Постанова № 137866004, 01.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5892/26

Номер провадження 3/711/1467/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Олійник В.М., за участі секретаря судових засідань Дігтяр А.С., прокурора Левченка Р.О., особи стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 та його представника Василенка С.І.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшла з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Національної поліції України, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Канів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на час вчинення адміністративного правопорушення начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області,

до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 422/20206 від 02.06.2026 - ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч. 1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст.52 без поважних причин, не повідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП

В судовому представник особи, стосовно якої складено протокол про адміністративні праворушення ОСОБА_1 адвокат Василенко С.І. пояснив, що за результатами ознайомлення за матеріалами справи сторона захисту може констатувати наступне: 02.06.26 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення; 17.12.2025 17.12.25 заступником керівника Черкаської обласної прокуратури на адресу НАЗК направлено лист у якому констатовано, що під час проведення перевірки Черкаською обласною прокуратурою виявлено факт неподачі декларації про зміну у майновому стані внаслідок придбання зазначеного нежитлового приміщення. У даному листі констатується факт неподачі ОСОБА_1 декларації у визначені законом терміни та зазначається про проведення певних перевірочних дій по виявленню такого факту Моніторингу. Тобто, станом на 17.12.25 прокуратурою вже проведено відповідну перевірку та встановлено факт неподачі декларації. Таким чином, станом на 17.12.25 Черкаською обласною прокуратурою вже проведено відповідну перевірку та констатовано факт порушень в діях ОСОБА_1 . Матеріали такої перевірки до даного протоколу не долучені, що свідчить про ймовірне приховання доказів щодо початку перебігу строків притягнення до адміністративної відповідальності. Подальші перевірочні дії стосувалися лише зібрання характеризуючих даних ОСОБА_1 , що не впливало на можливість складання відносно нього відповідного протоколу, тобто строки притягнення останнього до відповідальності, в розумінні ч.4 ст.38 КУпАП, станом на дату розгляду справи вже сплили. Крім того, аналізуючи відомості послідовності дій користувача, можна констатувати наступне. Дата вчинення правопорушення, яка зазначена у протоколі: 07.02.25, у той час як роздруківка послідовності дій користувача, яка долучена до матеріалів справи складена за період з 26.01.25 по 12.01.26, відповідно не охоплює період, в якому інкримінуються ОСОБА_1 протиправні дії. Відповідно до положень ч. 4 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Водночас, суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, разово, не було, оскільки об`єкт нерухомості було придбано у розстрочку, з відповідними виплатами по місяцях, на суму, що не перевищує суму, яка підлягає декларуванню. Відомості про таке майно, як про об`єкт декларування у вигляді незавершеного будівництва було подано ОСОБА_1 із декларацією за попередній період за 2024 рік. Таким чином, НАЗК було повідомлено про придбання такого майна у розстрочку, оплату частини вартості такого майна і подальше виникнення права власності на таке майно. Документи на право власності на даний об`єкт нерухомості передані ОСОБА_1 . Підрядником після збігу строку для подачі декларації, що поставило ОСОБА_1 перед фактом оформлення такого права власності на нього, при тому, що він був не обізнаний про такі дії Підрядника, а строк для подання декларації вже закінчився. Крім того, вважає, що за всіма критеріями, дана справа є малозначною. ОСОБА_1 не мав умислу та жодним чином не вчиняв правопорушення з непрямим умислом, склад правопорушення відсутній, адже, відповідно до матеріалів адміністративної справи явно вбачається, що докази які б доводили наявність складу правопорушення відсутні. Водночас, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку) і не може бути піддано адміністративному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Фабула інкримінованих ОСОБА_1 дій не може бути змінена під час розгляду справи по суті, оскільки така процедура у КУпАП відсутня, відповідно при розгляді справи підлягають дослідженню докази обставин викладених у даній фабулі, докази часу, місця, обставин, нібито вчиненого правопорушення, обставини підтвердження такими доказами кожної із обставин, зазначених у фабулі. За позицією захисту випадку коли неправильно складений протокол про адміністративне правопорушення та не додані інші матеріали, необхідні для вирішення питання по суті, справу слід повернути органу, який направив її в суд для усунення недоліків. Враховуючи викладене, просить суд провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, або закрити в зв`язку з пропущенням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Підтримав позицію захисника та просив суд провадження стосовно нього закрити. Надав пояснення, що він декларації заповнює досить давно. Дійсно, після розлучення він придбав в ЖК квартиру та кладовку, яку продали в розтермінування. Платив частинами по 50 тисяч. Коли підрядник зателефонував і повідомив, що можна забрати документи, він одразу ж попрямував за ними. Йому було передано пакет документів, серед яких були акт передачі і витяг з державного реєстру в якому стояла дата 27.01.2025. Тобто дата витягу була 27.01.2025, а про необхідність забрати документи підрядник повідомив йому лише через місяць. Він почав сваритися з підрядниками, оскільки розумів, що мав в десятиденний строк подати декларацію про суттєві зміни, та повідомив їм, що вони таким чином його підставили. На це підрядчик відповів, що не в його компетенції змінювати дати реєстрації, а тому вони ніяким чином не можуть вплинути на дану ситуації. Безпосередньо в акті прийому-передачі стоїть дата груднем місяцем, а право власності реєструється саме на підставі акту прийому-передачі і реєстрували вони його в січні. А пакет документів йому був переданий ще через місяць після цього. Оскільки він працював на посаді, яка зобов`язує подачу такої декларації, як суттєві зміни, та не маючи достатніх юридичних знань, звернувся до фахівця, який в той час працював у них в відділі з антикорупційного діяльності. Даний фахівець пояснив, що оскільки він подавав в декларації відомості про даний об`єкт, як незавершене будівництво і збігли десятиденний термін подачі декларації, тому немає сенсу знову подавати її через місяць. Він порадив подати відомості в наступному році про вказаний об`єкт, як готовий. Потім, коли він звільнявся, в липні місяці, а саме 22.07.2025 року він подав декларацію, яка подається при звільненні, де ним було вказано відомості про вказаний об`єкт, оскільки він вже набув на нього права власності. Вважає, себе невинним оскільки він робив це без умислу, та не розуміючи, як правильно вчинити, він понадіявся на фахівців, які дали йому пораду не подавати таку декларацію. Умислу приховати інформацію про даний об`єкт не мав. За роз`ясненнями до НАЗК, як вчинити в даному випадку, не звертався.

