Ухвала суду № 137865991, 29.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6443/26

Номер провадження 1-кс/711/2012/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000588 від 29.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ротмистрівка Смілянського району Черкаської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який не є особою з інвалідністю, адвоката (свідоцтво № 000841, видане на підставі рішення Ради адвокатів у Черкаській області №308 від 15.12.2017), працюючого юрист-консультом СФГ «ВЕРШИНА», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000588 від 29.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000588 від 29.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період часу з 19.06.2024 по 23.01.2026, знаходячись в с-ще Буки Уманського району Черкаської області, діючи умисно, за попередньою змовою із директором Державного навчального закладу «Буцький політехнічний професійний ліцей», ОСОБА_8 , як пособник вчинення злочину, прийняв участь у заволодінні бюджетними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам Державного навчального закладу «Буцький політехнічний професійний ліцей» (далі по тексу ДНЗ «Буцький ППЛ», Навчальний заклад, Політехнічний професійний ліцей) за наступних обставин.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, відповідно до Закону України № 4857-IX від 28.04.2026.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації, яка діє до цього часу.

Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

В той же час, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Так відповідно до наказу Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації № 15-к/ос від 10.02.2022, ОСОБА_8 призначена тимчасово виконуючою обов`язки директора ДНЗ «Буцький ППЛ» та відповідно до наказу Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації № 74к/ос від 18.07.2025 з 22.07.2025 призначена на посаду директора ДНЗ «Буцький ППЛ».

ДНЗ «Буцький ППЛ» (ЄДРПОУ 02548601), зареєстрований та розташований за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, с-ще. Буки, вул. Центральна, 2 та діяв на підставі Статуту, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2016 № 1063 (далі по тексту Статут).

Засноваником даного навчального закладу є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п. 1.1. Статуту, ДНЗ «Буцький ППЛ» є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічнї освіти та повної загальної освіти, підпорядкованим Міністерству освіти і науки України.

Пунктом 1.7. Статуту встановлено, що Політехнічний професійний ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Указами Президента України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999 № 956, Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 №992, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 №419, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Політехнічний професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку із своїм найменуванням і зображенням державного герба України.

Відповідно до пункту 7.1. Політехнічний професійний ліцей є неприбутковим закладом та користується податковими, митними та іншими пільгами згідно із законодавством.

В пункті 5.1. Статуту зазначено, що перелік посад педагогічних працівників політехнічного професійного ліцею, їх права, обов?язки, відповідальність та соціальні гарантії визначаються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. N? 1240, та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 5.2. Статуту встановлено, що педагогічною діяльністю у політехнічному професійному ліцеї займаються особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов?язки педагогічного працівника. До педагогічних відносяться працівники, визначені актами законодавства.

На посади педагогічних працівників політехнічного професійного ліцею можуть призначатися фахівці виробництва, сфери послуг, які мають і здобули відповідну професійно-педагогічну підготовку.

Вимоги до педагогічних працівників політехнічного професійного ліцею визначаються кваліфікаційними характеристиками, що затверджуються в установленому порядку.

Приймає на роботу та звільняє з роботи працівників політехнічного професійного ліцею директор, у порядку визначеному законодавством. (п. 5.4.).

Управління політехнічним професійним ліцеєм, згідно п. 6.1, здійснюється Міністерством освіти і науки України, місцевим органом управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами.

Пунктом 6.2. встановлено, що керівництво діяльністю політехнічного професійного ліцею здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту Міністерством освіти і науки України у відповідності до законодавства.

