1.7.1. договору).

У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 28 календарних днів з 19.06.2020 до 17.07.2020 (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28 % (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 10 867,20 грн, у тому числі основна сума кредиту 8 000,00 грн, проценти за користування кредитом 2 867,20 грн (п. 1.7.2. договору).

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в базовий період з 19.06.2020 до 17.07.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);

- в спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 18.07.2020 до 13.01.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 11 813,40 грн (п. 1.7.3. договору).

Використання базової процентної ставки у базовому періоді, нарахування процентів у спеціальному періоді за спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом (п. 1.7.4. договору).

Як передбачено п. 7.2. уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим договором та правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх.

Сторони підтверджують, що даний електронний договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі додатки до нього, додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію» (п. 7.3. договору).

Укладаючи цей договір, позичальник заявляє та гарантує кредитодавцю, що він усвідомлює та підтверджує, що умови договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими (п. 7.5.1 договору).

Аналізуючи наданий позивачем договір про надання кредиту судом установлено, що в розділі 8. Реквізити та підписи сторін зазначені відомі лише ОСОБА_1 особисті дані, зокрема РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, номер телефону, електронна адреса.

Вказані дані відповідають даним, зазначеним у відзиві на позовну заяву, тож у суду немає сумнівів щодо укладення відповідачкою вказаного кредитного договору.

Факт перерахування відповідачці 19.06.2020грошових коштів у сумі 8 000,00 грн підтверджується даними виписки по картковому рахунку, наданої АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Суд констатує, що без укладення сторонами кредитного договору був би неможливий переказ грошових коштів на картковий рахунок відповідачки.

Відповідачка, заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надала суду доказів на спростування цього, зокрема, не спростувала належність їй карткового рахунку № НОМЕР_1 .

Окрім того, перед підписанням вказаного договору про надання кредиту відповідачка ознайомилася із інформацією, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписавши 19.06.2020 паспорт споживчого кредиту.

Таким чином, підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», а підписаний таким чином договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір в електронній формі, погодивши всі істотні умови договору, характерні для таких видів договорів, суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом. Вказаний договір не визнавався недійсним чи неукладеним, доказів протилежного суду не надано.

Посилання представника відповідачки на несправедливі умови договору суд не бере до уваги, оскільки, підписуючи договір, ОСОБА_1 ознайомилася з його умовами, зокрема п. 7.5.1 договору, де зазначено, що позичальник заявляє та гарантує кредитодавцю, що він усвідомлює та підтверджує, що умови договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.

Окремо суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 627 ЦК України, де відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судячи з наданого розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховані у межах строку дії договору - до 13.01.2021.

Відповідачка частково погашала заборгованість за кредитом, зокрема 04.10.2021 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 143,33 грн, 08.11.2021 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 215,80 грн, 08.12.2021 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 564,60 грн, 28.12.2021 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 1 100,00 грн, 02.02.2021 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 598,67 грн, 06.07.2022 сплатила заборгованість за відсотками в сумі 225,44 грн. Всього погашено заборгованість за відсотками у сумі 2 897,84 грн, яка врахована первісним кредитором під час проведення розрахунку.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Алекскредит" станом на 29.10.2025 становила 52 110,16 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованість за відсотками - 44 110,16 грн.

З наведеного слідує, що Товариство свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань та не погасила кредитну заборгованість. Докази протилежного суду не надані.

Суд погоджується з проведеним нарахуванням відсотків за кредитним договором, яке відповідає умовам договору та вимогам законодавства. Відповідачка вказані розрахунки не спростувала, альтернативні розрахунки суду не надала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги на користь ТОВ "ФК "Солвентіс" до боржниці ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Судом установлено, що 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал»був укладений договір факторингу № 29/10-2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання кредиту № 3681917від 19.06.2020 у сумі 51 990,16 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованості за відсотками - 43 990,16 грн.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 до ТОВ "ФК "Солвентіс" перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання кредиту № 3681917від 19.06.2020 у сумі 51 990,16 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованості за відсотками - 43 990,16 грн.

Таким чином, відповідно до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025та договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3681917від 19.06.2020, де сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "Солвентіс" є документально підтвердженою та становить 51 990,16 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 8 000 грн; заборгованість за відсотками - 43 990,16 грн.

Вказані договори факторингу не визнавалися недійсним чи неукладеними, докази протилежного суду не надані, тому суд відкидає доводи представника відповідачки про відсутність підстав для відступлення права вимоги за кредитним договором № 3681917від 19.06.2020 позивачем.

На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Крім того, суду не надані беззаперечні, належні та допустимі докази, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.

За таких обставин, дотримуючись принципу змагальності сторін, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в повному розмірі (тіло та відсотки передбачені договором про надання кредиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виснує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При зверненні до суду із даної позовної заявою позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу адвоката визначені у загальному розмірі 6 000 грн.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги позивачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023, договір про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026; додаткову угоду № 3681917 від 27.03.2026 до договору № 43657029/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.03.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року, згідно яких вартість наданих правових та юридичних послуг становить 6 000 грн.

Суд погоджується, що наведені витрати дійсно пов`язані з розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідачки зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 6 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за договором про надання кредиту № 3681917від 19.06.2020за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн, за відсотками у розмірі 43 990,16 грн, а всього 51 990,16 грн (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто гривень 16 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, а всього 8 662,40 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 29-31);

Представник позивача: Лановий Євген Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1);

Представник позивача: ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_2 );

Представник відповідачки: адвокат Калінін Сергій Костянтинович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2212 від 26.06.2018, видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса робочого місця адвоката: Сумська обл., м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 45).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