В судовому засіданні прокурор Левченко Р.О. пояснив, що Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 19.07.2024 № 307-К/ТР, ОСОБА_1 призначено з 23.07.2024 на посаду начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області на умовах контракту. Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 17.07.2025 № 488-К/ТР, ОСОБА_1 звільнено 22.07.2025 з посади начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (контракту). Відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи юридичних осіб публічного права. Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. В свою чергу адміністративно-господарські функції (обов`язки) це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). До організаційно-розпорядчих функцій відносяться обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Отже, ОСОБА_1 як посадова особа юридичної особи публічного права є суб`єктом Закону та суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, і на неї розповсюджуються обмеження, передбаченні ч.4 ст. 52 Закону. Об`єкт правопорушення є порушення вимоги ч.4 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції». ОСОБА_2 допустив порушення вимог Закону, в частині неповідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані, з огляду на наступне. Так згідно із ч.4 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стан суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень. 50 ПМ х 3028 розмір прожиткового мінімуму =151 400 грн - мінімальний розмір доходу, який підлягає відображенню у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані. Таким чином, з 01.01.2025 суб`єкти декларування зобов`язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме у разі отримання доходу, здійснення видатку або придбання майна на суму, що перевищує 151 400,00 гривень. Об`єктивна сторона правопорушення полягає в порушенні ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», а саме ч. 4 ст. 52 Закону, а саме у неповідомленні Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Встановлено, що ОСОБА_1 27.01.2025 набув у власність нежитлове приміщення загальною площею 9,7 кв.м. розташоване на 0-му поверсі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 291 000 гривень. Тобто, ОСОБА_1 набув право власності на вказаний об`єкт нерухомості 27.01.2025 перебуваючи на посаді начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області. Відповідно до п.5 наказу НАЗК від 06.11.2023 № 249/23, зареєстрованого в Мін`юсті 13.11.2023 за № 1966/41022 посада начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області належить до категорії посад, пов`язаних з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, оскільки віднесена до посади керівника державної організації, призначення якого (укладення контракту з яким) здійснює державний орган, а саме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Вартість нежитлового приміщення, яке ОСОБА_1 27.01.2025 отримав у власність складає 291 000 грн, що перевищує 151 400 гривень. Таким чином, відповідно до ч.4 ст.52 Закону ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити про суттєві зміни в майновому стані до 06.02.2025 включно, однак станом на день вручення даного протоколу останній таке повідомлення не подав, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, відсутність повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у його майновому стані у зв`язку з набуттям ним у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн. Умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомлений із вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, не виконав вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушив. Він усвідомлював обов`язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і те, що, маючи для цього можливості, їх не подав. Однак наявність такого не є обов`язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов`язку і порушення вимог Закону є об`єктивним наслідком і результатом її діяння. Крім того, про обізнаність ОСОБА_1 з вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, свідчить Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом, відносно посадових осіб юридичної особи публічного права Служби, на бланку якого останній власноручно поставив підпис, прізвище та ініціали, а також дату - 19.09.2022. Водночас, як під час документування даного правопорушення, так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу, поважних причин неповідомлення ним про суттєві зміни в майновому стані не з`ясовано. Датою вчинення правопорушення: є наступний день після закінчення визначеного Законом десятиденного терміну для подачі ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, тобто 07.02.2025. Днем виявлення вчиненого правопорушення, передбачених ч.2 ст.1726 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Отже, з урахуванням вимог ст.38 КУпАП, строк притягнення до відповідальності, визначений даною статтею не сплинув. З огляду на викладене, вважає доведеним, що ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст. 52 без поважних причин, не повідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1726 КУпАП. Враховуючи викладене, просить суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Суд, заслухавши пояснення особи стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_3 та його представника адвоката Василенка С.І., думку прокурора Левченка Р.О., всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали провадження, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.2 ст.172-6 КУпАП визначає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Дана норма стосується осіб, які згідно із законодавством про запобігання корупції зобов`язані подавати електронні декларації (декларанти).