Відповідно до п. 6.3. директор політехнічного професійного ліцею: організовує навчально-виробничий, навчально-виховний процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників; діє від імені політехнічного професійного ліцею; в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності політехнічного професійного ліцею; приймає на посади та звільняє з посад працівників політехнічного професійного ліцею, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов`язки, формує педагогічний колектив; створює необхідні умови для методичної та творчої роботи педагогічних працівників, навчання учнів і слухачів, використання і впровадження ними прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів; видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, заохочує працівників, учнів і слухачів політехнічного професійного ліцею та застосовує передбачені законодавством стягнення; затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис та чисельність працівників політехнічного професійного ліцею; встановлює премії, доплати, надбавки до посадових окладів і ставок заробітної плати та інше матеріальне заохочення працівникам політехнічного професійного ліцею за конкретні результати праці; забезпечує безпечні і нешкідливі умови навчання, праці і виховання; разом із замовниками робітничих кадрів забезпечує учнів, слухачів під час виробничого навчання та виробничої практики на виробництві спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту; забезпечує збереження та ефективне використання за призначенням закріпленого за політехнічним професійним ліцеєм майна відповідно до законодавства.

Отже, зважаючи на обсяг повноважень, визначених Статутом навчального закладу, в силу ст. 18 КК України, ОСОБА_8 є службовою особою, так як в державному навчальному закладі обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та в розумінні статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», визнається суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки являється посадовою особою юридичної особи публічного права.

Так, ОСОБА_8 , тимчасово обіймаючи посаду директора ДНЗ «Буцький ППЛ» та будучи одноосібно відповідальною за формування педагогічного колективу навчального закладу, в невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 19.06.2024, вступила в злочинну змову із військовозобов`язаним ОСОБА_5 та діючи в його інтересах, достеменно знаючи, що ОСОБА_5 не має спеціальної освіти, передбаченої наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України», яка дає право працювати соціальним педагогом в навчальних закладах, не має досвіду роботи соціального педагога та не планує працювати в навчальному закладі, а також будучи обізнаною, що ОСОБА_5 не має правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, використовуючи своє службове становище всупереч інтересів навчального закладу, вирішила працевлаштувати його в навчальний заклад на посаду соціального педагога на повну ставку, що давало останньому, як педагогічному працівнику закладу професійної освіти, підставу отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З цією метою ОСОБА_8 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, місці та час, отримала документи ОСОБА_5 , подання яких передбачено ст. 24 КЗпП України при працевлаштуванні, а саме:

- копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 22.09.2015 Маньківським РС УДМС України в Черкаській області;

- копії картки фізичної особи платника податків від 21.01.2003;

- копії свідоцтва про базову загальну середню освіту ЕР №21776693 від 21.06.2003 з додатком В №051208, виданого Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області;

- копії диплому спеціаліста КВ №39639373 від 26.06.2020, виданого Національним університетом біоресурсів і природокористування України про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство»;

- фотокартки.

На підставі зазначених документів, ОСОБА_8 , знаходячись в с-ще Буки, Уманського району, Черкаської області, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не раніше 19.06.2024, видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: наказ ДНЗ «Буцький ППЛ» №177-к від 19.06.2024 про прийняття ОСОБА_5 на посаду соціального педагога з 20.06.2024, при цьому достовірно знаючи, що останній не має спеціальної педагогічної освіти, досвіду роботи соціального педагога та не буде працювати в навчальному закладі, а працевлаштування останньому необхідне виключно з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В свою чергу ОСОБА_5 , достеменно знаючи, що він в навчальному закладі працювати не планує, для зарахування заробітної плати із ДНЗ «Буцький ППЛ», 27.06.2024 у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» відкрив розрахунковий рахунок та отримав банківську картку № НОМЕР_2 .

З метою заохочення ОСОБА_8 не вимагати від нього виконання службових обов`язків соціального педагога, не звільняти його з посади та регулярно видавати довідки для отримання відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, в невстановлені в ході досудового розслідування місці та час, ОСОБА_5 , передав вказану банківську картку ОСОБА_8 та повідомив PIN-код (пароль доступу) до неї, таким чином як пособник вчинення злочину, надав останній засоби для вчинення злочину, чим сприяв ОСОБА_8 у заволодінні бюджетними коштами, які перераховувалися ДНЗ «Буцький ППЛ» на його картковий рахунок, як заробітна плата за виконання роботи соціального педагога у навчальному закладі.

В подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою заволодіння державними коштами та отримання незаконного доходу, достеменно знаючи, що ОСОБА_5 в навчальному закладу не працює та як керівник навчального закладу, будучи персонально відповідальною за дотриманням фінансово-господарської та трудової дисципліни, надавала вказівки інспекторам відділу кадрів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_8 , виготовляти кожного місяця, у період з червня 2024 року до січня 2026 року, табелі обліку використання робочого часу із відмітками навпроти прізвища ОСОБА_5 про відпрацювання на посаді соціального педагога на повну ставку протягом облікового періоду та, достовірно знаючи, що ці дані не відповідають дійсності та як ОСОБА_5 фактично в навчальному закладу не працює та покладені на нього обов`язки соціального педагога не виконує, як директор навчального закладу підписувала їх та завіряла печаткою ДНЗ «Буцький ППЛ», таким чином вносила завідомо неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності до офіційного документу, передбаченого Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489, який складений та засвідчений уповноваженою особою, з дотриманням установлених законом вимог, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, та тягне за собою виникнення певних прав і обов`язків.

На підставі вказаних табелів обліку використання робочого часу, бухгалтерією навчального закладу кожного місяця в період з червня 2024 року до січня 2026 року, складалися розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати та ОСОБА_5 зараховувалася заробітна плата, з якої сплачувалися податки за збори, передбачені законодавством України, а також у Відомості розподілу виплат включалася інформація щодо перерахування заробітної плати ОСОБА_5 на банківську картку № НОМЕР_2 , які подавалися до АТ КБ «ПриватБанк» та на підставі яких на вказаний картковий рахунок зараховувалися бюджетні кошти.

Так, відповідно до висновків судових економічних експертиз, за період з 20.06.2024 по 23.01.2026 ОСОБА_5 нарахована заробітна плата в загальній сумі 195 663,69 грн, утримано податками 45 055,89 грн., виплачено 150 607,80 грн.

При цьому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи вільний та безперешкодний доступ до отриманої банківської картки та знаючи PIN-код, у період з 02.07.2024 до 23.01.2026, нараховані грошові кошти використовувала на власний розсуд, а саме: знімала готівкові кошти у банкоматах, переказувала на власний картковий рахунок, розрахувалася за придбання товарів у торгівельній мережі.

Таким чином, ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 та за його пособництва, зловживаючи службовим становищем, умисно, із корисливих спонукань, шляхом внесення недостовірної інформації до офіційних документів, у період часу з 19.06.2024 по 23.01.2026, знаходячись в с-ще Буки Уманського району Черкаської області, заволоділа бюджетними коштами, виділеними ДНЗ «Буцький ППЛ» на виплату заробітної плати, в загальній сумі 150 607,80 грн, що більше чим в 90,5 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, чим завдала зазначеному навчальному закладу шкоду на вказану суму.

Він же, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», використав завідомо підроблені документи, отримані від ОСОБА_8 , шляхом подання їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , відповідно до наказу Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації № 15-к/ос від 10.02.2022, тимчасово виконуючи обов`язки директора ДНЗ «Буцький ППЛ» та відповідно до наказу Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації № 74к/ос від 18.07.2025, будучи з 22.07.2025 призначеною на посаду директора ДНЗ «Буцький ППЛ», будучи службовою особою, маючи право приймати на роботу та звільняти з роботи працівників, розподіляти між ними обов`язки, у межах своєї компетенції видавати накази, що є обовязковими для виконання усіма працівниками навчального закладу та будучи одноосібно відповідальною за формування педагогічного колективу навчального закладу, використовуючи надане їй за посадою службове становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно та цілеспрямовано в інтересах військовозобов`язаного ОСОБА_5 , достеменно знаючи, що він не має правових підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як фактично в ДНЗ «Буцький ППЛ» не працює і посадові обов`язки соціального педагога не виконує, знаходячись в с-ще Буки Уманського району Черкаської області, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та час, склала, підписала та завірила печаткою ДНЗ «Буцький ППЛ» завідомо неправдиві документи, передбачені Додатком № 5 до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» - довідки №480/01-21 від 20.06.2024, №555/02-21 від 18.09.2024, №625/02-21 від 13.11.2024, №13/02-21 від 21.01.2025, №109/02-21 від 19.05.2025, №177/02-21 від 06.08.2025, №__/02-21 від 26.08.2025, №259/02-21 від 28.10.2025, №24/02-21 від 23.01.2026, які містили інформацію, яка повністю не відповідала дійсності, що ОСОБА_5 працює в ДНЗ «Буцький ППЛ» на посаді соціального педагога на повну ставку за основним місцем роботи, які в подальшому за невстановлених в ході досудового розслідування місці та час передала ОСОБА_5 .

