Рішення № 137865929, 23.06.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/702/26

Номер провадження № 2/699/898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області

про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року адвокат Притула Людмила Олександрівна, яка діє від імені позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Стебнів Корсунь- Шевченківського району Черкаської області помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрито спадкову справу

№ 67678557 (номер у нотаріуса 96/2021). Позивач у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

ОСОБА_2 до дня смерті проживав разом з дружиною ОСОБА_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належав на праві власності його батькові (дідові позивача) ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 03.04.1965 року. Право власності за ОСОБА_4 зареєстроване КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 06.05.1965 року за № 9.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт та заповів зазначений будинок своєму синові ОСОБА_2 , який на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживав у спірному будинку та фактично вступив в управління спадковим майном, однак не оформив право власності у порядку спадкування на спірний будинок і, як наслідок, не отримав на своє ім`я правовстановлюючого документа на будинок та не зареєстрував право власності на нього. Відсутність виданого на ім`я ОСОБА_2 правовстановлюючого документа про право власності на спірний житловий будинок та державної реєстрації за спадкодавцем права власності на це спадкове майно, позбавляє позивача можливості отримати свідоцтво про право власності у порядку спадкування за законом на зазначений житловий будинок після смерті свого батька.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з прибудовами (літ. А, літ. а, літ. а1, літ. а2) по АДРЕСА_2 , загальною площею 73,6 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами (сарай Б, споруди № 1-2).

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, звернулися до суду із заявою, у якій просили розгляд справи провести без їхньої участі, позов підтримали.

Селищенська сільська рада свого представника в судове засідання не направила, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у відсутність їхнього представника, просили рішення ухвалити відповідно до вимог чинного законодавства.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

Згідно з матеріалами наданої приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Грищенко С. Г. копії спадкової справи № 96/2021 щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після його смерті у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця прийняла його дочка ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2023 року ОСОБА_1 є спадкоємцем батька ОСОБА_2 , спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку садибного типу номер 28, що розташований по АДРЕСА_3 (а.с. 13).

Спірний житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності батькові ОСОБА_2 та дідові позивача ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 03.04.1965 року, право власності на будинок зареєстровано КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 06.05.2005 року за № 9 (а.с. 15).

Згідно із заповітом від 17.04.1990 року ОСОБА_4 заповів своєму синові ОСОБА_2 належний йому на праві особистої власності житловий будинок з усіма обслуговуючими спорудами та предмети домашньої обстановки і вжитку, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

(а.с. 20). Спадкоємцями ОСОБА_4 є син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_5 , яка хоч і мешкала зі спадкодавицем за однією адресою по АДРЕСА_5 , але не виявила бажання приймати та оформляти спадщину, на спадщину не претендувала та не заперечувала проти того, щоб свідоцтво про право на спадщину за законом було видано на ім`я сина спадкодавця

ОСОБА_2 , про що 03.08.2008 року подала в державну нотаріальну контору відповідну заяву (а.с. 23).

ОСОБА_4 з 29.11.1994 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був прописаний та проживав по АДРЕСА_5 , що зазначено у копії довідки № 14 від 01.10.2008 року (а.с. 22).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 08.04.2026 № 148 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 21.11.1994 року був зареєстрований та постійно проживав у АДРЕСА_4 (після перейменування Незалежності та перенумерації), а його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті свого батька вступив у фактичне управління майном, а саме: проводив обробіток земельної ділянки та проводив поточні ремонти будинку (а.с. 25).

Також разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 21.11.1994 року у АДРЕСА_4 (після перейменування Незалежності та перенумерації) були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 20.01.2026 № 19(а.с. 28).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 20.01.2026 року № 21 будинковолодіння спадкодавця майна ОСОБА_4 розташоване в АДРЕСА_6 (до перейменування Дзержинського) на земельній ділянці комунальної власності Стеблівської селищної ради площею 0,4500 га, відповідно до рішення № 7 від 01.02.1985 року (а.с. 30).

У довідці Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 08.04.2026 № 147 зазначено, що будинковолодіння, що належить спадкодавцю майна ОСОБА_4 , що розташоване в АДРЕСА_4 у зв`язку із зміною нумерації насправді знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до рішення Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 18.01.2008 року № 14-10 «Про зміну нумерації об`єктів нерухомості на території смт Стеблів» (а.с. 26).

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01.02.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_4 , визначено додатковий строк два місяці після набрання законної сили даним рішенням для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 (а.с. 24).

Проте ОСОБА_2 з невідомих позивачу причин не подав заяву про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 20.01.2026 № 20 спадкодавець майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у АДРЕСА_2 ( до перейменування Дзержинського) та разом із ним у спадковому будинку була зареєстрована та проживала за однією адресою дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 36).

У інформаційній довідці № 477768703 від 19.05.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зазначено про відсутність зареєстрованого права власності за іншими особами на спірний житловий будинок з прибудовами по АДРЕСА_2 .

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже відносини спадкування регулюються ЦК УРСР, а після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відносини спадкування регулюються ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (частина перша статті 529 ЦК УРСР).

Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (стаття 534 ЦК УРСР).

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частин першої, другої статті 561 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Незважаючи на те, що документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1258 ЦК України унормовано правила черговості спадкування за законом. Вона визначає, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства (постанови Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі № 289/1818/16-ц, від 22.04.2024 року у справі №346/2744/21).

Таким чином, слід виснувати, що відсутність у померлої особи свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняв спірне майно у спадщину і таке майно не входить до складу спадщини після його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємцем батька ОСОБА_4 за заповітом від 17.04.1990 року та прийняв спадщину після його смерті шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але не оформив своїх спадкових прав.

Позивач прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 також шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном і нотаріально оформила свої спадкові права на житловий будинок садибного типу номер 28, що розташований по АДРЕСА_3 . Однак, через відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок по АДРЕСА_2 , вона не може оформити своїх спадкових прав на нього.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Позивач ставить питання про визнання за нею у порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок, який належав її покійному батькові.

Будь-які інші спадкоємці, крім позивача, спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідно до матеріалів спадкової справи не приймали, а позивач належним чином прийняла його спадщину і має право успадкувати належне йому майно.

Для оформлення спадкових прав в Україні діє система органів нотаріату, які є належними суб`єктами надання послуг з оформлення громадянами спадкових прав.

У повноважений суб`єкт нотаріус у встановленому законом порядку встановив, що позивач спадщину прийняла, інші особи, які прийняли спадщину відсутні.

Згідно з приписами пунктів 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється на підставі документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок з підстави відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, позивач довела, що вона в установленому законом порядку, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 .

Через відсутність правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок визнання за позивачем права власності на цей будинку можливе лише в судовому порядку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 15, 16, 1216-1218, 1268, 1269 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 200, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з прибудовами (літ. А, літ. а, літ. а1, літ. а2) по АДРЕСА_2 , загальною площею 73,6 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами (сарай Б, споруди № 1-2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 ; тел. НОМЕР_2 .

Відповідач: Стеблівська селищна рада Звенигородського району Черкаської області, адреса місце знаходження: 19451, Черкаська область, Звенигородський район, селище Стеблів, вул. Партизанська, 4; код ЄДРПУО 26324177; тел. 04735-59090.

СуддяМельник А.В.