Об`єктивна сторона: виражається у бездіяльності суб`єкта - особа у встановлений законом строк не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (наприклад, при отриманні доходу або купівлі майна, що перевищує встановлений поріг у прожиткових мінімумах).

Суб`єктивна сторона: характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого чи непрямого). Вчинення діяння через необережність виключає притягнення до відповідальності

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.2 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Так, для кваліфікації діяння за ч.2 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення неповідомлення або несвоєчасне повідомлення (тобто подання поза строком, визначеним законом) про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно із ч.4 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць складає 3028 гривні, а тому в підрахунку законодавчого порогу, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, сума становить 151400,00 грн.

Згідно з Роз`ясненнями Національного агентства від 29.12.2021 № 11 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи.

Відповідно до цих роз`яснень, суб`єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані особисто у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку шляхом заповнення відповідної електронної форми у персональному електронному кабінеті Реєстру (абз. 1 ч. 4 ст. 52 Закону, п. 4 Порядку № 450/21).

Під поняттям одноразовий дохід слід розуміти отримання суб`єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 ПМ, який нарахований та фактично виплачений одним джерелом доходу, має ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

Зобов`язання повідомляти про суттєві зміни в майновому стані є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованим на з`ясування фактичної зміни у майновому стані суб`єкта декларування, не очікуючи подання наступної декларації. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу суб`єктом декларування або здійсненні ним значного видатку.

В ході розгляду справи встановлено, що наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 19.07.2024 № 307-К/ТР, ОСОБА_1 призначено з 23.07.2024 на посаду начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області на умовах контракту.

Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 17.07.2025 № 488-К/ТР, ОСОБА_1 звільнено 22.07.2025 з посади начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (контракту).

Відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

В свою чергу адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). До організаційно-розпорядчих функцій відносяться обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Отже, ОСОБА_1 , як посадова особа юридичної особи публічного права є суб`єктом Закону та суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, і на неї розповсюджуються обмеження, передбаченні ч.4 ст.52 Закону.