В свою чергу ОСОБА_5 , достеменно знаючи, що отримані від ОСОБА_8 довідки містять інформацію, яка повністю не відповідає дійсності та є підробленими документами, використав їх, долучивши до своїх заяв від 04.09.2024, від 18.09.2024, від 23.09.2024, від 20.11.2024, від 03.02.2025, від 21.05.2025, від 07.08.2025, від 27.08.2025, від 29.10.2025, поданих до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 та на підставі яких в період з 26.09.2024 по 03.02.2026 мав відстрочку від мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такий, що є педагогічним працівником закладу професійної освіти.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 19.06.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Ротмістрівка Смілянського району, Черкаської області, українцю, громадянину України, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 000841 від 15.12.2017, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому: АДРЕСА_2 у причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документу.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними кримінальному провадженні доказами, серед яких:

- матеріали та висновок судової економічної експертизи №СЕ-19/124-26/3162-ЕК від 09.04.2026,

- матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/3701-ПЧ від 09.04.2026,

- матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4961-ПЧ від 05.05.2026,

- матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/3702-ПЧ від 20.05.2026,

- матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4960-ПЧ від 30.04.2026,

- матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4962-ПЧ від 29.04.2026,

- документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу в ДНЗ «Буцький ППЛ» від 12.01.2026;

- інформація, отримана за результатами проведення перевірки стану з`єднань за абонентськими номерами, які використовують ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;

- даними допитів свідків працівників ДНЗ «Буцький політехнічний професійний ліцей» ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- даними допитів свідків працівників управління освіти та науки в Черкаської обласної державної адміністрації ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;

- даними, отриманими під час проведення обшуків в ДНЗ «Буцький політехнічний професійний ліцей», за місцем проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , (головний бухгалтер ДНЗ), ОСОБА_23 (бухгалтер СФГ);

- інформація, отримана під час проведення тимчасових доступив до операторів телекомунікаційного мобільного зв`язку за номерами, якими користуються ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ;

- даними, отриманими під час проведено тимчасових доступів до документів КБ «Приватбанк» щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_5 (зарплатна карта);

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 від 05.02.2026;

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 16.02.2026;

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 від 16.02.2026;

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 від 05.02.2026;

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 05.02.2026;

- даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 24.04.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, з яких ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким злочином за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ОСОБА_5 , маючи широке коло зв`язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків в даному кримінальному провадженні, з частиною яких є особисто знайомий, а частина з яких є підпорядкованими особами його батька ОСОБА_11 , з метою схилення їх до дачі неправдивих показань з метою уникнення покарання підозрюваними, що вказує на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи фінансові можливості підозрюваного він має можливість виїзду до іншого регіону України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, визначених ст. 42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

У зв`язку з викладеним, відносно підозрюваного ОСОБА_5 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Останнє дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним ризикам.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, а тому є достатні підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного.

Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваній суму застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст. 194 КПК України обов`язків, а і можливе виконання ч. 11 ст. 182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого кримінального правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді застави покладається необхідність запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, слідчий за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з даним клопотанням та просила застосувати до підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., та покладенням на останню обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задоволити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Так, усвідомлюючи невідворотність покарання, яка йому загрожує, ОСОБА_5 може залишити територію України, а також переховуватись від суду на її території. Також, підозрюваний з метою уникнення покарання, особисто чи через третіх осіб може здійснити вплив на свідків у даному кримінальному провадженні задля зміни наданих ними показів, що в подальшому також може перешкоджати кримінальному провадженню. На переконання сторони обвинувачення застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., буде достатнім стримуючим засобом та забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання з підстав викладених у письмових запереченнях, вказуючи на необґрунтованість підозри та недоведеності зазначених ризиків. При цьому зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів щодо майнового та фінансового стану ОСОБА_5 , який є одруженим, має вагітну дружину, малолітню дитину. Просив зменшити розмір визначеної прокурором застави. При цьому зазначив, що його підзахисний не має наміру вчиняти дії на перешкоджання кримінальному провадженню.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника, зазначивши про необґрунтованість ризиків, оскільки він не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню. Також вказав, що не заперечує проти визначеного стороною обвинувачення розміру застави.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також копії документів надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).

При цьому, положеннями ч. 8 ст. 194 КПК України передбачено, що до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000588 від 29.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі зібраний доказів, 19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документу.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч.4 ст. 195 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, є проступком, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними на даній стадії досудового розслідування доказами, дослідженими в судовому засіданні, серед яких: матеріали та висновок судової економічної експертизи №СЕ-19/124-26/3162-ЕК від 09.04.2026, матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/3701-ПЧ від 09.04.2026, матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4961-ПЧ від 05.05.2026, матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/3702-ПЧ від 20.05.2026, матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4960-ПЧ від 30.04.2026, матеріали та висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/4962-ПЧ від 29.04.2026, документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи, вилучені під час проведення тимчасового доступу в ДНЗ «Буцький ППЛ» від 12.01.2026; інформація, отримана за результатами проведення перевірки стану з`єднань за абонентськими номерами, які використовують ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; даними допитів свідків працівників ДНЗ «Буцький політехнічний професійний ліцей» ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; даними допитів свідків працівників управління освіти та науки в Черкаської обласної державної адміністрації ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; даними, отриманими під час проведення обшуків в ДНЗ «Буцький політехнічний професійний ліцей», за місцем проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , (головний бухгалтер ДНЗ), ОСОБА_23 (бухгалтер СФГ); інформація, отримана під час проведення тимчасових доступив до операторів телекомунікаційного мобільного зв`язку за номерами, якими користуються ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ; даними, отриманими під час проведено тимчасових доступів до документів КБ «Приватбанк» щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_5 (зарплатна карта); даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 від 05.02.2026; даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 16.02.2026; даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 від 16.02.2026; даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 від 05.02.2026; даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 05.02.2026; даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних мереж відносно ОСОБА_8 від 24.04.2026; іншими матеріалами кримінального провадження..

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України.

Зазначені стороною захисту доводи не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно нього.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави прокурор та слідчий в судовому засіданні посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному.

Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, суд оцінює в світлі обставин цього кримінального правопорушення та особистої поведінки підозрюваного, його сімейного стану, приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній підозрюється у вчиненні в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 4 ст. 191, який є тяжким злочином, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 одружений з ОСОБА_24 , яка перебуває у відпустці по вагітності та пологам, має малолітню дитину ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійне місце проживання та роботи, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність постійного місця проживання/роботи та міцних соціальних зв`язків, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати підозрюваною на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих показань чи зміни вже наданих показів задля уникнення від можливої відповідальності.

Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваній запобіжного заходу.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що її розмір визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Так, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Під час судового розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність (свідоцтво № 000841, видане на підставі рішення Ради адвокатів у Черкаській області №308 від 15.12.2017) та працюює юрист-консультом СФГ «ВЕРШИНА».

В той же час, відомостей щодо розміру доходу підозрюваного ОСОБА_5 , належного останньому рухомого і нерухомого майна, слідчому судді не надано.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3328 грн.

Враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні..

Також слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом; не відлучатися за межі м. Київ, а також Київської та Черкаської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , а також підозрюваною ОСОБА_8 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000588 від 29.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України задовільнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_5 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави, внести у грошовій одиниці України кошти у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: Рахунок отримувача - UA968201720355249001500003652; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092; Банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) - 820172, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом;

- не відлучатися за межі м. Київ, а також Київської та Черкаської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , а також підозрюваною ОСОБА_8 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 серпня 2026 року включно.

Підозрюваному роз`яснюються положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, підозрюваному та його захиснику.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1