ОСОБА_1 27.01.2025 набув у власність нежитлове приміщення загальною площею 9,7 кв.м. розташоване на 0-му поверсі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 291 000 гривень.

Тобто, ОСОБА_1 набув право власності на вказаний об`єкт нерухомості 27.01.2025 перебуваючи на посаді начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області.

Відповідно до п.5 наказу НАЗК від 06.11.2023 № 249/23, зареєстрованого в Мін`юсті 13.11.2023 за № 1966/41022 посада начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області належить до категорії посад, пов`язаних з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, оскільки віднесена до посади керівника державної організації, призначення якого (укладення контракту з яким) здійснює державний орган, а саме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Згідно із ч.4 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить З 028 гривень. 50 ПМ х 3028 розмір прожиткового мінімуму = 151 400 грн - мінімальний розмір доходу, який підлягає відображенню у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.

Вартість нежитлового приміщення, яке ОСОБА_1 27.01.2025 отримав у власність складає 291 000 грн, що перевищує 151 400 гривень.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст.52 Закону ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити про суттєві зміни в майновому стані до 06.02.2025 включно.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, відсутність повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у його майновому стані у зв`язку з набуттям ним у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн.

Враховуючи, що станом на день вручення даного протоколу останній таке повідомлення не подав, суд приходить до висновок про наявність в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неподання або несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані без поважних причин, вчинення цього діяння через -необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Адміністративні правопорушення з формальним складом це такі правопорушення, для об`єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи -адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.2 ст.1726 КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.

Таким чином, умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомлений із вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, не виконав вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушив. Він усвідомлював обов`язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і те, що, маючи для цього можливості, їх не подав. Однак наявність такого не є обов`язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов`язку і порушення вимог Закону є об`єктивним наслідком і результатом її діяння.

Крім того, про обізнаність ОСОБА_1 з вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, свідчить Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом, відносно посадових осіб юридичної особи публічного права Служби, на бланку якого останній власноручно поставив підпис, прізвище та ініціали, а також дату - 19.09.2022.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати або вчасно подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу, поважних причин неповідомлення ним про суттєві зміни в майновому стані не з`ясовано.

Як слідує з наявних матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , поважних причин щодо неподання декларації про суттєві зміни не мав.

Суд наголошує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст.52 без поважних причин, неповідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Козацька, 23, вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами справи, які досліджені в судовому засіданні саме:

-формою Ф2-к;

-протоколом №422/2026 від 02.06.2026;

-листом вх. №24361-2026 від 24.03.2026;

-листом вих. №31529-2026 від 13.03.2026

-листом вх. №4387-2026 від 19.01.2026 з додатками;

-листом вих. №9868-2026 від 23.01.2026;

-листом вих. №16957-2026 від 09.02.2026;

-листом вх. №18251-2026 від 05.03.2026 з додатками;

-листа №04-18/10/1584 від 11.09.2018;

-витягом з положення УСР в Черкаській області.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стан.

Розглядаючи доводи сторони захисту, щодо пропущення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.4 ст.38 КУпАП, суд виходить із наступного.

Відповідно до листа №701/0/158-21 від 21.09.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУПАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення, Верховний суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Крім того, в своєму листі Верховний Суд висловив позицію про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловив в листі від 09.04.2021 №1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Дана правова позиція кореспондується з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 18 січня 2024 року, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності, (справа № 522/12566/18).

За змістом правових норм чинного КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

В листі від 21.09.2021 № 701/0/158-21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення, Верховний суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловлена в листі від 09.04.2021 №1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Датою вчинення правопорушення: є наступний день після закінчення визначеного Законом десятиденного терміну для подачі ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, в даному випадку 07.02.2025. Днем виявлення вчиненого правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 1726 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, 02.06.2026. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що під час розгляду адміністративного провадження стосовно ОСОБА_1 строк притягнення останнього до відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП, визначений статтею 38 КУпАП не сплинув.

Інші доводи сторони захисту не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, а тому розцінюються судом, як такі, що направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушень, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, але в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частини 2 статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч.2 ст.172-6, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник